Хід роботи

Для закладки досліду з визначення вологості зав’ядання зважують порцелянову (або пластикову) склянку, наповнюють її до позначки грунтом певної вологості. Вологість грунту визначають ваговим методом: у алюмінієвий бюкс, попередньо зважений, насипають пробу піддослідного грунту, зважують їх на електронних вагах, після чого нагрівають в сухожаровій шафі або на електроплитці, зважуючи через певні проміжки часу до того моменту, поки вага не припинить змінюватися. Порівнявши результати зважувань на початку та по закінченні досліду, вираховують масу абсолютно сухого грунту і води, що випарувалася, і підраховують відносну вологість грунту у %.

Для нормальний умов росту піддослідної рослини грунт в порцеляновій чашці має бути зволожений до 80%. Кількість води обчислюють наступним чином. Перший етап – визначення маси абсолютно сухого грунту в склянці.

Приклад: маса склянки – 70 г.

Маса склянки з грунтом – 165 г

Маса грунту – 95 г

Припустимо, визначена відносна вологість грунту складає 15%. Тоді:

У 100 г грунту – 15 г води

У 95 г грунту – Х г води

Складаємо просту пропорцію:

води

(95 – 14,2) = 80,8 г – маса сухого грунту в стаканчику.

Повна (100%) вологоємкість грунту складає 45% від його ваги, тобто для досягнення стану 100% вологості до грунту треба додати наважку води, що складає 45% від маси абсолютно сухого грунту в склянці. Розраховуємо масу води, яка необхідна для досягнення 80% від повної вологоємності:

45 г – 100%

Х г – 80%

г,

тобто для досягнення 80% вологості до наважки в 100 г піддослідного грунту слід додати 36 г води. Оскільки в досліді використана інша наважка, розраховуємо, скільки води треба додати у склянку з грунтом:

100 Г грунту – 36 г води

80,8 Г грунту – х г води г води

Враховуючи, що вгрунті вже є певна кількість води (14,2 г), до склянки треба додати (29,1 – 14,2 )= 14,9 г води.

Аналогічним чином проводять розрахунки для інших типів грунтів та грунтосумішей, використаних в досліді.

Перед додаванням води зважують 5-10 насінин пшениці, гороху або квасолі (відбирають насіння з найбільшою схожістю), висівають їх на глибину 2-3 см. Додають наважку води, прикривають грунт в склянці тонким шаром вати. На склянку клейкою стрічкою кріплять етикетку, де вказують номер досліду (група, підгрупа), тип грунту, культуру та час закладки досліду (дата).

Проміжні дані вимірів вносять в таблицю для полегшення подальших розрахунків.

Культура	Тип грунту	Маса насіння, г	Маса склянки, г	Початкова вологість грунту, %	Маса склянки з грунтом, г	Маса абсолютно сухого грунту, г	Кількість води, що додається, мл

Склянки виставляють на світло і залишають на 3 тижні (21 день). Через вищевказаний термін, коли паростки повністю зів’януть, склянки грунтом та зів’ялими паростками зважують. Віднявши від одержаної маси попередньо визначені масу насіння, склянки і абсолютно сухого грунту, отримаємо кількість недоступної води.

Знаючи вагу абсолютно сухого грунту для кожної проби, розрахувати коефіцієнт зав’ядання для кожної культури на досліджених типах грунту:

Результати дослідів оформлюються у вигляді таблиці:

Культура	Вологість зав’ядання (кількість води, у г, на 100 г абсолютно сухого грунту) на різних типах грунтів

Висновки:

Дата захисту_____________ Підпис викладача __________________________

Тема. Спостереження за антагонізмом іонів.

Мета: Виявити, чим обумовлюється різний ріст проростків на розчинах окремих чистих солей та їх сумішах.

Література:

Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 135 с.: робота №40

Практикум по физиологии растений /под ред. Н.Н. Третьякова. – М., 19901. – 271 с.: робота №…

Векирчик К.Н. Физиология растений. Практикум. – К.: Высшая школа, 1984. – 240 с.: робота №68, 69.

Контрольні запитання:

1. Що таке фізіологічний антагонізм іонів?

2. Що таке фізико-хімічний антагонізм та сінергізм іонів?

3. Що розуміють під фізіологічно-зрівноваженим розчином?

4. Яке значення анатагонізм іонів має для рослин?

5. Які органи рослин більше реагують на іоний склад середовища?

Завдання 1. Проспостерігати антагонізм іонів на рівні цілої рослини.

Односольові розчини отруйні для живого організму. Рослини, що вирощувалися на такому розчині спочатку пригнічувались, а потім гинули. Зокрема, розчин очищеної солі NaCl, який відповідає концентрації морської води, отруйний для рослин. Шкідлива дія цього розчину зменшується, якщо додати до нього іншу сіль. Зниження чи повне зняття шкідливої дії на рослину одного іона іншим іоном одержало назву фізіологічного антагонізму, а розчини, складені з урахуванням взаємодії іонів, називаються фізіологічно урівноваженими.

Явище антагонізму обумовлено різним впливом окремих іонів на фізико-хімічні властивості цитоплазми. Найчастіше антагонізм можна спостерігати між одно- та двовалентними катіонами.

Об’єкт: проросле насіння пшениці (початок другої стадії проростання).

Матеріали та обладнання: стакани чи посудини на 200 мл, обклеєні папером, мірний циліндр, пропарафінена марля, білий папір для етикеток, клей або клейка стрічка, пінцет, лінійки, міліметровий папір, ножиці, 0,12 Н розчини хімічно чистих солей КС1, NаСl, CаСl₂, дистильована вода.