VI. Вентиляція, водопостачання, каналізація, освітлення, опалення

1. Вентиляція

1. Повітря у робочій зоні виробничих приміщень повинне відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від 01. 12. 99 № 42 (va042282-99) (далі – ДСН 3.3.6.042-99), та ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі – ГОСТ 12.1.005-88).

2. Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних систем повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" та інших чинних нормативно-правових актів.

3. У виробничих приміщеннях, у яких можливе раптове надходження у повітря великої кількості шкідливих речовин (крім пилу), а також у приміщеннях з виробництвами категорій А і Б, у яких можливе раптове надходження у повітря великої кількості вибухонебезпечних газів і парів, крім загальнообмінної, повинна бути обладнана аварійно-витяжна вентиляція.

Аварійна вентиляція повинна бути обладнана в:

– машинному залі цеху вловлювання;

– газокомпресорній;

– закритому приміщенні вакуум-насосної сірководневого газу;

– закритих приміщеннях з контактними апаратами відділення мокрого каталізу цеху очищення коксового газу від сірководню з отриманням сірчаної кислоти;

– насосній відділення дистиляції бензолу;

– головному корпусі ректифікації бензолу;

– насосній цеху ректифікації бензолу;

– мийному відділенні цеху ректифікації бензолу;

– закритих складах бензольних продуктів;

– насосних складах бензольних продуктів та ацетону;

– цеху збагаченого антрацену, де застосовується ацетон;

– приміщеннях з апаратами піридинової установки сульфатного відділення;

– приміщеннях з апаратами цехів ректифікації легких та важких піридинових основ та піридинових продуктів;

– розливних, закритих складах, насосних піридинових та бензольних продуктів;

– приміщеннях насосів і апаратів для виготовлення дициклопентадієну.

Крім зазначених випадків, необхідність обладнання аварійної вентиляції повинна визначати проектна організація на стадії проектування.

4. Приміщення, у яких передбачено обладнання аварійної вентиляції, повинні бути обладнані автоматичними газоаналізаторами. Аварійна вентиляція повинна бути зблокована з газоаналізатором і повинна автоматично вмикатися, якщо концентрації газів або парів у приміщенні досягають 20 % нижнього концентраційного рівня займання або в разі перевищення ГДР концентрації згідно з ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху санитарной зоны".

Автоматичні газоаналізатори повинні бути зблоковані з пристроями для світлової та звукової сигналізації.

Якщо приміщення обладнано газоаналізаторами для визначення ГДР концентрацій газів або парів, обладнувати ці приміщення сигналізаторами на довибухову концентрацію не треба.

Крім автоматичного вмикання аварійної вентиляції, повинно бути також передбачено і ручне дистанційне вмикання, пускові пристрої якого необхідно розташовувати біля однієї з основних дверей зовні приміщення.

За відсутності автоматичних газоаналізаторів аварійну вентиляцію в зазначених вище випадках дозволяється вмикати вручну одночасно з подачею попереджувального сигналу. При цьому контроль концентрації газів і парів у приміщенні повинен здійснюватися лабораторією за графіком, затвердженим роботодавцем. При ручному вмиканні аварійної вентиляції пускові пристрої повинні бути розташовані як усередині, так і зовні приміщення.

5. У приміщеннях з виробництвами категорій А і Б усі металеві повітроводи та обладнання припливних і витяжних установок повинні бути заземленні відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

6. Припливні та витяжні агрегати приміщень категорій А і Б повинні встановлюватися в окремих камерах. Обладнувати припливні агрегати в одній камері з витяжними агрегатами не дозволяється.

7. Зовнішній огляд і перевірку справності дії вентиляційних установок повинен здійснювати змінний персонал на початку кожної зміни.