Можливі втрати працівників, службовців і населення від сдор в осередках враження (р),%

Умови перебуван-ня людей	Без протига-зів	Забезпеченість людей протигазами,%
		20	30	40	50	60	70	80	90	100
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
На відкритій місцевості	90–100	75	65	58	50	40	35	25	18	10
У простих укріпленнях будинку	50	40	35	30	27	22	18	14	9	4

Примітка.

Орієнтована можлива втрата людей в осередках враження складає: в легкому ступені – 25%, в середньому і важкому ступенях (з виходом з ладу не менше ніж на 2–3 тижні і з потребою госпіталізації) – 40%, зі смертельними випадками – 35%.

Час знаходження людей в ізолюючих засобах захисту шкіри

Температура навколишнього повітря, С	Час знаходження в ізолюючих засобах захисту шкіри
	без вологого екрануючого комбінезона	з вологим екрануючим комбінезоном
+30 і більше	15–20 хв	1–1,5 год
25–29	до 30 хв	1,5– 2 год
20–24	до 45 хв	2–2,5 год
15–19	до 2-х год	більше 3-х год
Нижче +15	більше 3-х год	‑

Примітка:

1. У похмуру або вітряну погоду, а також у тіні час безперервного знаходження може бути збільшений у 1,5 рази.

2. Час відновлення теплового стану до вихідного рівня складає не менше 1 год., кожен наступний цикл роботи скорочується на 30%.

Підставимо отримані дані щодо S, Р_S у формулу (2.8). Отримуємо:

т/хв.,

(молярну масу хлору узнаємо з таблиці Менделєєва).

Отримане значення підставимо в (2.7). Обчислюємо:

хв=0,6 год.

Порівняємо отримане в (2.8) значення t_вип із тим, яке отримуємо при використанні таблиць 9 та 7. В цьому разі з таблиці знаходимо t^*′_вип = 1,3 години, а поправочний коефіцієнт на швидкість вітру k = 0,7. Тому год. бачимо, що . При використанні співвідношення (4.6) мали б год значення коефіцієнтів k₂, k₄ та k₇ взяли з таблиць 15 та 14, тому найкраще скористатися формулою (2.8).

4. Визначаємо еквівалентну кількість СДОР (ОР) у первинній хмарі.

За формулою (2.10) знаходимо при k₁ = 0,18; k₃ = 1,00; k₅ = 1,00; k₇ = 1,00 (з табл. 10): т.

Визначаємо еквівалентну кількість СДОР (ОР) у вторинній хмарі.

За формулою (2.13) та (2.14) знаходимо:

(т.я. год.),

т.

Визначаємо глибину Н_П ЗХЗ первинною (вторинною хмарою).

Із таблиць знаходимо:

(**)

Тому км;

км.

Томукм.

(Використали формулу (2.15).

Зауваження. При знаходженні П₁ та П₂ з таблиць, як це часто буває, ми виконали лінійну інтерполяцію даних таблиці.

Суть лінійної інтерполяції полягає у знаходженні даних, які є проміжними для вміщених у таблиці даних.

Нехай для величини х₁ значення ігрека (залежного від х) дорівнює y₁, а для величини х₂ значення ігрека дорівнює y₂ Необхідно знайти значення y* при . При лінійній інтерполяції уперед використовують формулу (2.25):

, (2.25)

а при лінійній інтерполяції назад – формулу (2.26):

. (2.26)

У нашому випадку із табл. 2.1 знаходимо:

км для т;

км для т.

За формулою (2.26) маємо:

км;

де (км) для т (див. п. 4.)

Із табл.  Д10:

км для т;

км для т;

У нашому випадку:

т. Тому за формулою (21) маємо:

км, що і записано вище у співвідношеннях (**). Знаходимо максимально можливе значення Н_max ГЗХУ.

За формулою (2.19) маємо:

км.

Тоді: км.

Якби ми обчислювали Н виходячи з даних таблиць 15 та 16, то отримали б:

а) за даними табл. 15 (ємкість за умовою не обвалована) при інверсії:

(км);

б) за даними табл. 18 при = 2 м/с та інверсії= 0,6. Тому:

~ 80·0,6 = 48 км, що дещо більше, аніж ми розрахували вище.

Знаходимо максимально можливу та реальну площу ЗХЗ первинною (вторинною) хмарою.

Із табл. 18 дізнаємося, що за умовою нашої задачі .

Тоді за формулами (2.20) та (2.21′) маємо:

(км²); км².

Обчислюємо ШЗХУ.

За співвідношенням (2.21) маємо: (км), а на відстаніl від ХНО: (км).

Оскільки відстань від осі (азимуту вітру) до селища Х складає (2.27):

км, (2.27)

то , тобто необхідності в евакуації населення немає.

Знаходимо можливі втрати серед робітників ХНО:

а) легкий ступінь зараження СДОР (ОР) – чол.;

б) середній і тяжкий ступінь зараження СДОР (ОР) – чол.;

в) летальні випадки – чол. Усього: 32 чол.

