ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..……3
Розділ І. Загальна характеристика контролю як дидактичного засобу управління навчанням
1.1 Контроль як метод навчання, його функції…………….…………..…..5
1.2 Типи, види, форми й методи контролю………………..…..……….…9
Розділ ІІ.Практичне застосування контролю знань
2.1 Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності за 12-бальною шкалою……………………………………………………………………………...21
2.2 Правила і техніка контролю успішності навчальної діяльності……….…………………………………………………………….…….25
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….....29
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ВСТУП
Процес навчання в школі спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов'язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності.
Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням - забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти. Контроль знань учнів складається з: перевірки - виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки - вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку - фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях. За допомогою контролю в процесі навчання розв'язують низку завдань: виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань. Оцінювання знань, умінь і навичок учнів — дуже важлива складова частина навчального процесу.
Для учнів оцінки є важливим стимулом у навчанні, примушують їх працювати систематично і якнайкраще. Батькам оцінки допомагають стежити, як навчаються діти, і своєчасно уживати відповідні заходи для підвищення їх успішності. Учителям оцінки дають можливість краще здійснювати індивідуальний підхід до учнів, бачити, які розділи програми вони засвоїли краще, які гірше. Оцінювання знань учнів важливе і для державних органів, бо дає можливість бачити досягнення і недоліки роботи ряду шкіл, своєчасно узагальнювати досвід кращих учителів, виправляти помічені недоліки в їх роботі.
Оволодіння методикою перевірки знань і їх оцінювання є одним із найважливіших завдань учителя, що стало особливо актуальним останніми роками у зв'язку з оновленням навчальних програм та проведенням 12-бальної системи. Проблему контролю і оцінки знань вивчали В. Сухомлинський, О.Білковська , Н.М. Буринська, Н. Волошина, С. Стрілець, К. Лебединцев та ін.
Мета курсової роботи: з'ясувати види та особливості контролю як методу навчання; розкрити особливості контролю знань, вмінь та навичок учнів з математики.
Завдання: контроль засіб управління навчання
1) з'ясувати сутність контролю, мету і його функції;
2) розглянути класифікацію контролю, його форми і методи;
3)охарактеризувати оцінку результатів навчально-пізнавальної діяльності з математики;
4)виявити правила і техніку контролю успішності навчальної пізнавальної діяльності;
5) вказати на особливості перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів початкової школи з математики.
У процесі роботи над дипломною роботою нами були використані такі методи:
1) вивчення педагогічної і методичної літератури;
2) спостереження за процесом контролю у навчанні математики;
3) аналіз та узагальнення досвіду роботи вчителів;
Об'єктом курсової роботи є контроль знань, вмінь та навичок учнів з математики.
Предметом курсової роботи є система форм та методів, які використовуються для контролю знань з математики.
Результати дослідження можуть бути корисними в практичній діяльності студентів-практикантів і вчителів математики.
Структура роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури.
Загальний обсяг роботи - 37 сторінок.
Розділ і. Загальна характеристика контролю як дидактичного засобу управління навчанням
Контроль як метод навчання, його функції
Важливою ланкою процесу навчання математиці є контроль знань і умінь школярів. Від того, як він організований, на що націлений, істотно залежить ефективність навчальної роботи. Саме тому в шкільній практиці приділяється серйозна увага способам організації контролю, його змісту. Для цього ведеться велика робота щодо вдосконалення форм і методів контролю. Ця робота завжди пов'язана з прагненням більш повно реалізувати цілі і завдання шкільної математичної освіти, вона відображає ті чи інші зміни, які відбуваються в системі навчання математики. У загальноприйнятому розумінні контроль означає перевірку, систематичний облік, а також спостереження, що здійснюється з метою перевірки. Контроль успішності є складовою частиною процесу навчання, тісно пов'язаної з іншими його ланками: вивченням нового матеріалу, його осмисленням, закріпленням та застосуванням; він полягає у перевірці знань, умінь і навичок учнів, в систематичних спостереженнях за їх пізнавальною діяльністю. Підсумки контролю служать основою оцінки успішності учнів, яка характеризується ступенем оволодіння учнями знаннями, вміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Контроль та оцінка успішності забезпечують отримання вчителем інформації про хід пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, яка отримала назву зовнішнього зворотного зв'язку, а також отримання інформації самим учнем про його пізнавальні дії та їх результати, що називається внутрішнім зворотним зв'язком. Поєднання зовнішнього і внутрішнього зворотного зв'язку має важливе значення для успішного навчання. Істотним недоліком традиційної системи є обмеженість зворотного зв'язку. Контроль успішності, оцінка знань, умінь і навичок учнів мають навчальне значення. Вони сприяють більш глибокому навчанню учнів, розширенню та вдосконаленню знань, умінь і навичок. Специфіка контролю успішності як однієї зі сторін процесу навчання полягає в тому, що він обов'язково викликає активність кожного учня (у підготовці відповідей на питання і виконанні завдань вчителя, участі в обговоренні відповідей своїх товаришів і т.д.). Перевірка оволодіння матеріалом, що вивчається, пов'язана із систематичними поточними спостереженнями вчителя, оцінка успішності стимулює пізнавальну активність учнів, викликає у них почуття задоволення, виявляє недоліки в навчальній діяльності та наявні проблеми в освоєнні програми, дає можливість намітити шляхи їх усунення. Разом з тим контроль і оцінка успішності надають позитивний вплив на розвиток пам'яті та мислення, виховання волі, звички до систематичної навчальної праці і самоконтролю, підвищення відповідальності за виконувану роботу. Комплексне використання всіх можливостей контролю і оцінки успішності учнів, в кінцевому рахунку, спрямоване на забезпечення високої якості процесу навчання і підготовки учнів.
Отже, головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням — забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти та контролю, наприклад у навчанні, полягає у навчанні, у з’ясуванні рівня засвоєння програмного матеріалу, визначенні дієвості та ефективності організації навчального процесу, в оцінці якості викладання навчальних дисциплін. Контроль чи перевірку результатів навчання трактують у сучасній дидактиці як педагогічну діагностику [22, с 440]
Контроль знань учнів складається з: перевірки — виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки — вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку — фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях.
За допомогою контролю в процесі навчання розв’язують низку завдань: виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань.
«Педагогічна діагностика» досліджує навчальний процес, в ході якого вивчаються передумови, умови і результати навчального процесу, з метою оптимізації чи обґрунтування значення його результатів для суспільства, тобто з’ясовується рівень набуття знань суб’єктами учіння; формування у них практичних навичок, вмінь та їх міцність; рівень їхнього загального розвитку і вихованості; опрацювання й аналіз отриманих результатів.[22, с 404]
Система аналізу й оцінки знань, умінь та навичок учнів передбачає виконання таких основних функцій: навчальної, стимулюючої, виховної, діагностичної (рис. 1).
Рис. 1. Функції аналізу й оцінки
1. Навчальна функція полягає, у забезпеченні зворотного зв'язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання. У ньому беруть участь два суб'єкти: учитель й учні. Тому система навчання може функціонувати ефективно лише за умов дії прямого і зворотного зв'язків. У процесі навчання добре проглядається, в основному, прямий зв'язок (учитель знає, який обсяг знань має сприйняти й усвідомити учень), а складно, епізодично налагоджується зворотний зв'язок (який обсяг знань, умінь і навичок і як засвоїв кожний учень) (рис. 2).
2. Виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, формує в учнів відповідальність та інших позитивних якостей особистості.[9,с 2-3]
Прямий зв'язок
