МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет дошкільної та початкової освіти
Кафедра дошкільної педагогіки
Формування у дошкільнят уявлень про об’єкти живої природи
Курсова робота з педагогіки
Студентки 371 групи
Сагатальян Л.М.
Науковий керівник:
Херсон – 2014 р.
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………
Розділ 1. Поняття про живу природу………………………………………
1.1Характеристика об’єктів живої природи……………………………..
1.2 Роль природи у формуванні особистості дошкільника………….
Розділ 2. Формування у дошкільнят уявлень про об’єкти живої природи..
2.1 Психолого-педагогічне формування у дітей дошкільного віку динамічних уявлень про об’єкти жвої природи…………………………….
2.2Ознайомлення з природою у повсякденному житті………………….
Висновок………………………………………………………………………
Список використаних джерел………………………………………………….
Вступ
Ознайомлення дітей з природою - одне із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.
Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.
Педагогічний навчально - виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання - в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.
Ідеї ознайомлення дошкільнят з природою отримали подальший розвиток у теорії та практиці радянського дошкільного виховання в статтях, методичних роботах (О. Йогансон, О. А. Бистров, Р. М. Басс, А. М. Степанова, Е. І. Залкінд, Е . І. Волкова, Є. Геннінгс та ін.)
Довгий час у нагоді для практиків дошкільного виховання були методичні посібники М.В. Лучич, М.М. Марківської, рекомендації З.Д. Сизенко; не одне покоління вихователів навчалося за підручником С.А. Веретенникова. Велику роль зіграли роботи провідних педагогів і методистів, в центрі уваги яких було формування спостереження як основного методу ознайомлення з оточуючим, накопичення, уточнення і розширення достовірних відомостей про природу (З. Д. Сизенко, С. А. Веретенникова, О. М. Нізова , Л. І. Хутро, М. В. Лучич, А. Ф. Мазуріна та ін.)
Екологічної освіти дошкільників останнім часом приділяється особлива увага. Екологічна культура дошкільника може бути сформована в постійному спілкуванні з природними об'єктами. У дошкільному віці виявляється живий інтерес і розвивається емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього, природного світу.
Для повноцінного сприйняття навколишнього дітей природи в дошкільних установах повинні створюватися спеціальні умови, які будуть сприяти позитивному ставленню дитини до природи, розвивати спостережливість; сприяти збагаченню чуттєвого досвіду; розвивати почуття прекрасного від спілкування з об'єктами природи.
Тому, перед нами стоїть проблема: які потрібно створити умови, щоб формування динамічних уявлень про зміни в живій природі проходило успішно.
Об'єкт дослідження: процес формування динамічних уявлень про зміни в живій природі у дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження: умови, що сприяють формуванню у дітей динамічних уявлень про зміни в живій природі.
Недостатня розробленість і безсумнівна значущість цієї проблеми послужили підставою для визначення мети дослідження.
знаний у детей о живой природе и определить наиболее эффективные условия для получения этих знаний. Мета дослідження: вивчити особливості знань у дітей про живу природу і визначити найбільш ефективні умови для отримання цих знань.
Завдання дослідження:
Виявити значення вивчення дошкільниками понять та уявлень про об’єкти живої природи.
Ви
Розділ 1. Поняття про живу природу
1.1Характеристика об’єктів живої природи
Жива природа (життя, жива матерія) — це будь-яка сукупність організмів, які можуть існувати не лише на Землі, а й (гіпотетично) на інших планетах і космічних тілах. Жива матерія характеризується фундаментальними законами відтворення та передачі генетичної інформації. Основними ознаками живого є структурованість (клітинна будова, окрім вірусів),метаболізм (активний обмін речовин), адаптація та відтворення. Жива матерія включає: генетично-молекулярний, клітинний, тканинний, організмовий,популяційно-видовий, екосистемний та біосферний рівні організації живого, які поєднані між собою процесами обміну матерії та енергії та підпорядковуються принципу емерджентності.
