Ознаки кредиту

Позичальники	Суб’єкти господарювання, що тимчасово потребують додаткових ресурсів
Кредитори	Переважно банківські установи, кредитно-фінансові заклади, суб’єкти господарювання
Кредитні ресурси	Гроші, надані в позику позичальником, використовуються як капітал, тимчасово вільні матеріальні цінності
Джерело позикового проценту	Прибуток, що отриманий від використання позичених коштів
Мета використання кредиту	Як механізм ефективного перерозподілу капіталів у суспільному виробництві для вирівнювання норми прибутку

Субєктами кредиту виступає кредитор і позичальник.

Обєкти кредиту – це грошові або матеріальні цінності, на які ство­рюється кредитний договір.

Кредит як економічне явище являє собою процес, що характеризується певним рухом елементів його структури (об'єкта і суб'єктів). Рух кредиту має свою визначеність у часі та в просторі, має свої специфічні закономірності і є ключовою ознакою кредиту як економічної категорії.

Рух суб'єктів кредиту має ту особливість, що статус кредитора чи позичальника економічний суб'єкт набуває не назавжди, а систематично його змінює. Він періодично буває то позичальником, то кредитором залежно від особливостей руху його ресурсів (капіталу). Він також може бути одночасно і кредитором, і позичальником, або ні тим, ні другим з тих же причин.

Для розуміння суті кредиту важливе значення має рух позиченої вартості відповідно до розвитку кредитних відносин між двома суб'єктами, тобто на мікрорівні. Рух капіталу в процесі відтворення на засадах кругообороту, що виражається формулою Г - Т...В...Т - Г', забезпечує послідовне проходження позиченою вартістю всіх стадій свого руху і повернення на висхідні позиції - до свого власника-кредитора. Цей рух позиченої вартості можна назвати відтворювальним і виразити формулою:

(10.1)

де ВВ - формування вільної вартості у кредиторів;

НП - розміщення вільних коштів у позички;

ОП - одержання додаткових коштів позичальником;

ВП - використання позичальником одержаних коштів на свої потреби;

ВК - вивільнення коштів з обороту позичальника;

ПК - повернення позичальником коштів кредитору;

ОК - одержання кредитором коштів, наданих у позичку.

Виходячи з цієї формули, можна виділити такі етапи відтворювального руху кредиту:

1-а стадія - формування вільної вартості як джерела надання позичок (операція ВВ);

2-а стадія - розміщення вільної вартості в позичку (операції НП-ОП);

3-я стадія - використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове розпорядження (операція ВП);

4-а стадія - вивільнення використаних позичальником коштів з його обороту або формування в нього доходів, достатніх для повернення позички (операція ВК);

5-а стадія - повернення позичальником вартості кредитору (операції ПК-ОК) та сплата процента. На цьому етапі завершується рух позиченої вартості і закінчуються відносини між кредитором і позичальником щодо даної позички.

У русі кредиту можна виділити ще один аспект, пов'язаний з функціонуванням його на макроекономічному рівні. Мова йде про зміну маси кредитних ресурсів і кредитних вкладень у масштабах всієї економічної системи. Оскільки в сучасних умовах гроші мають кредитний характер, зміна маси кредитних ресурсів і кредитних вкладень безпосередньо впливає на динаміку пропозиції грошей і через неї - на загальну кон'юнктуру ринку і розвиток економіки.

Особливостями кредиту, що відрізняють його від інших економічних категорій є:

• позичальник, отримавши кредит, лише реалізує право тимчасового користування наданими коштами чи цінностями;

• суб’єкти кредитних відносин здатні одночасно почергово виступати в ролі кредитора і позичальника;

• позичальник, щоб отримувати позику, зобов’язаний пред’явити кредиторові економічні та юридичні гарантії повернення боргу;

• характерною рисою кредиту є сплата процента за користування кредитними ресурсами.

Основними, найбільш визнаними є такі принципи кредитування:

• цільове призначення позички;

• строковість передачі коштів кредитором позичальнику;

• поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі;

• забезпеченість позички;

• платність користування позиченими коштами.

