Передмова

На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у населенні, займає важливе місце в системі підготовки майбутніх спеціалістів. Навчальна дисципліна «Демографія» широко взаємодіє з іншими дисциплінами, такими як «Політична економія», «Регіональна економіка», «Соціологія», «Статистика», «Маркетинг», «Паблік рилейшнз».

Предметом дисципліни є сутність, закономірності відтворення населення у суспільно-економічній зумовленості цього процесу, прогнозування та шляхи вирішення демографічних проблем України і світу.

Метою вивчення дисципліни «Демографія» є сприяння здобуттю студентами знань про закономірності відтворення населення у суспільно-економічній зумовленості цього процесу, розкриття шляхів використання отриманих знань для вирішення проблем суспільного розвитку.

Завданням дисципліни є вивчення основних понять, суті і соціального значення демографічних процесів, дослідження змін віково-статевої, шлюбної та сімейної структур населення, виявлення взаємозв’язків демографічних процесів, структур та їх закономірностей; розробка методів опису, аналізу та прогнозу демографічних процесів і структур, аналіз тенденцій та факторів демографічних процесів, оцінка ймовірних змін народжуваності й смертності в різних соціальних групах і на різних територіях, розробка демографічних прогнозів.

Оволодіння основами демографічної науки допоможе студентам усвідомити важливість своєї майбутньої професії, зрозуміти значущість народонаселення в соціально-економічному розвитку країни, розглядати та аналізувати тенденції демографічного розвитку України і світу в цілому, встановлювати тісний взаємозв’язок демографічних, соціальних і економічних процесів, а також усвідомлювати необхідність комплексного їх вивчення, розуміти сутність і необхідність державного програмування в сфері відтворення населення.

Опорний конспект лекцій розроблений за програмою з навчальної дисципліни «Демографія» з метою надання студентам необхідних орієнтирів в вивченні тем курсу.

Опорний конспект може бути використаний при підготовці до лекційних занять, а також для самостійної роботи студентів над навчальним матеріалом.

Модуль 1. Демографія як наука. Світові демографічні проблеми

Змістовий модуль І. Демографія як наука

ЛЕКЦІЯ 1

Тема 1: Наука демографія, її зародження, етапи розвитку та перспективи

План

1. Населення як об’єкт вивчення демографії.

2. Предмет та задачі демографії.

3. Демографія як система демографічних наук.

4. Методи демографії.

1. Населення як об'єкт вивчення демографії.

Під народонаселенням в широкому сенсі слова розуміють сукупність людей, але сукупність людей відповідає також таким поняттям як «народ», «суспільство». Тому поняття «народонаселення» потребує більш точного визначення.

Словом населений (-не, -на) у повсякденній мові ми характеризуємо таке місце або територію, на якій мешкає багато людей, наприклад густонаселена країна, а словом «народонаселення» – людей, які мешкають в даному місці, на даній території. У демографії термін народонаселення близький за тлумаченням цього слова у повсякденній мові.

Поняття «народонаселення» здавна пов’язують з поняттям «територія». Населення, людність – сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі, тощо). Таким чином, народонаселенням можна вважати населення усієї Землі або частини світу, якої-небудь країни чи географічного району. З точки зору демографічних досліджень найбільше значення має народонаселення окремої країни. Населення з точки зору демографії має статеву, вікову, соціальну, етнічну (та ін.) структури.

Поняття народонаселення країни за формою співпадає з поняттям народ держави, але за змістом це різні категорії. Одним з критеріїв приналежності до того чи іншого народу є проживання у відповідній місцевості (або, принаймні, походження з тієї місцевості), але народ історично пов’язує воєдино не тільки територія, але й спільна історія, мова, матеріальна та духовна культура. Піддані держави завдяки громадянству зберігають приналежність до народу своєї країни і у тому випадку, якщо вони мешкають за її кордонами, але тісно пов’язані з нею юридично. Суспільство, як би воно не було диференційовано, – це сукупність людей, в якій люди на основі місця, яке вони займають в історично складеній системі виробництва та споживання, уявляються нам як розчленована на групи, розділена і разом з тим зв’язана певними інтересами організація. Зв’язки, які об’єднують людей за поняттям «народ» або «суспільство», або ті ознаки, які визначають відмінність цих термінів, не є критерієм для поняття «народонаселення». При цьому, хоча поняття «народонаселення» більш вузьке, ніж попередні, воно разом з тим і ширше, оскільки припускає «природну» сутність даної безлічі людей, тобто їх здатність до оновлення, зміни внутрішнього складу, до відтворення.

Різні науки та наукові напрямки, кожне зі своєї сторони, вивчають єдиний процес розвитку народонаселення, який і є предметом наукових знань про народонаселення. Соціально-економічний розвиток викликає систему якісних та кількісних змін різноманітних соціальних та економічних підсистем, які у своїй єдності складають суспільство. Ці підсистеми, у свою чергу, впливають на характер розвитку народонаселення. Розвиток народонаселення (його чисельне зростання та зміни різноманітних структур населення – професійної, кваліфікаційної, освітньої тощо) – комплексне, системне поняття, що у своїй основі визначається тими вимогами, які висуваються населенню, і, в першу чергу, до його працюючої частини, існуючими соціально-економічними відносинами.

Загальна теорія народонаселення є теорією «середнього рівня» по відношенню до загальнометодологічних наук та найбільш загальної теорії в системі знань про народонаселення. Вона досліджує такі важливі питання, як проблеми загальних та специфічних законів народонаселення, системи законів народонаселення кожної суспільно-економічної формації, співвідношення соціального та біологічного в народонаселенні, структуру самої системи знань про народонаселення тощо. Загальна теорія народонаселення є ніби цементуючою основою наук та наукових напрямків, що вивчають народонаселення.

Народонаселення вивчає багато громадських та природничих наук. Особливе місце серед них займає демографія.