Життя на Землі з'явилось приблизно 3,8 млрд років тому[1]. Існує кілька гіпотез виникнення земного життя, з яких найбільш розповсюдженою є гіпотеза самозародження. Припускається, що перші організми були побудовані виключно на базі РНК — гіпотеза світу РНК, — без участі ДНК та білків, які розвинулись пізніше, у процесі еволюції.Єдина відома на сьогодні форма життя базується на полімерах чотиривалентного карбону, де функціональну частину становлять білки, структурну та енергетичну - вуглеводи та жири, відтворювальну - нуклеїнові кислоти.Живі організми разом із середовищем їх існування утворюють складні системи — екосистеми[4], які у планетарному масштабі об'єднуються у біосферу із широтною та висотною зональностями. На сьогоднішній день відомою є лише одна біосфера — земна. Передбачається можливість існування біосфер на інших планетах.Усі земні живі організми походять від спільного предка, який виник близько 3,8-4 млрд років тому і поділяються на чотири великі домени: Евбактерії, Археї, Евкаріоти таВіруси.Життя отримує енергію здебільшого від Сонця, засвоюючи її завдяки фотосинтезу, який також супроводжується фіксацією вуглецю з атмосфери. Важливу роль у цьому процесі відіграє вода. Бактерії та зелені рослини стоять на початку харчових ланцюгів. Від них енергія та біологічний матеріал передається тваринам, які в свою чергу поділяються на травоїдних і хижаків.Кожен біологічний вид має свій ареал поширення, в залежності від кліматичних умов. Живі організми, що проживають на певній території утворюють біоценози: степи,ліси, тундри, пустелі тощо, в яких між ними встановлюються тісні взаємозв'язки.
Під терміном природа часто розуміють сукупність природних умов на землі (поверхня, рослинність, клімат тощо), органічний і неорганічний світ, а так само все існуюче на землі, не створене діяльністю людини. Часто, термін природа розширюється на весь світ, всесвіт, але все ж більш часте вживання значення цього слова ставиться до Землі. У словнику Даля є напрочуд точне визначення природи: ПРИРОДА ж. єство, все дійсне, всесвіт, все мирозданье, всі зриме, що підлягає п'яти почуттів; але більш наш світ, земля, з усім створеним на ній.Якщо говорити сухою мовою.
Природа - це частина матеріального світу, об'єкти якого безпосередньо оточують людину, розташовані на землі або в найближчому її оточенні і не вироблені людиною. Сюди, наприклад, входять атмосфера, а так само гори, надра, ріки, тварини, рослини та інші об'єкти. Вони можуть і не контактувати безпосередньо з людиною, а можуть існувати і в повному контакті з ним.
Природа існувала задовго до людини, та й сам він, коли був частиною природи, перебуваючи на одному рівні з тваринним світом. Але поступово, розвиваючись і відвойовуючи у природи територію, людина створив власну частину світу.
Природа за типами об'єктів поділяється на живу та неживу природу.
У живій природі в якості об'єктів матеріального світу виступають організми. Їй в ході свого розвитку властиво йти від простого до складного.
Основними об'єктами живої природи є:
• Рослини
• Тварини
• Гриби
• Бактерії
За різними даними, нині на Землі живе від 2 до 100 мільйонів різних видів живих організмів, але дослідники поки виявили близько 1,9 мільйона.
1.2 Роль природи у формуванні особистості дошкільника Природа - найважливіший засіб виховання і розвитку дітей дошкільного віку. Скільки відкриттів робить дитина, спілкуючись з нею! Неповторна кожна жива істота, побачене малюком. Різноманітні природні матеріали (пісок, глина, вода, сніг тощо), з якими діти так люблять грати. Дошкільнята спілкуються з природою в різні пори року - і коли навколо лежить пухнастий білий сніг, і коли зацвітають сади. Разом з дорослими радіють вони прохолоді води в літню спеку і дзюрчання лісового струмка, разнотравью лугів, смачною ягоді і запахів лісів. Жоден дидактичний матеріал не зрівняється з природою за різноманітністю і силі розвивального впливу на дитину. Предмети і явища природи наочно постають перед дітьми. Таким чином, малюк безпосередньо, з допомогою органів почуттів, сприймає різноманіття властивостей природних об'єктів: форму, величину, звуки, фарби, просторове положення, рух і т. д. У нього формуються початкові конкретні і яскраві уявлення про природу, які в подальшому допомагають йому побачити і зрозуміти зв'язки і відносини природних явищ, засвоїти нові поняття. Багато зв'язки і відносини між природними явищами діти пізнають в процесі спостережень. Це дає можливість педагогові розвивати у вихованців логічне мислення. Спілкування дітей з природою має і ідейно-світоглядне значення. Накопичення реальних, достовірних уявлень, розуміння взаємозв'язків явищ природи лежить в основі подальшого формування у дітей елементів матеріалістичного світорозуміння.
