Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
отчет по практике.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
69.51 Кб
Скачать

27

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донецький Національний Технічний Університет

Факультет комп’ютерних наук і технологій

Кафедра філософії

ЗВІТ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Студента IV курсу

групи ФіР – 10

Новыкова А. В.

Науковий керівник

Хрімплі П.Є.

Донецьк – 2014

З 03.02.14 по 02.02.14 мною була пройдена педагогічна практика на базі Донецької загальноосвітньої школі І – ІІІ ступенів № 13 (скорочено і надалі Донецька ЗОШ І-ІІІ ст. №13).

Мета педагогічної практики - оволодіти певними навичками та прийомами основних напрямків педагогічної діяльності та реалізувати на практиці теоретичні знання, отримані в процесі вивчення блоку педагогічних і практичних дисциплін, в реальних умовах викладання в школі.

Для виконання поставлених задач мною була обрана саме Донецька ЗОШ І-ІІІст. №13. Школа знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Щорса 64. Розташовується дана школа у Ворошиловському районі міста на кордоні з Київським районом, сюди ходять навчатися школярі з різних районів Донецька. У школі працюють прекрасні вчителі та викладачі, вони мають безліч позитивних і лісових відгуків від учнів та їх батьків. Недалеко від школи розташовані Служба безпеки України в Донецькій області та Дорожня клінічна лікарня ( ЖД лікарня).

Директором школи є Коваленко Олександр Вікторович. У порівнянні з іншими школами міста, школа № 13 Донецька не виділяється особливими умовами навчання або ухилами в освіті, хоча це не заважає їй бути гарним у всіх сенсах навчальним закладом. Школа чудово готує своїх випускників до вступу до ВНЗ України і Зовнішньому незалежному оцінюванню. Також багато уваги приділяється індивідуальній підготовці кожного учня в цілому. Вчителі мають достатньо досвіду і кваліфікацію для навчання дітей різного віку.

В цілому Школа № 13 Донецька має все необхідне, для забезпечення школярів знаннями, проведення ними наукових, лабораторних, класних завдань і робіт. Учні школи та їхні батьки високо оцінюють потенціал викладачів та адміністрації школи. Школа ставитися до державних і фінансується з міського бюджету.

У Донецькій ЗОШ № 13 п'ятиденний навчальний тиждень. Уроки проходять в одну зміну (з 8.00), тривалість уроку 45 хвилин.

Будівля школи має три поверхи. Школа оснащена: кабінетами - 37, обчислювальний центр-1, актова зала-1, спортивний зал - 1, бібліотека - 1.

Урок є основною формою організації навчального заняття .

Кабінети в школі розділені за предметною ознакою, тобто кабінет фізики, хімії, математики і т.д. Кожен з кабінетів достатньою мірою оснащений необхідним устаткуванням залежно від спеціалізації, а також предметної та методичною літературою, наочними посібниками.

Заняття з фізичної культури проводяться в добре обладнаному спортивному залі. Тут також після уроків працюють спортивні секції з футболу, баскетболу , спортивної аеробіки , проводяться щорічні шкільні олімпіади.

Для забезпечення учнів і викладачів необхідною навчальною, а також додаткової та художньою літературою в школі працює бібліотека.

По закінченню уроків у школі працюють гуртки та секції різних напрямків: художній, музичний, літературний і спортивні секції і т.д., керівниками яких є як штатні вчителі, так і випускники школи.

З метою підвищення рівня викладання в школі проводяться "відкриті уроки", які відвідуються колегами - вчителями. Дається оцінка проведеним заняттю, відзначаються позитивні моменти, а також даються рекомендації з подальшого вдосконалення методики викладання. Педагогічний колектив школи не стоїть на місці і постійно впроваджує новаторські ідеї в області форм навчання: читання факультативів та спецкурсів з додатковим дисциплінам і т.д., серед учнів щороку проводяться навчальні олімпіади, конкурси (творчі і спортивні).

