Література

1-9

5. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ

Теми індивідуальних науково-дослідних завдань

1. Мовні особливості Дніпропетровщини.

2. Сучасний стан української мови

3. Розвиток ділової (наукової) мови

4. Державна мова – українська

5. Культура усного мовлення

6. Культура писемного мовлення

7. Етикет ділового мовлення

8. Культура і тактика проведення ділових переговорів.

9. Джерела української фразеології та її використання у діловому мовленні.

10. Зміни в лексичному складі української мови після здобуття незалежності України.

11. Милозвучність української мови. Мова і пісня.

12. Українська мова і сучасний кінематограф: актуальність проблеми.

13. Мовна політика української держави в галузі освіти.

14. Мова державна і мова регіональна: окреслення проблеми.

15. Вживання “по батькові”: традиції та сучасний етикет взаємин.

16. Культура усного спілкування сучасної молоді.

17. Мова української реклами.

18. Мова радіо і телебачення як еталон літературної мови: аспекти проблеми.

19. Мова української діаспори.

20. Комунікативні ознаки культури української мови. Мовні норми.

21. Труднощі української словозміни та словопоєднання.

22. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.

23. Гендерні аспекти спілкування.

24. Невербальні засоби спілкування.

25. Особливості нейролінгвістичного програмування.

26.Сучасні технології паблік рілейшнз.

27. Мовні засоби переконування.

28. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.

29. Дискусія, полеміка, диспут як різновид суперечки.

30. Особливості текстів кадрово-контрактних документів.

31. Термінологія обраного фаху.

32. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.

32. Науковий етикет. Наукова дискусія та її правила.

Теоретична і практична цінність будь-якого дослідження залежить від його наукової новизни. Обґрунтування наукової новизни роботи можливе лише на основі суттєвого аналізу спеціальної літератури з обраної теми. Будь-яка тема з української мови передбачає ознайомлення з лінгвістичною літературою, безпосередньо присвяченою досліджуваному явищу: це можуть бути як спеціальні українознавчі студії, так і праці, що аналізують відповідне явище у споріднених мовах, зокрема в російській, а також роботи із загального мовознавства і словники.

Назва кожного джерела виписується на окрему бібліографічну картку, яка повинна бути точною копією каталожної: це згодиться й для замовлення відповідних матеріалів у бібліотеці, і для укладання списку літератури.

Дослідження мовних фактів передбачає кілька стадій, а саме:

1.Відмежування об’єкта дослідження від інших, подібних до нього явищ;

2. Первинне спостереження над матеріалом і висунення гіпотези про закономірності, з якими пов’язане існування досліджуваного явища і його функціонування в тексті;

3.Укладання програми дослідження;

4.Здійснення суцільної вибірки з фіксацією всіх фактів, що підлягають аналізу;

5.Обробка здобутих даних: систематизація спостережень, перевірка гіпотези і встановлення певних закономірностей.

При описі результатів необхідно дотримуватись вимог до структури роботи, до викладу думки та до технічного оформлення тексту, а саме:

1. Структура дослідження:

а) план;

б) вступ, який містить наступні позиції:

- актуальність проблеми;

- мета роботи;

- завдання (кожному з поставлених завдань має відповідати певна частина роботи);

- наукова новизна дослідження (відібрано новий матеріал для аналізу, здійснено уточнення певних наукових понять, поглиблено знання про особливості функціонування тих чи інших мовних одиниць, установлено нові взаємозв’язки цих одиниць в аналізованих текстах тощо);

в) основна частина регламентована поділом на глави, в кожній з яких реалізується одне із завдань, сформульованих у вступі. Усі структурні частини роботи повинні бути композиційно завершені;

г) висновки;

д) тези — короткий виклад основних результатів дослідження;

е) список літератури укладений в алфавітному порядку відповідно до зразків оформлення посилань, рекомендованих ВАК України для робіт наукового характеру. У роботі використано найновіші досягнення науки з означуваних проблем.

2. Виклад думки:

а) аргументація думки.

У роботі необхідно продемонструвати індуктивні (хід думки від часткового до загального) й дедуктивні (хід думки від загального до часткового) методи при викладі наукових гіпотез, використати обґрунтовані посилання на відповідні джерела, теоретичні роздуми, навести конкретні приклади;

б) ілюстрування думки.

Для ілюстрації авторських тверджень треба застосувати найбільш показові, найбільш переконливі приклади, частину яких піддати детальному аналізу.

3. Технічне оформлення роботи.

Слід дотримуватись основних вимог до оформлення наукових робіт:

• текст набирати на комп’ютері (шрифт 14, інтервал 1.5, розмір полів: верхнє – 2,5, ліве – 3,5, нижнє – 3, праве – 1);

• нумерація сторінок зверху справа;

• кожен з основних розділів роботи розпочинати з нової сторінки;

• посилання в тексті оформляти за зразком: [10, с.32], де 10 – номер джерела у списку літератури, с. 32 – номер сторінки;

• робота повинна мати охайний вигляд, її слід переплести або подати для перевірки в папці.

Обсяг роботи 5-10 стор. (залежно від розробленості тієї чи іншої теми у літературі).

Додаткова рекомендована література: журнали «Мовознавство», «Слово і час», «Дивослово» та інші, Інтернет.