Українські електронні термінологічні словники

Полегшують роботу з термінами автоматичні та автоматизовані системи комп’ютерного перекладання, які набули поширення останнім часом. Серед українських термінологічних словників, які передбачають комп’ютеризацію процесу перекладання, розрізняють термінологічні словники, якими можна користуватися в режимі он-лайн та термінологічні глосарії. Про переклад/перекладання, форми та види перекладу/перекладання буде йтися далі, а зараз зупинимося на українських електронних термінологічних словниках.

Назвемо кілька позицій термінологічних словників, що працюють у режимі он-лайн:

· KirzeN – мультимедійний словник (українська та 40 інших мов);

· LJ Ukrainian dictionary LJ – український словник;

· zakon.nau.ua – словник законодавчих термінів (електронне видання НАУ Online);

· словник банківських термінів (електронне видання Ощадбанку);

· словник термінів на сайті interbank.kiev.ua;

· тлумачний словник (глосарій) menedjment.com.ua (електронне видання інтернет-порталу для управлінців);

· словник-довідник музичних термінів (електронне видання за словником Ю.Є. Юцевича);

· короткий математичний словник (електронне видання на formula.com.ua – математика для школи);

· архівістика – російсько-український словник термінів;

· словник професій на Порталі професійного консультування;

· словник літературознавчих термінів на сайті ukrlib.com.ua;

· проект англо-українського словника технічних термінів;

· радіословник на сайті proradio.org;

· українські гуманісти епохи Відродження ХV – ХVІІІ ст. (словник імен, назв, термінів) на сайті litopys.narod.ru;

· «Відкритий словник» на сайті words.volyn.net – цей проект присвячений проблемі знаходження українських відповідників до сучасних термінів (з комп’ютерної тематики і не тільки);

· термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів;

· словник церковно-обрядової термінології на сайті Словопедія;

· food dictionary – українсько-багатомовний словник з харчової промисловості та харчових інгредієнтів.

Назвемо кілька позицій термінологічних глосаріїв:

· словник термінів, уживаних у законодавстві України (глосарій української Вікіпедії);

· словник термінів (інформаційне суспільство) – глосарій української Вікіпедії;

· термінологічний словник з моделювання систем (глосарій української Вікіпедії);

· словник термінів на тему «Нерухомість» (глосарій української Вікіпедії);

· метеорологічні та гідрологічні терміни (глосарій української Вікіпедії);

· комп’ютерна термінологія (глосарій української Вікіпедії);

· словник економічних термінів (менеджмент, банківська справа, тощо) – глосарій української Вікіпедії;

· українсько-англійський глосарій термінів Європейського Союзу на сайті europa.dovidka.com.;

· глосарій термінів фондового ринку на сайті Словопедія;

· глосарій «Управління якістю» (Вакуленко А.В.) на сайті Словопедія;

· англійсько-українська мовна пара багатомовного глосарію історичних термінів на сайті social studies.

5. Функційні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функцій них стилів

Слово "стиль" багатозначне, походить воно від латинського stilus, stylus - гостра паличка для письма, манера письма. Нині є понад 100 дефініцій стилю.

Стиль у мовознавстві стосується мови та мовлення.

У мові стиль – це сукупність систем мовних засобів, у мовленні – спосіб функціонування мовних засобів.

Місце і зміст спілкування примушують нас вибирати мовні засоби. Змінюється ситуація змінюється мовний стиль.

Мовний стиль - сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання.

Функційний стиль - різновид літературної мови (її функціональна підсистема), що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики).

Функційні стилі обслуговують усі сфери життя: офіційно-діловий – офіційно-ділові стосунки; науковий – науку, освіту, техніку; публіцистичний – громадсько-політичне життя; художній – мистецтво слова; розмовний – побутові стосунки; конфесійний – релігійне життя; епістолярний – сферу приватного листування.

До основних функцій них стилів відносять: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний,також виділяють епістолярний та конфесійний.

Кожний стиль має: сферу поширення і вживання (коло мовців); функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування); систему мовних засобів (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень); характерні ознаки (форма та спосіб викладу), підстилі, тобто різновиди.

Назва	Підстилі (різновиди)	Жанри реалізації	Основні ознаки стилів і жанрів мовлення
			Мета мовлення	Сфера використання	Стильові риси	Мовні особливості стилю
Розмовний	● розмовно-побутовий; ● розмовно-офіційний (світський)	бесіда, розмова	засіб впливу й невимушеного спілкування, з’ясування побутових і виробничих стосунків; функція спілкування	побутові стосунки з родичами, друзями, знайомими, на виробництві	усна форма; невимушеність та емоційність; переважає лаконічність тексту; стислість структур	різні види інтонації; широко використовуються побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені й просторічні слова, звертання, вставні слова, неповні речення тощо
Науковий	● власне науковий; ● науково-популярний; ● науково-навчальний	дисертація, монографія, стаття, підручник, посібник, лекція, відгук, анотація, реферат, тези, довідник	систематизація знань, повідомлення про результати наукових досліджень, доведення теорій, роз’яснення явищ; функція повідомлення, пояснення, доведення	наука, техніка, освіта, НТП суспільства	інформативність, об’єктивність, логічна послідовність, узагальненість, точність, доказовість, аналіз, аргументація, пояснення причинно-наслідкових відношень, висновки	характерні мовні засоби: терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції; повні речення; логічність, точність, обґрунтованість викладу; цитати, посилання
Офіційно-діловий	● дипломатичний; ● юридичний; ● канцелярсько-діловий (адміністративно-канцелярський)	закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист тощо; наради, переговори	регулювання офіційно-ділових стосунків, функція повідомлення	офіційне спілкування в держ.-політ., громад., й екон. житті, законодавство, адмін.-громад. діяльність	офіційність, точність, логізація викладу, поділ на певні частини, відсутність: емоційності, образності та індивідуальних рис автора.	переважають стилістично нейтральні мовні засоби: стандартна канцелярська лексика, складні речення, немає емоційно забарвлених слів; виклад гранично точний; наявність безособових та наказових форм дієслів
Публіцистичний	● стиль ЗМІ ● художньо-публіцистичний стиль ● есе ● науково-публіцистичний стиль	виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія	обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку, вирішення суспільно-політичних питань, активний вплив на слухача, спонукання до діяльності.	громадсько-політичне життя, суспільно- культурна, виробнича діяльність, навчання.	доступність мови й формування (орієнтація на широкий загал); поєднання логічності доказів і полемічності викладу; сплав точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників; висловлення наукових положень і фактів емоційно-експресивною образністю; наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційний характер; широке використання художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол і т. ін.)	використовуються суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори; тон мовлення пристрасний, оцінний, точні найменування (подій, дат, місцевості, учасників), а також багатозначна образна лексика, здатна привернути увагу слухача (читача) і вплинути на нього.
Художній	● епічні ● ліричні ● драматичні ● комбіновані	трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, поема, вірш, байка	різнобічний вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх засобів	Мистецтво слова, творча діяльність, література, різні види мистецтва культура, освіта.	Образність, поетичність, естетика мовлення, експресія як інтенсивність вираження, зображу­вальність; все пода­ється через призму інтелекту і світо­відчуття особистості (образ автора) і спрямову­ється на особистість читача (слухача)	застосовуються всі мовні засоби, особливо широко — слово в переносному значенні; емоційно експ­ресивна лексика, різні види синонімів, анто­німів, омонімів, фразе­ологізмів; викорис­тання історизмів, архаїзмів, діалектиз­мів; вживання дієслів­них форм; всіх типів речень, синтаксичних зв'язків;