Підводячи підсумки вище сказаного, можна відзначити, що в Донецькій ЗОШ І-ІІІ ст. № 13 створена чудова база для успішного здійснення процесу навчання і його подальшого вдосконалення.

Кількість учнів у школі в перебігу останніх років змінювався.

Школа складається з трьох ступенів:

- Перший ступінь об'єднує учнів 1 - 4 класів;

- Другий ступінь об'єднує учнів 5 - 9 класів;

-Третій ступінь учнів 10-11 класів.

У школі навчаються діти з сімей:

- Робітників 68%

- Службовців, педагогів, медичних працівників 30%

- Військовослужбовців - 1%

- Підприємців та людей, зайнятих дрібним і середнім бізнесом - 1%

Управління школою здійснюється відповідно до законодавства

України та Статутом школи на основі принципів гласності, відкритості, демократії та самоврядування. Вищим органом самоврядування є Рада школи.

Безпосереднє керівництво школою здійснює директор школи, призначений засновником.

У 2012-2013 навчальному році в школі налічувалось 19 класів і 2 консультаційних пункти.

Навчальний рік успішно закінчили 128 учнів з 131. Залишені на повторне навчання 3 учня. Через погане відвідування не були засвоєні навчальні програми .

Успішність учнів 9-11 класів на кінець року склала 90 %, на «10» і « 12 » закінчили 4 учнів ( Яговітина О., Максимова Н., Кочубей М., Коваленко О.).

Виходячи з особливостей соціального складу учнів, їх педагогічних і психологічних характеристик, виховна робота в Донецькій ЗОШ І-ІІІст. №13 має на меті вдосконалення форм і методів особливо орієнтованого виховання в умовах денної загальноосвітньої школи.

Робота освітнього закладу з реалізації даного цільового орієнтира організована з урахуванням наступних принципів навчання: індивідуалізація; збереження здоров'я; стандартизації; гуманізація; діяльнісний підхід до навчання; принцип активності дитини варіативності освіти; принцип практичної та прикладної спрямованості; принцип розвитку методологічних умінь учнів; навчання - спільний пошук рішення проблем.

Для цього використовуються такі технології: проектованого навчання; проблемного навчання; організації самостійної діяльності учнів; методу проектів ; розвитку критичного мислення; інформаційно-комунікативної технології .

Для виконання цільового орієнтиру в школі освітня діяльність організовується в наступних напрямках:

  • забезпечення якісної освіти на рівні ГОС ;

  • створення умов для зміцнення фізичного, морального і психічного здоров'я суб'єктів освітнього процесу;

  • формування загальнокультурних умінь на основі становлення культури вчення і культури спілкування ;

  • створення умов для зміни змісту освіти з позиції соціалізації та індивідуалізації освітнього процесу;

  • забезпечення інформаційної відкритості освітнього процесу і його результатів ;

  • забезпечення підвищення професіоналізму педагога ;

  • вдосконалення матеріально - технічних умов освітнього процесу.

Виходячи з результатів освіти, прописаних у проектах національної освітньої ініціативи «Школа для дітей» і нового освітнього стандарту, визначена мета програми виховання освітньої установи. На основі активного використання у вихованні технологій соціального проектування, педагогічної підтримки та колективного творчого виховання створити умови формування соціально - активної особистості для успішної соціалізації в сучасному суспільстві.

Виховна система школи реалізується в трьох сферах: в процесі навчання; в позакласній освітній сфері; у позаурочній.

Проаналізувавши навчальний план та устав, а також розпитавши директора, я дізнався, що за для підняття стимулу до отримання знань серед учнів, кожен тиждень присвячений окремому предмету. Так, наприклад, за час проходження мною практики, пройшли тижні географії, української мови, історії ті української літератури. Також серед учнів кожного класу проводиться конкурс на кращого учня тижня і на загальношкільному щотижневому навчальному зборі у понеділок об’являються переможці. Керівнитство школи також проводить конкурси на теми: «Умілі ручки», «Юний художник», «Юний спортсмен» та інш. Керівництво школи вважає, що повишаючі рівень освіченості учня не тільки за навчальним планом, а й за загально-розвиваючим показникам, одночасно стимулюють учня до отримання знань.

