Віковий склад населення України за даними переписів населення 1959-2001 рр., %

	1959	1970	1979	1989	2001	2001 у % до 1959	2001 у % до 1989
	Міські поселення та сільська місцевість
0–15	27,1	26,6	23,1	23,0	18,1	66,8	78,7
16–54 (59)	59,4	55,7	58,1	55,8	58,0	97,6	103,9
55 (60) і більше	13,5	17,7	18,8	21,2	23,8	176,3	112,3
	Міські поселення
0–15	25,1	24,7	22,6	23,4	17,1	68,1	73,1
16–54 (59)	63,7	60,6	62,0	58,9	61,3	96,2	104,1
55 (60) і більше	11,2	14,7	15,4	17,6	21,5	192,0	122,2
	Сільська місцевість
0–15	28,7	28,9	23,8	22,1	20,1	70,0	91,0
16–54 (59)	55,9	49,8	52,0	49,6	51,3	91,8	103,4
55 (60) і більше	15,4	21,3	24,2	28,3	28,6	185,7	101,1

Примітки:

1. Критичні дати проведення переписів: 15 січня 1959 р., 15 січня 1970 р., 17 січня 190709 р., 12 січня 1989 р., 5 грудня 2001 р.

2. У 1959 і 1970 рр. – наявне населення; у 1979, 1989 і 2001 рр. – постійне населення

При меншій мінливості частки населення віком 15–59 років спостерігалось значне зменшення частки дітей. Питома вага дітей віком 0–14 років у 2001 р. становила 16,5% (у міському населенні – 15,5%, у сільському – 18,6%).

Якщо розглядати вікову піраміду 1989 р., перша «западина» відображає низьку народжуваність років першої світової війни і революції 1917 р.; друга зверху – втрати ненародженими і високу смертність дітей через потрясіння 30-х років (голодомор 1932–1933 рр., репресії); третя – обвальне падіння народжуваності та високу дитячу смертність часів другої світової війни і перших років післявоєнного періоду; четверта – зменшення чисельності народжених у зв’язку з входженням у вікові групи найвищої плідності нечисленних контингентів жінок, народжених у період другої світової війни (так зване «демографічне відлуння» другої світової війни). Вікова піраміда 2001 р. відображає ті самі події, але з 12-річним лагом. Розширення піраміди 2001 р. у вікових групах 13–18 років відображає вплив на віковий склад населення підвищення народжуваності 1983–1988 років, зумовленого введенням у 1982 р. заходів щодо посилення допомоги сім’ям з дітьми, основною складовою яких було надання жінкам частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною віком до 1 року. Звуження основи цієї піраміди є наслідком падіння народжуваності, викликаного глибокою і затяжною соціально-економічною кризою, яка супроводжує рух до ринкової економіки. Як видно з рисунку, ще зовсім недавно, у 1989 р., піраміда мала досить широку основу. Зниження народжуваності перехідного періоду надало їй форми «ялинки».

Особливо високий ступінь постаріння у сільській місцевості України, де віковий склад населення наближається до типу, який часто називають «регресивним». Частка осіб віком 60 років і старше в селах у 2001 р. була в 1,6 рази більшою, ніж в містах, і становила 26,1% (у чоловіків – 19,6%, у жінок – 31,8%). Порівняння статевовікових пірамід міського і сільського населення, побудованих за абсолютними даними і в одному масштабі, наведено на рис. . Ці піраміди дають загальне уявлення про співвідношення чисельностей міського і сільського населення, а також про відмінності в їх віковому складі.

Статевовіковий склад сільського населення порівняно з міським більш несприятливий не лише через більшу ступінь постаріння, а й у зв'язку з неприродним перебігом чисельності вікових груп. У віці 20–34 роки спостерігається практично однакова повікова чисельність населення, майже не відрізняється вона і в наступних вікових групах – до 47 років. Повна втрата статевовіковою пірамідою сільського населення абрисів піраміди викликана міграційними процесами, які «вимивали» із сіл молоде працездатне населення. Підвищена чисельність населення у вікових групах 15–19 років в містах і 13-16 років в селах, що відобразилось у виступах на пірамідах, пов'язана насамперед з підвищенням народжуваності у 1983–1986 рр. у зв'язку з введенням у 1982 р. згаданих вище заходів.

Таблиця. 10.