Тема 9. Державно-правовий розвиток українських земель у роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Міжнародний статус українських земель напередодні війни. Захоплення Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення. Проголошення Закарпатської Русі автономною територією. Адміністративна реформа 1928 р. Мюнхенська угода 1938 р. між Німеччиною, Італією і Великобританією та проголошення самостійності Карпатської України весною 1939 р. Вибори до Сейму і прийняття Конституції (Закону №1). Окупація краю Угорщиною.

“Пакт Молотова - Ріббентропа” 23 серпня 1939 р.. Таємна угода про розподіл впливів у Східній Європі. Початок Другої світової війни. Похід Червоної Армії на Західну Україну. Створення і діяльність тимчасових управлінь у містах і повітах та селянських комітетів у селах і волостях. Народні Збори Західної України та їх державно-правові акти. Закони Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1939 р., 2 серпня 1940 р. і Верховної Ради УРСР від 15 листопада 1939 р. про включення західноукраїнських територій та про включення північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу радянської України. Державне будівництво в новостворених областях УРСР.

Нота уряду СРСР королівству Румунії (28 червня 1940 р.) з вимогою повернути Бессарабію і Північну Буковину. Анексія цих територій і створення тимчасових органів нової влади.

Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Перебудова державного апарату СРСР і УРСР в умовах війни. Надзвичайні органи державної влади і державного управління у центрі та на місцях. Державний комітет оборони (ДКО) та його уповноважені. Перебудова конституційних органів влади і управління. Реорганізація судових і прокурорських органів. Положення про військові трибунали в місцевостях оголошених на воєнному стані і в районах воєнних дій. Правовий режим воєнного стану і стану облоги.

Зміни в основних галузях права та в системі законодавства. Надзвичайне законодавство. Положення від 28 вересня 1943 р. “Про порядок обліку і користування націоналізованого, конфіскованого, виморочного та безгосподарного майна”. Припинення справ про виселення з житлових приміщень військовослужбовців та їхніх родин. Розширення кола спадкоємців за законом. Правове забезпечення захисту материнства та дітей-сиріт. Трудові мобілізації і трудові повинності. Обов’язковість праці у колгоспі. Відповідальність воєнних злочинців.

Розчленування німецько-фашистськими окупантами території України.: рейхскомісаріат „Україна”, „Трансністрія”, генерал-губернаторство „Польща”, дистрикт „Галичина”, прифронтова зона. Встановлення окупаційного режиму.

Спроба відновлення незалежної Української Держави в окупованому німцями Львові. Проголошення “Акту відновлення державності” 30 червня 1941 року. Утворення Українського Державного Правління і Української Національної Ради. Створення Української повстанської армії. Організація і діяльність ОУН-УПА в 1942 – 1945 рр. Спроби відродити національну державу у Києві.

Відновлення органів радянської влади на звільнених від окупантів територіях України від 1943 року. Розширення прав союзних республік у галузі міжнародних відносин і оборони. Створення Народного комісаріату оборони та Народного комісаріату закордонних справ УРСР.

Звільнення Західної України та Закарпаття від німецьких та угорських окупантів. Створення і організація народної влади. Перший з’їзд Народних комітетів Закарпатської України і його рішення. Державне будівництво. Діяльність Народної Ради Закарпатської України. Окружні, міські і сільські народні комітети. Судово-прокурорські органи.

Юридичне оформлення входження Закарпаття до складу України. Договір між СРСР і Чехословаччиною від 29 червня 1945 р. Створення Закарпатської області. Поширення чинності радянського законодавства.

УРСР – учасник створення Організації Об’єднаних Націй. Повне відновлення політичних, економічних та соціальних структур УРСР.

Роль і значення теми для діяльності юристів: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.

Ключові слова:військові трибунали, Державний комітет оборони (ДКО), перебудова державного ладу на воєнний лад, стан облоги, трудові мобілізації і трудові повинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

Опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у студентів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у студентів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у студентів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює студентам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.