Охорона працідиплю ЕПЕК

4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.

4.1. Стан охорони праці на підприємстві.

Служба охорони праці створюється на кожному підприємстві для організації виконання правових, організаційно–технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці у всіх структурних підрозділах підприємства.

Служба охорони праці відноситься до основних виробничо-технічних служб, входить в структуру підприємства і функціонує як самостійний структурний підрозділ.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.

У своїй діяльності працівники служби охорони праці керуються законодавством про охорону праці і гірським законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними актами про охорону праці, посадовими інструкціями, наказами і вказівками своїх керівників.

По своєму службовому положенню і умовам оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства.

Служба охорони праці ОП «Шахта ім. О.Ф.Засядька» спільно з іншими структурними підрозділами вирішує наступні задачі :

1. Контроль по забезпеченням безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд, нормалізації санітарно - гігієнічних умов праці у всіх структурних підрозділах;

2. Забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

3. Професіональний відбір працівників для підземних робіт;

4. Вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

5.Контроль за створенням ремонтної служби і становленням порядку профосмотрів і ремонтів;

Основними функціями служби охорони праці ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» є: розробка ефективної цілісної системи управління охороною праці на виробництві, сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожного посадовця підприємства; організація перевірки знань працівниками позицій плану ліквідації аварій, уміння користуватися саме рятувальником в шахтах, а також засобами аварійного, колективного і індивідуального захисту; організація оперативного обліку і аналізу нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також збитку від цих подій; підготовка статистичний звітів підприємства з питань охорони праці;

За матеріалами переддипломної практики на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька», був зроблений аналіз травматизму й профзахворювань за останні 3 роки по формах статистичної звітності й актам за формою Н -1 про нещасні випадки, які трапились із працівниками.

Аналіз динаміки виробничого травматизму за 2003–2005 р. показує, що загальна кількість потерпілих на кінець 2004р., у порівнянні з 2003р., збільшилося на 47 чоловік і загальний смертельний травматизм склав 5 чоловік за 12 місяців 2004р. У свою чергу збільшилася кількість потерпілих з- з обвалів, обвалень на 19 чоловік з них 1 смертельний. В наслідок машин, механізмів постраждало 8 чоловік, що на 4 чоловік менше, ніж в 2003р.

В 2005р. спостерігається тенденція до зниження загального й смертельного травматизму в порівнянні з 2004р. Зменшилася кількість травмованих внаслідок транспорту, підйому на 7 чоловік. Кількість людей, які одержали травми внаслідок падіння, зменшилося на 19 чоловік. Загальна кількість потерпілих в 2005р., у порівнянні з 2004м, зменшилося на 7 чоловік, з них 3 смертельних випадки.

У такий спосіб з початку 2003р. і по кінець 2005р. загальна кількість потерпілих внаслідок небезпечних факторів трудового процесу збільшилося на 40 чоловік. Основні з них: обвали, обвалення - кількість збільшилася на 19 чоловік; транспорт, підйом - кількість потерпілих зменшилася на 3 чоловік; машини, механізми - травмованих збільшилося на 13 чоловік з них 1 смертельний випадок; внаслідок вибухів газу метану, пилу травмованих не було; в наслідок ядухів, отруєння травму одержав 1 чоловік; внаслідок раптових викидів у підготовчому вибої кількість травмованих зменшилося на 4 чоловік; ніхто не постраждав внаслідок підривних робіт, обіг з ВМ; електрострумом травмувалися 2 чоловік в 2005р.; пожежі - ніхто не постраждав; внаслідок падіння людей на поверхні, у підготовчому вибої та інші місця кількість травмованих збільшилося на 17 чоловік; на 17 чоловік збільшилася кількість травмованих внаслідок падіння предметів; в інших позначках кількість потерпілих склалася 20 чоловік на кінець 2005р.

Аналіз умов праці базується не тільки з виявленням найнебезпечніших факторів, але й шкідливих факторів трудового процесу. Відомо, що робітники працюють у складних умовах, які внаслідок приводять до таких захворювань: органи подиху; порушення кістково-м'язового апарата; вібраційна хвороба; шкірні захворювання; органи слуху; варикозна хвороба.