Найповніше сутність категорії кредит проявляється у функціях, які він виконує. Сучасні економісти [13;14;30] відзначають три його основні функції: перерозподільчу, емісійну та контрольну.

Перерозподільча функція кредиту полягає у перерозподілі за допомогою кредиту грошових капіталів між різними суб`єктами народного господарства на засадах повернення та платності. Ця функція проявляється як в процесі мобілізації тимчасово вільних грошових коштів суб`єктів господарювання, так і в процесі їх розміщення на ринку позичкового капіталу. Таким чином, за допомогою цієї функції відбувається своєрідне зосередження позичкового капіталу у найпріоритетніших сферах економічної діяльності.

Емісійна функція кредиту полягає у можливості створення за рахунок кредиту додаткових засобів платежу. Особливого значення дана функція отримала при переході від використання реальних грошей до вводу кредитних засобів обігу. Будь-яка емісія грошей в обіг є результатом кредитної операції. Видача позики збільшує масу грошей в обігу, погашення кредиту її зменшує. Отже, в наслідок вмілого використання кредиту у рамках цієї функції, уряд отримує ефективний інструмент регулювання економіки.

Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб`єктів кредитної угоди. Отже, кредит значно посилює контрольні процеси у народному господарстві, підвищує ефективність використання коштів, стимулює процес розширеного відтворення.

Отже, виходячи з суті кредиту та його функцій ми можемо визначити роль кредиту. У ринковій економіці роль кредиту найбільшою мірою проявляється у оптимізації пропорцій суспільного відтворення. Таким чином, за допомогою кредитного механізму досягається саморегуляція економічної системи, вирівнюється норма прибутку по різних галузях народного господарства тощо. Кредит сприяє концентрації та централізації капіталу. Надзвичайно важливою роль кредиту є у забезпеченні науково-технічного прогресу та обслуговуванні інноваційного процесу. Кредит є важливим джерелом фінансування капітальних вкладень.

Кредитні відносини викликали появу кредитного механізму, що вклю­чає в себе принцип кредитування, кредитного планування і управління кредитом, умови і методи кредитування, способи його кількісного регу­лювання.

Кредитна система – це база, на якій будуються всі економічні відносини у суспільстві, сукупність банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають їх у позику.

Загалом кредитну систему країни можна виразити такою функціональною схемою, що наведена на рис.10.2 [14].

Інфраструктура кредитної системи – це комплекс нормативно-правового забезпечення, система захисту інтересів вкладників і кредитних установ, інформаційне забезпечення, наявність розрахункової мережі тощо.

У сучасній ринковій економіці кредитна система відіграє важливу роль і постійно знаходиться в розвитку, який має основні напрямки:

• посилення концентрації банківського капіталу, що становить ядро кредитної системи;

• універсалізація діяльності кредитних установ;

• зростання ролі держави в організації функціонування всієї кредитної системи.

Рис. 10.2. Основні складові кредитної системи України

Нині в Україні сформовано лише одну складову кредитної системи – банківську. Інша ж її складова – сукупність кредитних відносин, здійсню­ваних банками та небанківськими кредитними організаціями, – перебуває в процесі становлення. Центральний і ко­мерційні банки постійно прагнуть удосконалити організацію кредитних відно­син в країні, принаймні усунути численні її недоліки.

В Україні банківська система є найбільшим фінансовим посередником. З поміж інших фінансових інституцій (рис. 10.3), як-то інвестиційні фонди, кредитні спілки, пенсійні фонди, лізингові, страхові і трастові компанії, комерційні банки є найпотужнішими і найрозвинутішими.

Рис 10.3. Фінансові посередники в Україні у 2005 році

Рівень ризикованих кредитів за різними даними коливається від 24 до 42% кредитного портфелю банків. Характерними особливостями кредитів фізичним особам є те, що їх здебільшого надають у національній валюті (87,5%) та серед них відносно більше довгострокових (40,9%).