Директор Донецької ЗОШ І-ІІІст.№13, Коваленко Олександр Вікторович, чітко поставив мету: підняти рівень освіченості та навчальної успішності школи на вищу ланку. Він познайомив мене з такими чудовими вчителями, як Будаєва Катерина Олександрівна, вчитель української мови та літератури, Нальотова Лілія Петрівна, вчитель російської мови та літератури, Ютілова Світлана Юріївна, вчитель всесвітньої історії та історії України. Олександр Вікторович прикріпив но 10-А класу під класним керівництвом Будаєвої Катерини Юріївни. В цьому класі я відвідав дванадцять уроків з української літератури, російської мови, всесвітньої історії та історії України, а також самостійно провів два уроки з всесвітньої історії та історії України, ті дві класні години.

Бути у ролі педагога мені сподобалось, та я зробив висновок, що не дивлячись на гарну поведінку учнів ті рівень їх освіченості, бути вчителем – дуже важка професія.

ДОДАТКИ

Психолого-педагогічна характеристика учня

Ярова Христина Сергіївна – учениця 10-А класу Донецької ЗОШ І-ІІІ ст. №13. Навчається у цій школі з першого класу. Її вік 16 років.

Навчання: вчиться добре, з цікавістю, багато читає, але інтересів, пов'язаних з майбутньою професією, не має зовсім .

Поведінка: поступлива, дисциплінована, спокійна, доброзичлива, конфліктів з учнями та педагогами ні, не дуже посидюща, «виховуваність» вище середнього.

Громадська активність висока. Христина ініціативна, проявила себе як непоганий організатор, охоче виконує доручення, лідерські позиції в класі не займає, хоча авторитетом серед однокласників користується.

У дівчинки яскраво виражено прагнення бути незалежною і самостійною, це цінуватися її друзями і дає підлітку певні соціальні дивіденди. Ця тенденція може бути використана і виховних аспектах, наприклад доручити підлітку відповідально справу в рамках життя шкільного колективу.

Спілкування зі старшим хлопцями поза школою, має як позитивні, так і негативні моменти.

Спілкування в школі: багато друзів, але деякі товариші по навчанню її недолюблюють; дуже товариська, відкрита, не боїться виступати в незнайомій обстановці, чуйна, самостійність мислення недостатня, є «опорою педагога».

Дуже подобається англійська мова, що підтверджується досить високими відмітками з цього предмету.

За словами класного керівника, Христина могла б навчатися набагато краще, проте лінь, зневажливо ставлення до багатьох предметів робить це неможливим. Дівчинка може тривалий час читати тільки те, що їй цікаво чи дуже захоплююче, на все інше йому не вистачає терпіння .

Те ж саме можна сказати і щодо трудової діяльності. Що або виконується тільки тоді, коли представляє сильний інтерес або викликає бажання, все інше вирішити без конфлікту не можливо.

Що стосується дисципліни при виконанні трудової діяльності, то її виконання можна назвати задовільним.

Таким чином , основним мотивом навчальної та трудової діяльності є мотив самоствердження чи покарання.

Особистісні особливості: впевнена в собі, рівень самооцінки досить високий, нечестолюбива, викликає симпатію педагога .

Атмосфера в родині неконфліктна, але відносини недостатньо довірливі, рівень взаєморозуміння з батьками невисокий, батьки суворо контролюють її поведінку і обмежують самостійність. Відносини педагога з батьками можна охарактеризувати як нейтральні.