Кількість виявлених випадків профзахворювань в 2003р. склало 248 чоловік з них 143 чоловік – органи подиху, 88 – порушення кістково-м'язового апарата. В 2004р. спостерігається зниження випадків профзахворювань до 220 чоловік, тобто менш на 28 чоловік. В 2005р. кількість випадків профзахворювань склало 202 чоловік з них 128 - органи подиху. У такий спосіб за останні 3 роки кількість виявлених випадків профзахворювань зменшилася на 46 чоловік.

4.2 Основні шкідливі виробничі фактори, що впливають на умови праці робітників економічних служб підприємства.

Робочим приміщенням, у якому розташований відділ , є кімната розмірами метрів на метрів. У приміщенні розташовані комп'ютерів потужністю 0,5 кВт/год., моніторів потужністю 0,1 кВт/год., 1 принтер потужністю 0,4 кВт/год., 1 кондиціонер потужністю кВт/год.

Приміщення знаходиться на 1-ому поверсі адміністративного будинку цегельної будівлі і по своїх характеристикам цілком відповідає вимогам СНиП 2.09.04.-87 «Адміністративні і побутові будинки виробничих підприємств».

Експлуатація ПК супроводжується впливом на організм комплексу факторів трудового процесу й виробничого середовища. У результаті наступають зміни функціонального стану центральних нервових, серцево-судинної систем організму, що характеризуються вираженою напругою. Зміни, що накопичуються в процесі роботи, приводять до ризику розвитку певних захворювань.

Основними шкідливими факторами, пов'язаними з роботою на ПК є:

- напруга зорових органів і пов'язані з ним стомлення, захворювання й побічні ефекти; значне навантаження на пальці й кисті рук, що при відсутності профілактики й медичного контролю можуть викликати професійні захворювання; тривале знаходження в одній і тій же позі, що викликає застійні явища в організмі, що може сприяти різним захворюванням; випромінювання різного виду при використанні відеомоніторів на електронно-променевих трубках (м'яке рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видиме випромінювання, інфрачервоне випромінювання, низько й високочастотне електромагнітне випромінювання), електростатичні поля; механічні шуми, пов'язані з роботою електронно-механічного друкувального пристрою (принтера), вентиляторів системи охолодження, приводів читання CD-дисків і вібрація; іонізація повітря; накопичення в повітрі робочих приміщень шкідливих хімічних речовин (біфеніли, озон, триметілфосфат, фуран).

Дослідження науково-дослідного інституту гігієни праці й профзахворювань указали на зміни у функціональному стані зорового аналізатора в ході виробничої діяльності фахівців, що працюють із відеотерміналами, наприкінці 4 години роботи. Вищенаведені фактори сприяють виникненню у робітників різноманітних професійних захворювань (захворювання органів зору, хронічний тендовагініт, коордінаторні неврози, бурсити, невріти, остеохондрози, кистьовий тунельний сіндром, астенотопія, комп’ютерна алергія, офтальмопатія, захворювання щкіри, радіохвильова хвороба та інш.)

4.2.1. Заходи щодо поліпшення умов праці робітників економічних служб підприємства.

До приміщення відділу й організації робочого місця з обліком шкідливих виробничих факторів пред'являється ряд вимог. (забезпечення необхідного мікроклімату згідно з ГОСТ 12.1.005-88, установлення кондиціонера разом з іонізатором та очисником повітря, застосування антистатичного покриття для підлоги, виконання необхідних вимог до облаштування робочих місць з ПК та з іншими приладами, боротьба з шумом, застосування захисних екранів для моніторів ПК і спеціальних окулярів з комп’ютерним спектральним фільтром та інш.). Виконання медицінських протипоказань до праці з ПК.

Приміщення у якому знаходиться робоче місце з ПК повинно мати природне освітлення, бажано з однобічним розміщенням світопрорізів, площа осклянілості яких не повинна перевищувати 25% від площі стіни. Віконні прорізи в приміщенні з ПК повинні мати регульовані жалюзі чи занавеси, чи інші сонцезахисні пристрої.

Не допускається розташування робочих місць із ПК у підвальних і цокольних поверхах. Робочі місця з ПК рекомендується розміщати в окремих приміщеннях. Площа на одного працюючого з ПК повинна складати 6 м², об'єм - 20 м³ (НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин).

