Завдання до самостійної роботи щодо вичення навчальних матеріалів

1. Розглянути порядок організації торгівлі на прикладі ліквідації аварійної ситуації яка трапилась на території Дніпропетровської області останнім часом.

Питання для самоконтролю

1. Які заходи повинні здійснюватись органами управління у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру по життєзабезпеченню населення?

2. Які існують заходи щодо забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях.

3. Порядок створення страхових і резервних фондів.

4. Переличить сили та засоби, які використовуються для життєзабезпечення населення.

5. Порядок відшкодування матеріальних збитків постраждалим.

Біблографичний список до теми

Основні законодавчі та нормативно-правові акти:

[5; 14; 56; 59; 61]

Тема 7: Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• аналіз стану потенційних небезпек регіону;

• економічний ефект від застосування заходів захисту населенні і територій від надзвичайних ситуацій.

План вивчення теми

1. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). Необхідність розробки програми.

2. Економічний ефект від застосування заходів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та його розрахунок.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону.

Дніпропетровська область займає друге місце за територією серед областей України. Її площа складає 31,9 тис. кв. км, або 5,3% від території країни. Область має в своєму складі 22 райони, 13 міст обласного підпорядкування, 3 міста з районним поділом, 47 селищ міської 440 сіл. На території Дніпропетровщини мешкає 3267,6 тис. чоловік, що становить 7,5% від населення країни; у тому числі: міського - 2960,3 тис. чоловік, сільського - 607,3 тис. чоловік.

Дніпропетровська область

Райони

Апостоловський	Павлоградський
Васильківський	Петриківський
Верхньодніпровський	Петропавлівський
Дніпропетровський	Покровський
Криворізький	Синельниківський
Криничанський	Солонянський
Магдалинівський	Софіївський
Межівський	Томаківський
Нікопольський	Царичанський
Новомосковський	Широківський
П'ятихатський	Юр'ївський

За різноманітністю та значимістю своїх природних ресурсів Дніпропетровська область є однією з найбагатших в Україні. Славиться вона своїми надрами, в яких виявлено 302 родовища близько 950 рудопроявів. В області видобувається 39 видів мінеральної сировини.

У регіоні сконцентровано 587 промислових підприємств 15 галузей. Основа області - гірничо-металургійний комплекс, до складу якого входять 57 підприємств.

Область володіє значними запасами кам'яного та бурого вугілля, балансові запаси якого перевищують 21 млрд. тонн. Дніпропетровська область посідає друге за енергонасиченістю. Основну частку у структурі електрогенеруючих потужностей: складають Придніпровська і Криворізька теплові електростанції загальною потужністю 0, 35 тис. мВт.

Хімічна галузь - це 17 підприємств. Продукція галузі складає 17,9 % обсягів виробництва хімічної та нафтохімічної промисловості України. В області освоєно і виробляється понад 80 типорозмірів шин. Вони експортуються у ЗО країн світу. Випускається понад 120 видів лакофарбової продукції.

На території області функціонує великий комплекс машинобудівної та металообробної промисловості. В області працюють підприємства практично усіх галузей машинобудування. На Дніпропетровщині освоєно виробництво трамваїв, тролейбусів, електро- й теплопотягів, залізничних вагонів, багатотонних автомобільних напівпричепів європейського стандарту.

Дніпропетровщина - один із світових центрів ракетокосмічного будування.

В області діють 3 аеропорти, з них 2 - міжнародні.

Територію області перетинають найважливіші залізничні магістралі, які з'єднують головні сировинні бази України - кам'яновугільний Донбас, залізорудне Криворіжжя і Нікополь - Марганецький басейн.

На Дніпропетровщині функціонує 1037 загальноосвітніх шкіл, 85 вищих навчальних закладів, у тому числі 58 - І-II рівня акредитації та 27 – ІІІ - ІV рівня акредитації, нараховується 1702 заклади культури, працює 7 державних театрів та 3 концертні організації, функціонує 6 державних музеїв та 173 - на громадських засадах.

В області існує розвинена мережа закладів охорони здоров'я, в яких функціонує 39.3 тис. ліжок.

Дніпропетровська область є однією з найбільш техногенно-екологічно напружених України. Вона посідає 3 місце в Україні за наявними чинниками ризику виникнення Донецької та Луганської областей.

Ступінь ризику виникнення НС в області визначається великою кількістю і перш за все розташуванням на кордоні області Запорізької АЕС. У випадку аварії радіоактивне забруднення 50-кілометрової зони з населенням 326,57 У зону радіоактивного забруднення можуть потрапити міста Нікополь, Марганець, Орджонікідзе Томаківський, Нікопольський і частково Апостолівський райони.

Виникнення НС загальнодержавного рівня може також викликати катастрофічне частини території області внаслідок можливого прориву гребель Кременчуцький, Дніпродзержинської та Дніпровської ГЕС.

Наявність в області великих промислових підприємств, більшість з яких є небезпечними, розміщення на них агрегатів і установок великої потужності, розвинута газопроводів, аміакопровід, нафтопровід і водопровідно-каналізаційне господарство, використання у виробництві великої кількості потенційно небезпечних речовин - все це вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, що створюють загрозу для економіки і природного середовища.

