Тема: Паяння та лудiння. Зварювання

Паянням називаєтся спосіб одержання нерознімного з'єднання двох однакових або різних металів за допомогою розплавленого сплаву, що має назву припою. Від зварювання відрізняєтся тим , що кромки основного металу не розплавляются і нагріваются тільки до температури плавлення припою. В електропромисловості та приладо­будуванні паяння є в ряді випадків єдино можливим методом з'єд­нання деталей. Його застосовують при виготовленні електро- і радіо­апаратури, телевізорів, деталей електромашин, плавких запобіжни­ків тощо. Якість, міцність та експлуатаційна надійність паяного з'єднання в першу чергу залежать від правильного вибору припою. Не всі метали і сплави можуть бути припоями.

Припої повинні мати такі властивості: температуру плавлення нижчу за температуру плавлення матеріа­лів, що паяють; у розплавленому стані (у захисному середовищі, під флюсом або у вакуумі) добре змочувати матеріал, що паяється, і легко розтікатися по його поверхні; забезпечувати достатньо високі зчіплюваність, міцність, пластич­ність і герметичність паяного з'єднання.

Луді́ння - покриття металевих предметів (переважно, сталевих і мідних) шаром олова методом напилювання, електролізу або зануренням у розплавлене олово; захищає від корозії

Для лудіння використовують олово або сплав на олов'яній основі. З метою економії до олова для лудіння додаєтьсясвинець — звичайний сплав для полуди складається з 5 частин олова і 3 частин свинцю. Доданий до складу полудивісмут (близько 5%) додає їй блиску і разом з тим знижує температуру плавлення. Для лудіння харчового посуду домішки свинцю чи отруйних солей не допускаються. Додавання нікелю і заліза робить полуду твердішою, а нікель додає блиск.

Зварювання — це процес одержання нероз`ємного з`єднання шляхом встановлення міжатомних зв`язків між зварюваними частинами при їх місцевому або загальному нагріванні, пластичною деформацією або їх спільною дією. Залежно від виду енергії зварювання поділяють на три класи: термічний, термомеханічний та механічний. До термічного класу належать види зварювання за допомогою плавлення, в яких для розплавлення металу використовують теплову енергію: – дугове зварювання — нагрівання здійснюється електричною дугою; – плазмове зварювання — нагрівання здійснюється стиснутою дугою; – газове зварювання — нагрівання здійснюється полум`ям газів; – електрошлакове зварювання — для нагрівання використовують тепло, яке виділяється при проходженні електричного струму через розплавлений електропровідний шлак; – електронно-променеве зварювання — для нагрівання використовують тепло електричного променя, яке виділяється за рахунок бомбардування зони зварювання направленим потоком електронів; – лазерне зварювання — розплавлення здійснюється енергією світлового променя, одержаного від оптичного квантового генератора; – термітне зварювання — використовується тепло, утворене в результаті спалювання термітного порошку, який складається з суміші алюмінію та оксиду заліза.

Тема: з'єднання та окiнцювання проводiв I кабелiв

Вибір способу окінцювання, з'єднання і відгалуження жил ізольованих проводів і кабелів залежить від матеріалу, перетину, конструкції і ізоляції цих жил, способу прокладки проводів і кабелів і ряду інших умов.

Існують основні види з’єднань: скрутка із наступною пайкою, пайка, зварювання, опресування, болтові та гвинтові з’єднання, 

Для окінцювання, з’єднання і відгалуження алюмінієвих жил застосовують: механічні затискачі і опресування, електричне зварювання методом контактного розігріву, термітне і газове зварювання і пайку, а для мідних жил - механічні затискачі та опресування. В  таблиці 1 наведено область застосування основних способів окінцювання, з’єднання та відгалуження ізольованих проводів напругою до 2 кВ і кабелів напругою до 1 кВ. У додатку В наведено характеристики механізмів, інструментів та пристроїв, що використовуються при виконанні електромонтажних робіт.

Основними способами з'єднування і окінцювання алюмінієвих та мідних струмопровідних жил проводів і кабелів є опресовування і зварювання — електричне, газове або термітне. В деяких випадках застосовують і паяння струмопровідних жил проводів і кабелів, яке хоча й створює надійне з'єднання, проте вимагає більших витрат часу і припою, що дорого коштує. Вибір способу окінцювання, з'єднування і відгалуження залежить в основному від матеріалу проводів (алюміній або мідь), оскільки фізичні властивості алюмінію суттєво відрізняються від фізичних властивостей міді.

Для окінцювання зварюванням багатодротяної алюмінієвої жили наконечник надягають на жилу так, щоб вона виступала з нього на 2-3 мм, а потім виконують зварювання. При виборі способу з'єднування потрібно враховувати: характерні особливості кожного із способів з'єднування; матеріал і переріз з'єднуваних жил; наявність матеріалів та інструментів, необхідних для виконання з'єднання; можливість здійснення даного способу внаслідок конструктивних особливостей з'єднання або муфти.