Неприпустиме розташування ПК, при якому працюючий звернений обличчям до вікон чи задньої частини ПК, у яку монтуються вентилятори. Відстань від робочого місця з ПК до стіни з вікном повинна становити не менше ніж 1,5 м; від інших стін – на відстані 1 м, а відстань між столами – 1,5 м.

Забороняється застосовувати для обробки інтер'єра приміщень із ПК полімерні матеріали (древісностружечні плити, шпалери що миються, плівкові і рулоні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик і ін.), що виділяються в повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують гранично припустимі концентрації.

У виробничих приміщеннях економічних служб повинні дотримуваться всі заходи щодо захисту трудящих від шуму й вібрації, заходи щодо електробезпечності, створенню нормальних умов освітленості, оптимальних кліматичних показників, а також вимоги до хімічного складу повітря.

Розглянемо облаштованість робочих місць із ПК на прикладі відділу « ». Схематично приміщення відділу представлено на рис.

1,5м

1,0м

0,5м

ПК2

2,3м

1,5м

ПК

2,3м

ПК3

1,5м

1,2м

Рисунок - Облаштованість робочих місць із ПК

відділу ” ”

При аналізі облаштованості робочих місць із ПК на прикладі відділу « » виявлені такі порушення:

1.Один робочий стіл ( №1) перебуває напроти вікон, у такий спосіб працюючий звернений до вікна, що заборонено;

2.Одне робоче місце ( №4) розташовуються від стіни на відстані 0,5м, коли воно повинно розташовуватися на відстані не менш 1м.

Відповідно до проведених досліджень рекомендується провести такі заходи щодо поліпшення робочих місць:

1.Перемістити робоче місце ( № 4) від правої стіни на відстань 1м;

2.Поставити стіл ( №1) таким чином, щоб світ падав з боку.

У такий спосіб робочі місця з користувача ПК у відділі « » будуть розташовані згідно ГОСТ і будуть мати вигляд представлений на рис.

ПК

1,5м

1 м

1,0м

1 м

ПК

2,3м

ПК

1,5м

2,3м

ПК

1,5м

1,2м

Рисунок - Облаштованість робочих місць із ПК

відділу ” ” згідно ГОСТ

В іншому облаштованість робочої кімнати відділу « » відповідає ГОСТ:

- приміщення, у якому перебувають робочі місця із ПК мають природне висвітлення, з однобічним розміщенням вікон, площа вікон зі склом не перевищує 25% від площі стіни.; віконні прорізи в приміщення мають регульовані жалюзі; площа усього приміщення м², об'єм - м³, що дозволяє розташувати робочих міст з ПК; дотримується відстань між столами, що перебувають біля стіни з - 1м; екран відеомонітора ПК перебуває від очей користувача на відстані 500-700мм; висота робочої поверхні стола регулюється в межах 680-800мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні вибирається рівної 725мм;

У виробничих приміщеннях із ПК параметри мікроклімату повинні відповідати (Табл. )

Таблиця - Оптимальні норми мікроклімату для приміщень із ПК

Період року	Категорія робіт	Температура повітря,	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, не більше м/с
Холодний	легка- 1 а	22-24	40-60	0,1
	легка- 1 б	21-23	40-60	0,1
Теплий	легка- 1 а	23-25	40-60	0,1
	легка- 1 б	22-24	40-60	0,2

В нашому випадку усі показники мікроклімату відповідають нормативам.

Приміщення із ПК має природне й штучне висвітлення.

Штучне висвітлення повинне забезпечувати на робочих місцях із ПК освітленості не нижче 400-500 лк. у відповідності зі СНіП 11-4-79 "Природне й штучне висвітлення", М., 1980 р.

4.2.2. Розрахунок системи загального рівномірного освітлення з лампами розжарювання для приміщення, в якому використовуються зорові роботи високої точності

Розміри приміщення: довжина (а= м), ширина (в= м), висота (h= м). Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття - Р_стелі = 70%, Р_стін = 50%. Висота робочих поверхонь (столів) h_р = 0,7 м. Для освітлення прийнято світильники типу УПМ-15, які підвищуються до стелі, відстань від світильника до стелі h_с =0,5 м. Мінімальна освітленість за нормами Е=400 лк.

