Висновки

Стаття 39 Конституції України, передбачає необхідність завчасного сповіщення компетентних органів про проведення масового заходу. На практиці, сповіщення про проведення масових заходів відбувається шляхом подачі заяви до відповідних органів. Юридична природа вжитого в Конституції терміну «сповіщаються», вказує на повідомчий характер заяви, на противагу дозвільному характеру, який закріплювався Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР», і надавав органам влади право дозволяти чи забороняти проведення масових акцій . На повідомчий характер заяви про проведення масових заходів, вказує також зміст рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року, згідно якого строки сповіщення не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян. В той же час, норма Конституції закріплюючи обов’язок завчасного сповіщення компетентних органів не конкретизує період часу, в межах якого сповіщення є завчасним. Разом з тим, Конституційний суд України дає тлумачення зазначених положень Конституції України, встановивши, що право громадян на мирні зібрання, проводення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, закріплених статтею 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, однією з конституційних гарантій політичних прав громадянин; сповіщення має здійснюватись через організаторів масових зібрань, а завчасне сповіщення відповідних органів про проведення масових зібрань - це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання. Таким чином Конституційний суд України вирішив, що завчасним є сповіщення у прийнятні строки, що передують даті їх проведення, ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і надавати можливість компетентним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами масових заходів, і забезпечення громадського порядку.

Список використаної літератури

1. Приватне життя і поліція - Римаренко Ю. І. К.: КНТ // Вид‑во 2006 р.

2. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні: [навч. посіб.] / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. — К.: Юрінком Інтер, 2004.

3. Правове регулювання свободи мирних зібрань / упоряд. Є. Захаров, В. Яворський. – Х.: Фоліо, 2005.

4. Чемерис, В. Свобода мирних зібрань в Україні: перспективи законодавчого регулювання / В. Чеме рис //

5. Свобода мирних зібрань–2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://helsinki.org.ua/index.php?id=1217066482;