Різноманітність об'єктів природи дозволяє вихователю організувати цікаву і корисну діяльність дітей. У процесі спостережень, ігор, праці в природі діти знайомляться з властивостями і якостями об'єктів і явищ природи, вчаться помічати їх зміну і розвиток. У них розвивається допитливість. Отримані знання та вміння дошкільнятам пропонується використовувати на практиці: хлопці зволожують пісок, поливають водою сніг для створення міцних споруд, обмазують глиною дно струмків і каналів, щоб утримати воду. У процесі цієї діяльності відбувається подальше вдосконалення знань і розвиток розумових здібностей. На формування особистості дитини позитивне, вплив справляє праця в природі. Це найбільш доступний для дітей вид праці, що має відчутний і значимий результат. Доглядаючи за рослинами і тваринами, дитина проявляє турботу про природу. У праці йде активний процес пізнання і застосування отриманих знань. В процесі праці у природі зміцнюється здоров'я дитини, відбувається розвиток його психіки. При цьому дуже важлива роль педагога - його вміння створити умови, що забезпечують активність і самостійність кожного вихованця" при знайомстві природою. Вплив природи на розвиток особистості дитини зв'язано з формуванням у нього певних знань про об'єкти і явищах. Знання про природу допомагають дитині орієнтуватися у якості, ознаки та властивості різних предметів. Тому ,якщо говорити про завдання, що стоять перед вихователем, знакомящим дітей з природою, то першою серед них буде формування у дітей елементарної системи знань. Система знань про природу включає знання про об'єкти і явищах (їх ознаки, властивості), а також зв'язках і відносинах між ними. Знання про природу у дітей дошкільного віку формуються на рівні уявлень, в яких відображені суттєві, але зовні виражені ознаки, зв'язки і відносини. Із засвоєнням системи знань пов'язаний розвиток у дітей пізнавального ставлення до природи. Воно виявляється у допитливості, прагнення дізнатися якомога більше. Велика роль знань у формуванні трудових навичок і вмінь. Знаючи про потреби рослин і тварин, про те, що це - живі організми, про яких треба дбати, дитина буде прагнути оволодіти різними способами догляду за рослинами і тваринами і правильно вибрати їх у тому чи іншому випадку. Знання про природу спонукають дітей дбайливо ставитися до неї. Добрі справи і вчинки підкріплюються усвідомленням правильності і необхідності такої поведінки в цілях охорони природи. Однак дбайливе ставлення до природи неможливо сформувати тільки на основі знань. Праця в природі є проявом активної турботи про неї. Звідси друге завдання - формування у дітей трудових навичок і вмінь. Розуміння дітьми необхідності створення тих чи інших сприятливих умов, засноване на знаннях і підкріплене міцними трудовими навичками і вміннями, створює основу для справжньої любові до природи. Трудові навички і вміння, набуті в дитинстві, не руйнуються - надалі вони удосконалюються, перетворюючись на складніші види праці. Праця дітей в природі дає реальні результати. Цим він і привертає до себе дітей, викликає радість і бажання доглядати за рослинами і тваринами. Третє завдання - формування в дітей любові до природи. Це завдання випливає з гуманістичної спрямованості виховання в нашому суспільстві і необхідності охорони природи - нагальною турботи всього людства. Дбайливе ставлення до природи передбачає прояв добрих справ і вчинків у тих випадках, коли це необхідно, а для цього діти повинні знати, як доглядати за рослинами і тваринами, які створювати умови для їх сприятливого росту і розвитку. Особливе значення для формування дбайливого ставлення до природи мають знання про живому організмі, вміння відрізняти його від об'єктів неживої природи.
Дбайливе ставлення до природи пов'язане з розвитком спостережливості, т. е виховуючи у дитини почуття любові до природи, потрібно прагнути до того, щоб малюк не проходив повз того чи іншого явища, що викликає тривогу, щоб він на ділі виявляв турботу про природу.
Формування бережного - відношення до природи залежить і від здатності естетично сприймати її, тобто вміти бачити і переживати красу природи. Естетичне сприйняття забезпечується безпосереднім «живим» спілкуванням дітей з природою. Спостереження краси природних явищ - невичерпне джерело естетичних вражень. Важливо показати дітям естетичні якості природних явищ, навчити їх відчувати прекрасне, висловлювати оцінні судження, пов'язані з переживанням краси спостережуваних явищ. Всі перераховані завдання, що стоять перед вихователем, тісно взаємопов'язані - необхідно розглядати і вирішувати в комплексі. Складність і різноманіття цих завдань вимагають від педагога вміння використовувати різноманітні методи роботи з дітьми (спостереження, гра, праця, читання і розповідання, організація дослідів, бесіда тощо) у їх взаємозв'язку.
Розділ 2. Формування у дошкільнят уявлень про об’єкти живої природи