1) Визначимо висоту підвісу світильників над підлогою

h₀ =Н - h_С =

Для світильників загального освітлення з лампами розжарювання потужністю до 200 вт мінімальна висота підвісу над підлогою відповідно до СНіП П-4-79 повинна бути у межах 2,5 - 4,0 м, залежно від характеристики світильника. В нашому випадку по відповідає цій вимозі.

2) Визначимо висоту підвісу світильника над робочою поверхнею

h = h₀ - h_р =

Рівномірність освітлення досягається при відповідному співвідношенні відстані між світильниками (L) і висоти їх підвісу (h) -Таб.3.13 [X]

3) Визначимо рекомендовану відстань між світильниками

L = 0,7h = 0,7 ∙ 3 = 2,1 м

4) Розрахуємо необхідну кількість світильників

Приймаємо світильників, враховуючи розміри приміщення розміщуємо їх у два ряди по штук.

5) Світловий потік лампи світильника визначається за формулою:

Е - нормативна освітленість, лк;

К_з - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп (Таб. 3.24) [X];

S - площа приміщення, що освітлюється, м²;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп розжарювання (=1,15);

N - кількість світильників;

n - кількість ламп у світильнику;

η - коефіцієнт використання світового потоку, який визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення (і) та коефіцієнтів відбиття стін та стелі.

6) Визначимо показник приміщення:

7) З Таб. 3.25 [X] знаходимо коефіцієнт використання (η = 0,58) для світильника УПМ-15 (при і= 1,76, Р_стелі =70%, Р_стін =50%)

8) Світловий потік одного світильника, а значить і лампи, оскільки за конструктивним виконанням у світильнику цього типу встановлена лише одна лампа, дорівнює:

9) 3 Таб. 3.27 [X] обираємо лампу Б – потужністю вт, світловий потік якої становить лм. Хоча це значення на 10% більше розрахованого, однак не перевищує встановлену норму (-0%<ΔФ_л<+20%). Сумарна електрична потужність усіх світильників, встановлених у приміщенні становить:

ΣР_св = Р ∙ Ν = ∙ 10 = вт

[X] –В.Ц. Жидецький. Практикум 1з охорони прац1-2000р.

.

4.3. Пожежна безпека.

Найважливішою умовою роботи будь-якого підприємства є дотримання правил пожежної охорони.У приміщенні відділу основні міри для забезпечення пожежної безпеки визначає Інструкція про заходи пожежної безпеки для службових приміщень. Вона є обов’язковою для виконання всіма співробітниками.В інструкції про засоби пожежної безпеки для службових приміщень забороняється:

- улаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні плавкі вставки в запобіжниках, прокладати електричні проводи безпосередньо по пальній основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами), використовувати саморобні подовжувачі, що не відповідають вимогам Правил пристрою електроустановок; пристосовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу й інших предметів, обгортати електролампи і світильники, заклеювати ділянки електромережі пальною тканиною, папером; використовувати побутові електрокип'ятильники, чайники без непальних підставок, залишати без нагляду включеними в електромережу кондиціонери, комп'ютери, рахункові і друкарські машинки і т.п.; захаращувати підступи до засобів пожежогасіння, використовувати пожежні крани, рукави і пожежний інвентар не по призначенню;зберігати документи, різні матеріали, предмети й інвентар у шафах (нішах) інженерних комунікацій; курити (крім спеціально відведених для цього адміністрацією місць, позначених написом «Місце для паління» і забезпечених урною чи попільницею з непального матеріалу), проводити зварювальні й інші вогневі роботи без оформлення відповідного дозволу, застосовувати легкозаймисті рідини.

Первинні засоби пожежогасіння (зокрема вогнегасники) призначені для гасіння пожеж у початковій стадії їхнього розвитку силами персоналу об’єкта до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони. Визначення видів та кількості вогнегасників слід проводити з врахуванням фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей горючих речовин, площ і категорії виробничих приміщень за вибухопожежною небезпекою, а також класу можливої пожежі.