Дівчинці дуже подобаються комп'ютерні ігри типу « Far Cry », « Wolfenstein », « DOOM », « Half Life ». Спільною особливістю цих ігор є те, що в них гравцеві доводитися постійно з кимось битися, стріляти з різного виду зброї. В якості ворогів виступають монстри, фашисти, мумії і т.п., що є не дуже типовим для особини жіночої статі. Можливо, знову таки, це связвнно з бажанням дівчинки боротися з тиском, що чиниться на неї в сім'ї.

Що стосується розвитку здібностей, то у Христини вони виражені досить добре, особливо художні. Дівчинка охоче малює. Однак спеціального розвитку ці здібності не отримують, так як у підлітка не виникає бажання записати в художню школу.

Пояснення до характеристики учениці: Загалом із цієї досить благополучній характеристики видно необхідність звернути увагу на несформованість професійного самовизначення Христини, на необхідність профорієнтаційної роботи з нею.

Характеристика 10 - а класу Донецької зош № 13

 

 

I. У класі навчається 25 учнів : 19 дівчаток і 5 хлопчиків ; у віці - 12 учнів - 1997 року народження ; 11 учнів - 1998 року народження ; 2 учнів - 1999 року народження . Станом фізичного розвитку належать до основної групи з занять фізичної культури .

 

ІІ . Соціально- психологічні параметри сім'ї та особливості сімейного виховання: За кількістю дітей в сім'ях - 1 або 2 дитини; сім'я Ігнатьєва В. має 3 дитини; Романенко А. виховується в неповною сім'ї , батько помер . Відносини в сім'ях між дітьми і батьками демократичні ; батьки виявляють зацікавленість , занепокоєння; в сім'ях Ігнатьєв В. і Мохонькова А. батьки не контролюють виховання і навчання, віддалені від школи , в цих сім'ях проглядаються внутрішньосімейні проблеми , конфлікти.

 

ІІІ . Особливості внутрішньо- колективних взаємин учнів . Цього року ново - прибула Новосибірська Ольга відразу знайшла в класі друзів , розуміння . Між учнями існує ще не повністю сформовані ознаки взаємодопомоги , згуртованості ; учні мають різні ціннісно - орієнтаційні смаки. У класі учні діляться за інтересами : захоплення комп'ютером , спортивні ігри , поезія. В цілому учні разом з батьками ставляться до навчання відповідально , розвинене почуття обов'язку ( до чергування , допомога людям похилого віку , суспільно - корисної праці ) . З учителями налагоджуються відносини в спілкуванні , учні мають розуміння до вчителів .

 

ІV . Творчий потенціал : беруть активну участь у позаурочній та позакласній роботі .

Конспекту уроку № 1

Конспект уроку з історії України, проведеного студента групи ФіР-10 факультету КНіТ, ДонНТУ, Новіковим О. В. в 10-А класі Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІст. № 13, 27 лютого 2014 року.

Тема: «Культурне та духовне життя України 1917 – 1923рр».

Мета: ознайомити учнів з важливим періодом в історії України, становлення культури після розпаду Царської Імперії ті післявоєнний період.

Тип уроку: лекційне заняття.

Обладнання: підручники: Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов, Історія України (1914-1939 рр.), 10 клас

Хід уроку:

1. Організаційні моменти. (5хвилин)

2. Ознайомлення з темою і метою уроку.(5 хвилин)

3. Сприйняття і осмислення матеріалу в ході лекційного заняття за таким планом

А) стан культури Украйни у післявоєнний період ті період розпаду Царської Імперії (10 хвилин)

Б) Формування культури. Вернадський, Сосюра, Тичина(10 хвилин)

В) Культура України у роки революції (10 хвилин)

4. Підведення підсумків уроку( 5 хвилин).

Боротьба за соціальне та національне визволення сприяла духовному піднесенню українського народу. Царська імперія розпалася, а більшовицька не встигла сформуватися, і це давало надії на становлення і розвиток української держави і відповідно, національної культури. Однак в умовах жорстокої боротьби за владу освіта, наука і культура стали заручниками політиків. Жорстокі класові зіткнення породжували нову ідеологію та мораль, які не вкладалися в традиції українського народу, споконвічні загальнолюдські цінності й гуманізм. Масове деформування свідомості, численні втрати серед носіїв культури внаслідок загибелі чи еміграції надавали культурному процесові 1917 – 1920 рр. в Україні трагічного відтінку.

