4.3. Поділ понять. Основні правила поділу понять і помилки, можливі при застосуванні поділу

Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, але і обсяг. Наприклад, вивчаючи податки, нас цікавить не лише те, що таке податки, їхні ознаки, а й те, які бувають податки, їх види, тобто обсяг даного поняття.

Зміст поняття установлюється за допомогою визначення, а обсяг поняття розкривається за допомогою поділу. Розкрити обсяг поняття - означає установити, на які види воно поділяється.

Поділ поняття - це логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг поняття, тобто обсяг поділяють на його складові частини. З допомогою поділу ми визначаємо види, з яких складається рід. Наприклад, розділяючи підприємства на виробничі, комерційні, посередницькі, фінансові, страхові, ми встановлюємо обсяг поняття «підприємство».

Поняття, обсяг якого розкривається, називається діленим поняттям. Ознак, за якою здійснюється поділ, називається основою поділу, а поняття, одержані в результаті поділу, - членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний.

Поділ поняття треба відрізняти від мисленого розчленування предмета на окремі частини. Поділяючи поняття, ми розподіляємо предмети класу на види (групи), які зберігають характеристику предмета в цілому в його основних ознаках, а за допомогою розчленування установлюємо структуру або будову предмета, його складові частини.

Наприклад, поняття «завод» поділяється на поняття «машинобудівний завод», «верстатобудівний завод» тощо, а при мисленому розчленуванні поняття «завод» одержуємо «частину заводу» - «ливарний цех», «деревообробний цех», «відділ енергетики» тощо.

Існує простий і ефективний спосіб розрізнення логічної операції поділу понять від мисленого розчленування предмета на частини. Якщо перед певним переліком понять, що утворилися внаслідок проведення логічної операції, поставити вираз «... складається....», то у випадку розчленування -отримане висловлювання буде осмисленим, а у випадку поділу - отримаємо нісенітницю. Якщо ж перед певним переліком понять поставити вираз «...буває...», то у випадку логічного поділу отримане висловлювання буде осмисленим, а у випадку мисленого розчленування отримаємо нісенітницю.

Види поділу понять.

1. Простий поділ (за видотвірною ознакою) - обсяг поняття поділяє ться за однією основою на супідрядні види.

Наприклад: «Виділяють чотири типи темпераменту: сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік». Або «Підприємства бувають: приватні, колективні, державні (за формою власності)».

2. Дихотомічний поділ (від грец. слів dicha і tome - розсікання на дві частини) - обсяг поняття поділяють на два суперечливих поняття, одне з яких стверджує те, що заперечує інше. Якщо А - ділене поняття, то членами поділу будуть два поняття: В і не-В. Наприклад: «Податки бувають прямі і непрямі», «Потреби бувають матеріальні і нематеріальні», «Економіка буває ринкова і неринкова».

3. Класифікація - це багатоступінчастий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення і отримання нових знань стосовно членів поділу. При класифікації кожен член поділу має своє постійне місце.

Використовують наукову та штучну класифікацію. Наукова здійснюється за найістотнішими та найдоцільнішими властивостями та ознаками. її іноді називають природною. Якщо ж класифікація здійснюється на підставі несуттєвих ознак на довільно взятій основі, то така класифікація називається штучною (допоміжною).

Найбільш відомі приклади наукових класифікацій: періодична система хімічних елементів Менделєєва, класифікація рослинного світу Карла Ліннея, класифікація видів понять і суджень у логіці. Прикладом штучної класифікації є алфавітний каталог книг у бібліотеці або телефонний довідник.

Правила поділу понять.

1. Поділ має бути співмірним, тобто обсяг поділеного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів тих частин, на які воно поділене.

Наприклад: «Національний ринок поділяється на ринки: товарів, природних ресурсів, праці, капіталів, грошей, цінних паперів».

При порушенні цього правила можуть виникати такі помилки:

а) «неповний поділ». Ця помилка має місце тоді, коли сума обсягів членів поділу не вичерпує повністю обсяг діленого поняття. Наприклад: «До прямих податків належать: особистий прибутковий податок і податок на капітал (багатство)» - (пропущено: «податок на прибуток корпорацій» і «платежі по соціальному страхуванню»).

б) поділ із «зайвими» членами. Ця помилка має місце тоді, коли до членів поділу відносять поняття, обсяги яких не входять до обсягу поділеного поняття. Наприклад: «Нормативно-правові акти поділяються на: закони, підзаконні акти і рішення» (зайвий член поділу - «рішення»).