23

РОЗДІЛ 3. ЛОГІКА

ЛЕКЦІЯ. TEМA 3.1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД I ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ

1 Визначення логіки як науки

2. Логічна форма

3. Істинність і правильність мислення

4. Основні етапи розвитку логіки

1. Визначення логіки як науки

Термін «логіка» походить від давньогрецького слова «логос» (logos), яке перекладається на українську мову як «слово», «поняття», «вчення», «розум», «закономірність».

У стародавній Греції термін «logos» вперше запровадив Геракліт (544-483 pp. до н.е.). Цей термін означав у нього одвічну, сталу і загальну необхідність, стійку закономірність світу. Вперше термін «логіка» ввів у науку давньогрецький філософ Демокріт (460-370 pp. до н.е.), назвавши свою працю «Про логіку, або канони» (слово «канони» означає «правила», «критерії»).

Засновником логіки вважають давньогрецького філософа Аристотеля (384-322 pp. до н.е.), який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Він вивчав внутрішню структуру людського мислення.

У даний час термін «логіка» вживається в трьох основних значеннях.

По-перше, цей термін використовують для означення закономірностей об'єктивного світу, взаємозв'язку і взаємозалежності, послідовності речей, явищ, подій. Наприклад, про логіку фактів говорять юристи, про логіку суспільного розвитку - історики, соціологи, про логіку економічної кризи -економісти.

По-друге, термін «логіка» використовують для позначення обґрунтованості, доказовості, послідовності міркувань людини. Ми використовуємо такі словосполучення: «логіка мислення», «залізна логіка» (визначеність, послідовність думок), «жіноча логіка» (недоречна думка, недоладне в цілому міркування), «де ж логіка вашого міркування?». У даному випадку говорять про логіку як про характеристику людського мислення.

І в третьому значенні термін «логіка» вживають для позначення певної науки, найзагальнішим визначенням якої може бути таке: логіка - це наука про мислення.

Але таке визначення логіки було б досить широким. Мислення - явище складне, різнобічне, є предметом дослідження для багатьох наук: філософії, фізіології вищої нервової діяльності, кібернетики, психології. Психологія, наприклад, досліджує процес мислення індивіда. Вона вивчає причини й умови, які забезпечують нормальне функціонування мислення, вплив на нього емоцій, волі та інших психічних процесів. Логіку не цікавить питання про те, хто мислить: юнак чи старець, а для психології це питання дуже важливе. Тому необхідно з'ясувати, який бік мислення досліджує логіка, що в мисленні складає предмет саме логіки.

Згадаємо приклади, які наводяться в навчальній літературі. Ми знаємо, що існує явище об'єктивної дійсності - відхилення комети Галлея від наперед розрахованої траєкторії. Очевидно, що ця подія має свою об'єктивну логіку. Живе на Землі астроном, який міркує про причини і наслідки цього відхилення. Його роздуми з цього приводу складають логіку мислення. Логіку ж як науку може цікавити саме це міркування з точки зору того, які мислительні процедури, які логічні операції використовуються, тобто, як міркує астроном, коли він думає про відхилення комети Галлея? Чи правильно він міркує? Відповіді на подібні питання і дає логіка.

Логіка - це наука, що вивчає форми і закони правильного мислення. Вона досліджує мислення з точки зору правильної побудови думки, вивчає форми, схеми і структури наших міркувань.

Подібно до того, як граматика вчить правилі но писати, логіка вчить правильно мислити, тобто запобігати помилковим судженням, забезпечувати правильну побудову думок. Вона виробляє вміння послідовно викладати знання, дисциплінує наше мислення. За висловом відомого вітчизняного педагога К.Д. Ушинського, логіка - це граматика мислення. Тому потрібно з'ясувати, що таке мислення взагалі, які існують форми і закони мислення, і що означає правильне мислення.