Іноземні донорські кредитні лінії українським банкам були відкриті такими міжнародними фінансовими організаціями як Всесвітній банк, Німецько-український фонд, ЄБРР, Фонд “Євразія”.

План семінарських занять

1. Необхідність виникнення кредитних відносин.

2. Натуралістична теорія кредиту.

3. Капіталотворча теорія кредиту.

4. Кредит та його основні ознаки.

5. Етапи відтворювального руху кредиту.

6. Принципи кредитування.

7. Функції кредиту.

8. Складові кредитної системи караїни.

Тематика індивідуального навчально-дослідного завдання

1. Охарактеризуйте основні етапи виникнення кредитних відносин.

2. Розкрийте зміст існуючих теорій кредиту.

3. Позичковий капітал, джерела його формування.

4. Розкрийте основні функції та принципи банківського кредитування.

5. Проаналізуйте стан інфраструктури кредитної системи країни.

6. Охарактеризуйте розвиток кредитних відносин у перехідній економіці України.

Запитання для самоконтролю

1. Що є загальноекономічною причиною необхідності кредиту? 2. У чому сутність кредиту? Які існують дискусії щодо сутності кредиту? 3. За якими ознаками відносини між економічними суб'єктами можна віднести до кредитних? 4. Які існують сутнісні відмінності між кредитом та грошима? 5. У чому полягають сутнісні відмінності між кредитом та фінансами? 6. Що таке структура кредиту, які її елементи?

7. Які основні положення натуралістичної концепції кредиту?

8. У чому заключається капіталотворча концепція кредиту?

9. Які принципи кредитування Ви знаєте?

10. Які функції виконує кредит в ринкових умовах?.

11. Назвіть основні складові кредитної системи України.

Тести для перевірки знань

1. Існує дві теорії кредиту:

А) натуралістична та капіталотворча;

Б) проста та повна;

В) повноцінна та неповноцінна;

Г) раціоналістична та еволюційна.

2. Кредит виник, коли:

А) товар-грошові відносини почали ставати регулярними;

Б) товарно-грошових відносин не існувало;

В) товарно-грошові відносини були слабкими;

Г) товарно-грошові відносини були не регулярними.

3. Кредит виконує три функції, а саме:

А) емісійну, контрольну та виступає, як засіб накопичення;

Б) контрольну, перерозподільчу та виступає, як засіб платежу;

В) перерозподільчу, зберегаючу та контрольну;

Г) перерозподільчу, емісійну та контрольну.

4. Кредит виник і розвивався на основі функції грошей, як:

А) засіб платежу;

Б) засіб обігу;

В) засіб накопичення;

Г) міра вартості.

5. Зміст емісійної функції кредиту полягає у тому, що:

А) відбувається перерозподіл за допомогою кредиту грошових капіталів між різними суб`єктами народного господарства на засадах повернення та платності;

Б) в процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб`єктів кредитної угоди;

В) є можливість створити за рахунок кредиту додаткові засоби платежу;

Г) гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються в скарб.

6. Зміст контрольної функції кредиту полягає у тому, що:

А) в процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб`єктів кредитної угоди;

Б) гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються в скарб;

В) є можливість створити за рахунок кредиту додаткові засоби платежу;

Г) відбувається перерозподіл за допомогою кредиту грошових капіталів між різними суб`єктами народного господарства на засадах повернення та платності.

7. Кредитні відносини є:

А) добровільними та нерівноправними;

Б) недобровільними та нерівноправними;

В) недобровільними та рівноправними;

Г) добровільними та рівноправними.

8. Скільки етапів нараховує відтворювальний рух кредиту:

А) два;

Б) чотири

В) три;

Г) п’ять.

9. База, на якій будуються всі економічні відносини у суспільстві, сукупність банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають їх у позику називається:

А) банківська система;

Б) пара банківська система;

В) інфраструктура кредитної системи;

Г) кредитна система.

10. Форма кредиту, яка надається у разі продажу товарів з відстрочкою платежу, при оренді майна, наданні речей чи приладів у прокат, погашенні міждержавних боргів поставками товарів:

А)товарна;

Б)грошова.