У 1917 – 1920 рр. освіта в Україні опинилася в центрі боротьби різних політичних сил. Центральна Рада і Гетьманат проводили українізацію школи. Відкривалися нові українські гімназії, вводилися навчальні програми, які передбачали обов’язковість вивчення української мови, історії та географії України.

Натомість більшовики переробляли навчальні плани на свій лад, дбаючи насамперед про виховання дітей в дусі відданості ідеям соціалізму. Радянська влада з побоюванням ставилася до проявів національного життя і перекреслила українізацію народної освіти. Неспроможні досягти бажаного результату мирними засобами, більшовики вдавалися до насильницьких дій і командних методів. Так, Всеукраїнська вчительська спілка, яка не сприймала радянських реформ у шкільній галузі, була розпущена. Така ж доля спіткала національні культурно-освітні організації – «Просвіти». Вони були особливо популярними на селі й об’єднували всіх, хто дбав про українську культурну спадщину.

Радянська влада намагалася реформувати освіту, зробити її систему підконтрольною та спрямованою на зміцнення більшовицького режиму. У 1920 р. зросла кількість шкіл і учнів, певних успіхів було досягнуто в ліквідації неписьменності серед дорослого населення.

Активна боротьба розгорнулася за вищу школу. Передусім на навчання приймалися вихідці з робітничого класу та селянства. Університети були ліквідовані, замість них з’явились інститути народної освіти. Оскільки вступ до вузів вимагав певного рівня знань, то для підготовки майбутніх студентів було відкрито робітничі факультети.

У добу Гетьманату було створено Українську Академію наук. Її першим президентом став В. Вернадський. Після встановлення радянської влади деякі видатні вчені емігрували, але більшість продовжувала плідно працювати.

Нелегко складалася творча доля українських письменників і поетів. Вони вболівали за українську національну революцію, болісно переживали події громадянської війни. У цей час голосно заявили про себе талановиті поети П. Тичина, В. Сосюра, В. Чумак. Чимало обдарованих поетів, серед яких О. Олесь, змушені були назавжди залишати Батьківщину.

Багато зробив для розбудови української культури гетьман П. Скоропадський. Відкривались українські університети, бібліотеки, театри. Зокрема, у 1918 р. було засновано Український театр драми та опери, Українську державну капелу під проводом О. Кошиця, Державний симфонічний оркестр. Нові музично-драматичні установи та творчі колективи з’явилися в Україні й у 1919–1920 рр.

Помітною стала творчість нового драматичного театру ім. І. Франка, який очолював Г. Юра, колективу митців на чолі з Лесем Курбасом.

Завдяки діяльності Центральної Ради у Києві наприкінці 1917 р. було відкрито Українську академію мистецтв, яка об’єднала видатних художників. У цей час в Україні творили майстри живопису і графіки М. Бойчук (перший ректор академії), В. та Ф. Кричевські, Г. Нарбут, О. Мурашко. Г. Нарбут є автором проектів грошових знаків Центральної Ради і гетьманського уряду, державного герба і печатки, поштових марок, військової форми.

У роки революції та визвольних змагань у середовищі українських віруючих і духовенства зріло прагнення мати самостійну (автокефальну) церкву. Однак Російська православна церква намагалася не допустити втрати контролю над єпархіями колишньої царської імперії. Проголосити автокефалію на Всеукраїнському православному соборі в січні 1918 р. не дозволили більшовики. Більшовицька партія розгорнула запеклу боротьбу з релігією та церквою. Закривалися храми і монастирі, віруючі й духовенство зазнавали переслідувань. Ідея проголошення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) стала частиною українського національно-визвольного руху.