Врахували, що, за даними табл. 20, при забезпеченні людей протигазами на 100% постраждає 4% людей, які знаходяться у найпростіших укриттях.

Оскільки заданий масштаб карти 1:200000 (в 1 см – 2 км), то селище Х знаходиться по карті на відстані 5 см від ХНО за азимутом (див. рис. 1). На рис. 1 у масштабі виконано побудови щодо , ШЗХУ, ГЗХУ та φ, обчислено вище.

За даними табл. 19 (Додаток В.13) знаходимо, що час Т* перебування людей у ЗІЗ дорівнює 0,8 год = 48 хв, що більше, аніж t_ур = 0,6 год = 36 хв, тобто люди можуть перебувати в ЗХЗ на ХНО весь час (без евакуації).

Рис. 1. Графічний розрахунок ОХО

Таблиця 2.2

Підсумкова таблиця

Розміри ЗХЗ			, хв	Т	tур	Т*	Необхідність в евакуації		Втрати, чол.
Н, км	Sз, км2	R, км
							робітників ХНО	мешканців Х	легкі	середні, тяжкі	летальні
31	33,11	0,93	43	16 год 23 хв	≈36 хв	48 хв	Немає	Немає	8	13	11

Завдання до самостійної роботи щодо вичення навчальних матеріалів

1. Законспектувати в зошит основні терміни і визначення

Хімічно небезпечний об’єкт – об’єкт, при аварії або руйнуванні якого можуть статися масові ураження людей, тварин і рослин СДОР.

Аварія – порушення технологічних процесів виробництва, пошкодження транспортних засобів при перевезенні та ін., що призводить до виливу (викиду) СДОР в атмосферу в кількості, яка складає небезпеку масового враження людей і тварин.

Руйнування – стан конструкцій, який виникає внаслідок НС та СЛ, які призводять до повного руйнування всіх ємкостей і порушення технологічних комунікацій.

Зона хімічного зараження СДОР (ЗХЗ) – територія, яка заражена СДОР у небезпечних для життя людей концентраціях.

Прогнозування масштабу зараження СДОР – визначення глибини і площі зараження СДОР.

Первинна хмара – хмара СДОР, утворена в результаті майже миттєвого (1 ÷ 3 хв) переходу в атмосферу вмісту ємкості із СДОР при її руйнуванні.

Вторинна хмара – хмара СДОР, утворена в результаті випаровування розлитої речовини із підстилаючої поверхні.

Порогова токсидоза – інгаляційна токсидоза, що викликає негативні симптоми ураження.

Еквівалентна кількість СДОР (ЕК СДОР) – така за масою кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії (див. нижче) еквівалентний масштабу зараження при даному ступені вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, яка переходить у первинну (вторинну) хмару.

Осередком хімічного зараження (ОХЗ) називається територія, в межах якої в результаті дії СДОР або ОР постраждали люди і тварини (є втрати).

Інверсія – один із ступенів вертикальної стійкості повітря. Зазвичай виникає ввечері за годину до заходу Сонця, коли нижні шари повітря холодніші за верхні, і зникає протягом однієї години після сходу Сонця. Інверсія перешкоджає розсіюванню парів СДОР або ОР по висоті і створює умови для підтримання високих концентрацій зараженого повітря (ЗП) на місцевості.

Ізотермія – один із ступенів вертикальної стійкості повітря. Характеризується стабільною рівновагою повітря. Ізотермія найбільш характерна для хмарної погоди, але може виникати і в ранкові та вечірні години як перехідний стан атмосфери.

Конвекція – один із ступенів вертикальної стійкості повітря. Виникає, як правило, через дві години після сходу і за дві години до заходу Сонця; спостерігається в літні ясні дні, коли нижні шари атмосфери прогріті значно більше за верхні. При цьому утворюються висхідні потоки; це сприяє швидкому розсіянню ЗП і зменшенню його вражаючої дії.

Глибина зони хімічного враження (ГЗХУ) – відстань від джерела хімічного зараження до пунктів, у яких ЗП характеризується ГДК за даною ОР.

Ширина зони хімічного враження (ШЗХУ) – відстань між крайніми точками ЗХЗ на відстані ГЗХУ.

Питання для самоконтролю

1. Які речовини називають отруйними (ОР)?

2. Які речовини називають сильнодіючими отруйними (СДОР)?

3. Які об’єкти відносять до категорії ХНО?

4. Скільки ХНО знаходяться в Україні?

5. Скільки ХНО функціонують за кордоном і можуть загрожувати життю людей в Україні?

6. Назвіть ХНО за ступенем хімічної небезпеки.

7. Від яких факторів залежить вражаюча дія СДОР (ОР)?

8. Що називають щільністю зараження?

9. Що називають концентрацією СДОР (ОР)?

10. Що називають ГДК СДОР (ОР)?

11. Що називають МДК СДОР (ОР)?

12. Що називають БОР?