- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи (виконується кількома групами студентів на різних рослинних об’єктах):
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •100 Г грунту – 36 г води
- •80,8 Г грунту – х г води г води
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Фізіологія та біохімія рослин
- •3 Курс, денна форма навчання
- •Перелік основної літератури для самопідготовки:
- •Дихання рослин
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •Фізіологія та біохімія рослин
- •3 Курс, денна форма навчання
- •Перелік основної літератури для самопідготовки:
- •Модуль 5 «ріст, розвиток і стійкість рослин»
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Модуль «фізіологія стійкості рослин»
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Фізіологія та біохімія рослин
- •3 Курс, денна форма навчання
- •Модуль 5 «ріст, розвиток і стійкість рослин»
- •Перелік основної літератури для самопідготовки:
Хід роботи:
З очищеного червоного буряку нарізають однакові брусочки довжиною 20 мм, шириною 5 мм. Добре їх промивають під проточною водою. У 5 пробірок наливають розчин за схемою: пробірка №1 – 10 мл Н2О, пробірка №2 – 10 мл Н2О, пробірка №3 – 10 мл Н2О + 0,5 мл хлороформу, пробірка №4 – 10 мл 30% оцтової кислоти, пробірка №5 – 10 мл 50% етилового спирту.
У всі пробірки, крім другої, кидають по 2 брусочки. Два брусочки кип'ятять у воді в окремій посудині протягом 5 хвилин, а потім кидають у пробірку №2. Дослід залишають на 30 хв. Потім струшують пробірки і відзначають інтенсивність забарвлення розчинів: сильне, середнє, слабке, забарвлення відсутнє. Готують зрізи з брусочків, що були у найбільш зафарбованому розчині та воді. Зрізи кладуть на предметне скло у краплю розчину КNО3, покривають покривним склом і розглядають під мікроскопом. Плазмоліз свідчить, що клітина жива, відсутність плазмолізу – що вона мертва.
Результати досліду оформити у вигляді таблиці. Зробити малюнки препаратів.
|
№1 |
№2 |
№3 |
№4 |
№5 |
|
Вода 10 мл |
Вода 10 мл (після кіп’ятіння) |
10 мл Н2О + 0,5 мл хлороформу |
10 мл 30% оцтової кислоти |
10 мл 50% етилового спирту |
|
|
|
|
|
|
|
Висновки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 2. Визначити проникність цитоплазми у клітин різного віку.
Проникність (швидкість проходження речовин крізь цитоплазматичну мембрану) для більшості розчинених речовин є малою, яле деякі (сечовина) проходять дуже швидко. При зануренні к4літин в гіпертонічний розчин сечовини спостерігається плазмоліз – внаслідок втрачання води клітинами. Однак при тривалому перебуванні в розчині молекули плазмолітика поступово проникають до вакуолі, концентрація клітинного соку зростає, і вода надходить до клітини – спостерігається деплазмоліз. Проміжок часу від занурення у розчин до кінця деплазмолізу є показником проникності цитоплазми для сечовини. Проникність цитоплазми, в свою чергу, залежить від внутрішніх умов, в тому числі від її в'язкості. Різновікові клітини мають різну в'язкість цитоплазми, по різному будуть пропускати речовини зовнішнього розчину.
Об'єкт: жива рослина елодеї канадської.
Матеріали та обладнання: мікроскоп, предметні та покривні скельця, препарувальні голки, пінцети, вазелин, 1 М розчин сечовини.
Хід роботи:
Листок елодеї, що не закінчив ріст (з верхівки), кладуть на предметне скло у краплю 1М розчину сечовини, накривають покривним склом і розглядають під малим збільшенням мікроскопу. Приблизно через 5 хв. в клітинах починається плазмоліз. Краї покривного скельця змазують вазеліном і продовжують спостерігати за плазмолізом і деплазмолізом в клітинах основи та верхівки листка, перевіряючи препарат кожні 3-5 хвилин протягом 15-20 хвилин.
Тривалість плазмолізу і деплазмолізу вказує на проникність цитоплазми різновікових клітин.
Результати досліду записати в таблицю. Препарати замалювати.
|
Вік клітин |
Час занурення препарату в розин сечовини |
Плазмоліз |
Тривалість плазмолізу, хв. |
Деплазмоліз |
Тривалість деплазмолізу, хв | ||
|
Початок, год, хв. |
Закінчення год, хв. |
Початок, год, хв. |
Закінчення год, хв. | ||||
|
Молода (основа листка) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Стара (верхівка листка) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 3. Проспостерігати за непроникністю тонопласту для клітинного соку.
Цитоплазма неоднорідна за своєю будовою. Третій її шар (мембрана) - тонопласт, що оточує вакуолю, складається з більш міцних шарів орієнтованих міцел, ніж плазмолема, тому, проникність її різна. Тонопласт – найбільш стійка структура і його можна виділити із клітини разом із клитинним соком.
Об'єкт: цибулина цибулі, що містить антоціан.
Матеріали та обладнання: мікроскоп, лезо, випарювальна чашка, предметні скельця, препарувальна голка, 1М розчин КNО3.
