- •Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення
- •3 Розвиток зв’язного мовлення
- •4. Характеристика першого критичного періоду
- •4.Характеристика другого критичного періоду
- •5.Характеристика третього критичного періоду
- •Тема: Характеристика речи детей дошкольного возраста Краткая характеристика речи детей( от 2 до 3 лет). Словарь.
- •Грамматический строй .
- •Воспитание правильного произношения
- •Словарь.
- •Граматический строй.
- •Звукопроизношение.
- •Обследование речи детей
- •Грамматический срой.
- •Звукопроизношение.
- •Обследование речи детей.
- •Воспитание правильного произношение.
- •Краткая характеристика речи детей.(5-6 лет) Словарь.
- •Грамматический строй.
- •Звукопроизношение.
- •Тема: Логопедическое обследование устной речи детей старшего дошкольного возраста.
- •Сюжетные картинки для пересказа.
- •Тема: Вплив фонематичних процесів на формування мовлення дитини.
- •Тема: Загальна характеристика вад звуковимови План
- •3. Вплив фонематичних процесів на формування мовлення дитини.
- •Етапи логопедичної роботи План
- •2. Етапи логопедичної роботи
3. Вплив фонематичних процесів на формування мовлення дитини.
Фонематичне сприймання – це процес впізнавання та розрізнення звуків мовлення. Завдяки сприйманню звукової відмінності слова диференціюються за значенням, однак при цьому вони не поділяються на складові частини і процес вичленування окремих звуків не відбувається.
Мовлення дитини правильно формується тільки тоді, коли друга сигнальна система постійно підтримується конкретними імпульсами першої сигнальної системи, яка відображає реальну дійсність. Перша сигнальна система володіє сигналами, які утворюють почуття [41].
Для розвитку мовлення дитини дуже важливим є її повноцінний слух. Слуховий аналізатор починає функціонувати вже з перших годин життя дитини. Перша реакція на звук проявляється у дитини розширенням зіниць, затримкою дихання, деякими рухами. Потім дитина починає прислуховуватися до голосу дорослого і реагувати на нього. В подальшому розвитку мовлення дитини велику роль починає грати слух.
Таким чином, дитина оволодіває вмінням підпорядковувати діяльність свого артикуляційного апарату сигналам, які поступають від слухового аналізатору. Завдяки слуху малюк сприймає мовлення оточуючих, наслідує його і контролює свою вимову [35].
Дослідження Л.В.Неймана і І.В.Бельтюкова показали, що навіть при відносно невеликому знижені слуху виникають утруднення в сприйнятті деяких звуків (багатьох приголосних, ненаголошених закінчень слів та інш.). Зниження слуху, яке виникло до початку процесу розвитку мовлення або на самому його початку, призводить, як правило, до загального недорозвитку мовлення (коли починає порушуватися вимова звуків, не розвивається в повній мірі словниковий запас та граматична будова [3].
Слух людини набув в процесі онтогенезу особливу якість: точно розрізняти звуки мовлення (фонеми). В ранньому дитинстві дитина сприймає звуки, склади і слова оточуючих нечітко, викривлено. Тому діти змішують одну фонему з іншою, погано розуміють мовлення. Дуже часто діти не помічають своєї неправильної вимови, тому вона стає звичною, стійкою і долається з вели вик трудом.
Розвиток фонематичного сприйняття відбувається поступово, паралельно з формуванням вимови.
Несформованість фонематичного сприйняття виражається в:
нечіткому розрізнені на слух фонем в своєму і чужому мовленні;
непідготовленості до елементарних форм звукового аналізу і синтезу;
забрудненнях при аналізі звукового складу мовлення.
У дітей необхідно розвивати слухову увагу і фонематичне сприйняття. Точне слухове сприйняття звуку стимулює правильну вимову, а правильна артикуляція в свою чергу сприяє кращому фонематичному сприйманню.
Повноцінне мовлення дитини є безперечною умовою її успішного навчання в школі. Тому дуже важливо подалати всі недоліки звуковимови ще в дошкільному віці, до того, як вони перетворяться в стійкий, складний дефект. Крім того, важливо пам’ятати, що саме в дошкільному віці мовлення дитини розвивається більш інтенсивно, а головне – воно більш гнучке.
Порушення ж фонематичного сприйняття приводить до того, що дитина не сприймає на слух (не диференціює) близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки мовлення. Її словник не поповнюється тими словами, в склад яких входять важкорозрізняємі звуки. В подальшому малюк починає значно відставати від вікової норми.
З цієї ж самої причини не формується в необхідній ступені і граматична будова мовлення. Зрозуміло, що при недостатності фонематичного сприйняття багато прийменників та ненаголошених закінчень слів для дитини залишаються “невловимими”.
Таким чином, можна відмітити, що у дитини виникає цілий “ланцюг” порушень: фонетико-фонематичні і лексико граматичні