В моєму випадку виробниче приміщення, де розташовані комп’ютери займає площу 50 м². Категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою – В, оскільки в ньому знаходяться тверді горючі матеріали (папір, меблі, тощо). Клас можливої пожежі – А. Згідно даних таблиці 8.22 [х] це приміщення, з огляду на мінімальне псування комп’ютерної техніки під час гасіння пожежі бажано оснастити двома вуглекислотними вогнегасниками типу ВВ – 5.

5.4. Безпека при надзвичайних ситуаціях на підприємстві

Об’єктом розгляду на предмет визначення надзвичайних небезпек та їх наслідків є . Однією із вірогідних загроз може бути раптове виникнення пожару внаслідок короткого замикання в електромережах або розрядів статистичної електрики, що може привести до пошкодження і руйнування будівлі, устаткування, комунікацій, виділення токсичних продуктів горіння.

Тому на підприємстві розроблено оперативний план гасіння пожежі, який визначає порядок дії персоналу при пожежі, порядок її гасіння в електроустановках, взаімодію з власним складом пожежних підрозділів, а також застосування схем и засобів пожежогасіння з урахуванням заходів безпеки.

Корпус повинен бути обладнаним мережею протипожежного водо забезпечення, установками виявлення та гасіння пожеж відповідно вимогам нормативно-технічних документів. Кожний працівник повинен чітко знати та виконувати вимоги ППБ та протиаварійний режим на об’єкті, уміти користуватися наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння і знати місце їхнього перебування.

Меблі й устаткування повинні розміщатися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (шириною не менше 1 м). Евакуаційні шляхи і виходи необхідно постійно держати вільними, нічим не захаращувати. Засоби протипожежного захисту в приміщеннях потрібні триматися у справному стані.

У випадку виявлення пожежі слід: негайно повідомити державну пожежну охорону за телефоном «101», вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, своє прізвище; повідомити про пожежу керівництву, а в нічний час черговому охоронцю;у разі можливості почати гасіння пожежі наявними засобами, організувати зустріч пожежних підрозділів.

При виникненні пожежі у початковій стадії його розвитку випромінюється тепло, накопичуються токсичні продукти згоряння, імовірні руйнування будівельних споруд. Тому слід як можна швидше провести евакуацію людей із палаючої будівлі. Показником ефективності евакуації є час, протягом якого працівники можуть при потрібності залишити окремі приміщення і будівлю в цілому. Безпека евакуації досягається тоді, коли час евакуації не перевищує час настання критичної фази розвитку пожежі, тобто часу від початку пожежі до досягнення граничних для людини впливів факторі пожежі (критичних температур, ступені задимлення, зниження концентрації кисню и т.п.). Число евакуаційних виходів повинно бути не менш двох. Вони повинні розташовуватися розосереджено. Мінімальна відстань l між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами із приміщення визначається за формулою:

,

де Р – периметр приміщення, м.

Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися у напрямку виходу із будівлі (приміщення). У кожному приміщенні на видному місці повинен бути вивішений план евакуації при пожежі. При пожежі обов'язково необхідно враховувати небезпечні чинники і механізм їх дії на людину. При виникненні пожежі, після виклику пожежної охорони, необхідно попередити про це усіх, хто знаходиться поруч, після чого евакуюватися самому і по можливості допомогти евакуюватися іншим, особливо особам літнього віку і дітям, попереджаючи при цьому виникнення паніки. З метою обмеження циркуляції повітря, яке здатне збільшувати швидкість горіння, покидаючи приміщення, закрийте за собою усі двері, якщо це можливо. Якщо пожежа виникла в приміщенні над вами і безпосередньої загрози для вас не спостерігається, то бажано виконати заходи по зниженню можливих втрат від води яку проливають при гасінні пожежі. Для цього необхідно відключити всі електроприводи та прикрити їх поліетиленовою плівкою. Значно гірше, якщо пожежа виникла в приміщенні під вами – потрібно оцінити обстановку и якщо є впевненість, що ще не має сильної задимленості з високою температурою, потрібно негайно покинути приміщення, рухаючись до виходу по коридорам і сходовим кліткам. Користуватися ліфтом категорично забороняється, за винятком ліфтів, які спеціально призначені для транспортування пожежної охорони. Шахта ліфта є шляхом для поширення диму і отруйних продуктів горіння, до того ж при пожежі ліфт часто відключають і можна опинитися в пастці при пожежі.