На території області проходять:

• аміакопровід «Тольятті-Одеса»;

• газопровід «Оренбург-Шебелинка-Одеса»;

• нафтопровід «Лисичанськ-Дніпропетровськ-Запоріжжя».

У результаті проведеної Головним управлінням роботи по складанню переліку потенційно небезпечних об'єктів в області визначено 2345 потенційно небезпечних об'єктів і з них 1253 можуть бути визначені як об'єкти з найбільшими ризи: у тому числі 306 об'єктів віднесено до І групи ризику.

Загальна площа прогнозованого хімічного зараження через аварії на хімічно об'єктах може скласти 742,028 км², у зонах ураження можуть перебувати до 3199,8 тис. чол.

В області спостерігаються небезпечні геологічні процеси і явища. До великомасштабних НС можуть призвести зсуви, просадки, обвали, зрушення порід над виробленим проста осипи, підтоплення ґрунтовими водами, ерозія тощо.

Зсувні явища в області спостерігаються у містах Дніпропетровську, Кривому Розі, Дніпродзержинську та с. Новоселівці Широківського району. Усього площа зсувних тер в області складає 1788,6 га, потребують відселення 13259 чол., які мешкають у 728 будинках.

В області підтоплено ґрунтовими водами 554 сільських населених пункти на площі майже 25 тис. га із 57 тис. садибами, де проживає близько 75 тис. жителів, а також 43 міста і селища міського типу загальною площею 27,8 тис. га. Найбільш скрутне станови пов'язане з підтопленням, складається у містах Дніпропетровську, Кривому Розі, Павлограді Нікополі, Марганці, Новомосковську, Синельниковому та в районах - Апостолівському. Солонянському, Широківському й інших.

На 180 річках, що протікають по території області, можливі прояви паводкових та повеневих явищ. 12 річок можуть затопити населені пункти та об'єкти господарювання.

Просадки, зрушення порід над виробленим простором спостерігаються у м. Кривому Розі, Жовтих Водах, Павлоградському, Петропавлівському та Широківському районах.

На території області розташовано понад 600 підприємств, що забруднюють навколишнє середовище, це 5 % від кількості всіх підприємств-забруднювачів в Україні. Обсяг викидів речовин в атмосферу складає близько 22 % від загальних обсягів в Україні.

У поверхневі води області щорічно потрапляє 2 млрд. куб. м господарчо-побутових що складає 25 % від загальної кількості стічних вод в Україні.

Підземні води найбільш забруднені в місцях концентрації підприємств гірничовидобувних, вугільної, хімічної, металургійної промисловості - в Дніпропетровську, Кривому Розі, Нікополі, Дніпродзержинську, Павлограді, Орджонікідзе, Жовтих Водах, Вільногірську та інших.

Велике занепокоєння викликають питання:

- радіаційного і соціального захисту населення м. Жовтих Вод, захоронення іонізуючого та нейтронного випромінювання високої й середньої активності, я в місті на ВАТ «Електрон Газ» сумарною активністю 14675 Кюрі (137 од.):

- технічного стану 17 автодорожніх мостів і в першу чергу частини 2-ярусного мосту через р. Дніпро в м. Дніпропетровську та 15 мостів, близьких до аварійного;

- необхідності проведення робіт по дезактивації, переробці та захороненню радіоактивних відходів на шламосховищах колишнього ДП «Придніпровський у м. Дніпродзержинську, де в 9 сховищах їх накопичено близько 36.0 млн. тонн:

- надзвичайно тяжкого екологічного стану, що склався на території Широківського району, який потребує оголошення зоною надзвичайної екологічної ситуації, де внаслідок гірничо-збагачувальних підприємств Криворізького залізорудного басейну загрожує життю і здоров'ю практично всього населення району, і в першу чергу села Новоселівка, які розташовані в санітарних зонах відвалів розкривних робіт;

- утилізації непридатних, заборонених для використання та невизначених агрохіміків; яких в області налічується близько 750,0 тонн та 184,734 млн. тони токсичних промислових відходів;

- стану основних фондів та технічного обладнання газопроводу, де більша частина існуючої мережі виробила свій ресурс;

- техногенних втрат води з водонесучих комунікацій, що знаходяться у аварійному стані:

- небезпеки для населення і територій області, яка може бути викликана лісовими пожежами на загальній площі 18,5 тис. га;

- аварійного стану Нікопольської захисної дамби Каховського водосховища:

- загрози виникнення надзвичайної екологічної ситуації з непередбаченими наслідками через можливе затоплення шахтними водами урановидобувної шахти "Нова" ТОВ "Схід-Руда" у м. Жовті Води;

• затягнення будівництва радіокерованої системи оповіщення вздовж траси аміакопроводу «Тольятті-Одеса» на правобережній частині території області;

• наявності аварійних будинків та споруд, яких налічується 533.

На території області існують осередки високого рівня ризику захворювання людей та тварин інфекційними та паразитарними хворобами, а саме: сибірською язвою 4 райони; правцем (стовбняком) - 3 райони; аскаридозом - 6 районів: туляремією -4 райони; лептоспірозом - 3 райони.

На території області можливе виникнення практично всього спектру небезпечних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного, метеорологічного походження та техногенних аварій.