Розбір іменника як частини мови /за схемою/

Практичні завдання

1. Опрацюйте (стисло законспектуйте) наукові розвідки К. Городенської під загальною назвою «Мовна мозаїка» (додається).

2. Утворіть іменники на позначення осіб чоловічої і жіночої статі. Схарактеризуйте їх словотворчі особли­вості, фонетичні процеси, що супроводжували слово­творення, поясніть правопис.

Львів, Полтава, Естонія, Греція, Данія, Польща, Грузія.

3. Виконайте морфологічний розбір іменників із поданого речення за схемою.

Одначе, не долітаючи до нас, табуни знов повертають назад, певне, є там десь лимани, озера, адже не одне оце наше висхле озеречко — вся ж придніпровська місцевість зветься Чари-Комиші (О. Гончар).

Схема морфологічного розбору іменника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок).

3. Лексико-граматичні категорії:

а) власна чи загальна назва;

б) назва істоти чи неістоти;

в) лексичне значення – конкретне (предметне, речовинне, збірне) чи абстрактне.

4. Граматичні категорії:

а) рід і засоби вираження його (семантичні ознаки, морфологічна будова, синтаксичні зв'язки з іншими словами в реченні);

б) число і засоби вираження його;

в) відмінок і засоби вираження його;

г) відміна і група.

5. Синтаксична роль.

6. Будова слова

7. Правопис слова.

4. Тестування

І. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника: Не раз ми ходили в дорогу, не раз ми вертались до хати і знову брели від порогу — правдивої цілі шукати. (П. Грабовський)

1. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родо­вому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

2. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, істота, чоловічого роду, II відміни, у назив­ному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

3. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, не­істота, чоловічого роду, III відміни, у родовому від­мінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

4. Іменник, початкова форма — ціль, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, І відміни, у даваль­ному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

5. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, у родовому від­мінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

ІІ. Знайдіть правильний варіант морфологічного роз­бору виділеного іменника: Мова, наша мова — мова кольорова, в ній гроза травнева і тиша вечорова. (Ю.Рибчинський)

1. Іменник, початкова форма - тиша, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, І відміни, мішаної групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

2. Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

3. Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.

4. Іменник, початкова форма — тиша, загальна назва, істота, жіночого роду, І відміни, твердої гру­пи, в називному відмінку, має форму тільки одни­ни; у реченні виконує роль головного члена.

5. Іменник, початкова форма - тиша, загальна на­зва, істота, жіночого роду, І відміни, мішаної гру­пи, в називному відмінку, має форму тільки мно­жини; у реченні виконує роль головного члена.

ІІІ. Знайдіть варіант правильного морфологічного роз­бору виділеного іменника: Сонце з небокраю встало рано-рано, знову розмовляю з вами, рідна мамо (М.Сингаївський).

1. Іменник, початкова форма — мама, загальна на­зва, істота, жіночого роду, III відміни, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.

2. Іменник, початкова форма — мама, власна назва, іс­тота, жіночого роду, II відміни, твердої групи, у на­зивному відмінку, множина; не є членом речення.

3. Іменник, початкова форма — мама, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родово­му відмінку, однина; не є членом речення.

4. Іменник, початкова форма — мама, власна назва, істота, жіночого роду, IV відміни, твердої групи, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.

5. Іменник, початкова форма — мама, загальна на­зва, неістота, жіночого роду, III відміни, у назив­ному відмінку, множина; не є членом речення.