Тема 8. Держава і право Радянської України у 1919 - 1939 рр.

Встановлення та зміцнення радянської влади в Україні. Еволюція вищих органів влади. Узурпація державних повноважень ЦК КП(б)У. Третій Всеукраїнський з’їзд рад. Конституція УСРР 1919 р. Формування основ радянського права.

Злам старої судової системи. Постанова Народного Секретаріату “Про введення народного суду” від 4 січня 1918 р. Народні суди та революційні трибунали. Ради (з’їзди) народних судів. Військові трибунали. Залізничні трибунали. Верховний касаційний суд. Створення Всеукраїнської надзвичайної комісії. Створення радянської міліції і Головного управління радянської робітничо-селянської міліції на правах відділу НКВС. Карний розшук.

Створення основ радянського права. Соціалістична правосвідомість. Декрети в галузі цивільного, сімейного, трудового, земельного, карного права. Декрети про націоналізацію власності і правове регулювання розподілу.

Орієнтація перших радянських урядів на союз з РСФРР. Укладення союзного робітничо-селянського договору між УСРР та РРФСР 1920 р. Об’єднання найважливіших сфер державного управління. “Декларація про утворення СРСР” та укладення “Союзного договору” 30 грудня 1922 року. Остаточне юридичне оформлення Союзу Конституцією СРСР 1924 року. Роль УСРР у створенні СРСР. Конституція УСРР 1929 року.

Органи влади та управління радянської України. Всеукраїнські з’їзди рад. ВУЦВК. Раднарком УСРР. Зміни у структурі державного управління. Зміни у адміністративно-територіальному устрої України протягом 1920-х рр. Встановлення трьохступеневої системи місцевого управління. Молдавська автономія у складі УСРР(1924 – 1940 рр.)

Судова реформа. Організація державної прокуратури і утворення адвокатури. Народні суди. Окружні, районні суди. Верховний суд УСРР. Дисциплінарні суди. Громадські суди. Державне політичне управління. Політичні судові процеси.

Особливості радянського права. Доктрина революційної законності. Перебудова юстиції та правоохоронних органів. “Зібрання узаконень і розпоряджень”. Другорядність українського законодавства по відношенню до російського. Кодифікація права в УСРР у 20-ті роки. Цивільний кодекс 1922 р. Земельний кодекс 1922 р. Кримінальні та кримінально-процесуальні кодекси 1922 р і 1927 р. Виправно-трудовий кодекс 1925 р. Кодекс законів про шлюб та сім’ю 1926 р. Адміністративний кодекс 1927 р. Трудове право 20-х рр.

Зміни у законодавстві в 30-х – на початку 40-х років. Деформації в праві, порушення законності, посилення кримінальної репресії. Закони про судоустрій 1931 і 1938 рр. Створення відособленої системи прокурорських органів. Позасудові репресії: особливі наради, “трійки”, “двійки”.

Конституція СРСР 1936 р. і статус України як суб’єкта федерації радянських республік за цією конституцією. Конституція УРСР 1937 р., її характерні риси. Перебудова державного апарату. Створення Верховної Ради і зміни у виборчій системі. Правовий статус особи за Конституцією 1937 року.

Державно-правовий статус українських земель, котрі перебували у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії протягом 1921-1940 рр.

Роль і значення теми для діяльності юристів: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.

Ключові слова :Всеукраїнський з’їзд рад, воєнний комунізм, ВУЧК, декрет, комнезами, Народний Секретаріат, народні суди, продовольча розверстка (розкладка), революційна доцільність, НКВС, революційні трибунали, Рада народних комісарів, раднаргосп, соціалістична правосвідомість, загальнонародна держава, особисті права, права людини, соціально-економічні права, політичні права, партійне керівництво, громадські суди, дисциплінарні суди, ДПУ, народні суди, НКВС, міліція, окружні суди, позасудова репресія, „революційна законність”, виправно-трудове законодавство, джерела радянського права, законодавча техніка, законодавча стилістика, кодифікаційний процес, курс на революційну законність.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у студентів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у студентів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у студентів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює студентам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.