- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи (виконується кількома групами студентів на різних рослинних об’єктах):
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •100 Г грунту – 36 г води
- •80,8 Г грунту – х г води г води
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Фізіологія та біохімія рослин
- •3 Курс, денна форма навчання
- •Перелік основної літератури для самопідготовки:
- •Дихання рослин
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •Фізіологія та біохімія рослин
- •3 Курс, денна форма навчання
- •Перелік основної літератури для самопідготовки:
- •Модуль 5 «ріст, розвиток і стійкість рослин»
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Модуль «фізіологія стійкості рослин»
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Фізіологія та біохімія рослин
- •3 Курс, денна форма навчання
- •Модуль 5 «ріст, розвиток і стійкість рослин»
- •Перелік основної літератури для самопідготовки:
Хід роботи
На підготовчому етапі стакани або матеріальні банки обгортають спочатку чорним, а зверху білим папером. Наливають 200 мл розчину відповідно схеми досліду, накривають пропарафінованою марлею з отворами. Для кожного варіанту беруть пінцетом 5-10 проростків пшениці, які перед пророщуванням двічі промили дистильованою водою, вимірюють довжину корінців та пагонів так, щоб не пошкодити їх, і висаджують їх в розчини – розміщують проростки на пропарафіненій марлі так, щом зерно знаходилося зверху, а корінці опускалися в розчин крізь невеликий отвір в тканині. Через 7-10 днів проростки виймають з розчинів, знов вимірюють довжину корінців і пагонів, і розраховують приріст.
Результати досліду записати у таблицю. Порівнянвши дані, зробити висновок про те, як впливають на ріст і розвиток пагонів і коренів чисті розчини, суміші солей, і зробити припущення, між якими йонами, за результатами досліду, спостерігається явище фізіологічного антагонізму.
Показники |
Номери посудин | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |
розчин |
КС1 |
NаСl |
CаСl2 |
КС1 + CаСl2 |
КС1 + NаСl + CаСl2 |
Об’єм, мл
|
|
|
|
|
|
Середня довжина корінців проростків, см: а) до досліду |
|
|
|
|
|
б) після досліду |
|
|
|
|
|
Приріст корінців за час досліду, см
|
|
|
|
|
|
Середня довжина надземної частини, см: а) до досліду |
|
|
|
|
|
б) після досліду. |
|
|
|
|
|
Приріст надземної частини за час досліду, см
|
|
|
|
|
|
Висновки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 2. Проспостерігати антагонізм іонів на рівні клітини.
Фізіологічний антагонізм іонів проявляється як між різними іонами однакової валентності, так і між іонами різної валентності.найбільш яскравуий приклад – антагонізм між одно- та двовалентними катіонами, зокрема, між калієм та кальцієм. Про те, що катіони K+ і Ca2+ зумовлюють різну фізіологічну дію, свідчить різна форма плазмолізу, яку вони викликають у рослинних клітинах.
Об’єкт: цибулина цибулі, що містить антоціан.
Матеріали і обладнання: 1 М розчин KNO3, 1 М розчин Ca(NO3)2, суміш 1 М розчинів KNO3 і Ca(NO3)2 в співвідношенні 9:1, мікроскопи, предметні і покривні скельця, скальпелі, леза, препарувальні голки, пінцети, скляні палички або піпетки.
Хід роботи:
З епідермісу луски цибулини цибулі, що містить антоціан, готують тонки зрізи – 3 шт. Один кладуть на предметне скло у краплину 1 М розчину KNO3, другий – у 1 М розчин Ca(NO3)2, третій зріз – у краплину суміші розчинів. Накривають зрізи покривними скельцями, під мікроскопом знаходять непошкоджені клітини синьо-фіолетового кольору і залишають препарати на 20-30 хв. Через вказаний час повторно розглядають їх. Слід відзначити, який тип плазмолізу (кутовий, увігнутий, опуклий, ковпачковий, судорожний) буде спостерігатися у чистих розчинах солей, який – у суміші солей, і наскільки він інтенсивний.
Препарати замалювати
Плазмоліз в клітинах епідерми цибулини цибулі:
1 – в розчині KNO3, 2 – в розчині Ca(NO3)2, 3 – в суміші KNO3 і Ca(NO3)2
Висновки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дата захисту_____________ Підпис викладача __________________________
____._____.20___
Тема: Визначення кількості нітратів в рослині.
Мета: Оволодіти методикою визначення вмісту нітратів в рослинах.
Література:
Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 135 с.: робота №41
Векирчик К.Н. Физиология растений. Практикум. – К.: Высшая школа, 1984. – 240 с.: робота №105
Негода О.В. Лабораторний практикум з дисципліни „Фізіологія рослин”. – Київ, 2003. – 112 с.: робота№31
Контрольні запитання
Яку роль відіграють нітратив рослині?
Чи є різниця між процесами накопичення нітратів і нітриритів в рослинному організмі?
Які нормн вмісту нітратів в рослинній продукції?
Завдання 1. Визначити вміст нітратів в рослинах.
В рослину азот надходить переважно у вигляді аміачних і нітратних сполук. Поглинутий кореневою системою азот нітратів відновлюється в живих клітинах коренів до аміаку, який, зв'язуючись з кетокислотами, утворює амінокислоти. Частина нітратних сполук, що поглинута коренем, рухається з водною від кореня по стеблу до листків. У листках відбувається процес фотохімічного відновлення нітратів до утворення аміаку і подальшого включення його в синтетичні процеси. Нітрати здатні накопичуватися в тканинах рослин, потім з їжею потрапляють в організм людин і справляють на нього негативну дію.
Об'єкт: бульба картоплі, листки капусти, коренеплоди буряку і моркви, цибулина цибулі.
Матеріали та обладнання: 0,5% розчин дифеніламіну в концентрованій сірчаній кислоті, контрольний розчин нітратів (1.631г хімічно чистого сухого КNО3 розчиняють у воді і доводять до 1 л), ручний прес або металеві терки, порцелянові чашки, марля, чашки Петрі або скляні пластинки із заглибинами, піпетки, скальпелі.