7 Структурні схеми елементів та розрахунок показника складності

Для порівняння між собою різних варіантів побудування комутаційного поля використовують так званий “показник складності” – він відображає відносну вартість побудування схем і враховує кількість точок комутації ST-елементів та обсяг пам’яті, потрібний для побудування ST-елементів. Для розрахунку показника складності треба скласти структурні схеми відповідних елементів.

Для S-елемента показник складності розраховується за формулою 7.1 – як сума кількості точок комутації та обсягу пам’яті з урахуванням цінового коефіцієнта, який за ринковими цінами дещо умовно приймається рівним 100.

(7.1)

де: N_x – кількість точок комутації

N_b – обсяг пам’яті в бітах

k_ц –ціновий коефіцієнт

S-елемент у ланці В має однакову кількість входів та виходів, тому немає різниці яку схему побудови , обираємо схему на демультиплексорах.

Рис.7.1 – S-елемент на демультиплексора

У цих ланках елементи мають по 7 входів та виходів, точок комутації буде N_x=7·7=49, біт пам’яті буде N_b=588*7*log7=11555 біт, показник складності буде:

ST-елемент може бути побудовано на мультиплексорах та запам’ятовуючих пристроях – це є своєрідний “гібрид” між S-елементом та Т-елементом. Для ланки А обираємо ST-елемент типу “послідовний запис - довільне читання”, яку зображено на рисунку 7.2, а для ланки С – “ довільний запис - послідовне читання”, яку зображено на рисунку 7.2.

Рисунок 7.2 – ST-елемент типу “послідовний запис - довільне читання”

Показник складності ST-елемента розраховується на підставі точок комутації та обсягу пам’яті. Кількість точок комутації розраховується за формулою 7.2, а обсяг пам’яті за формулою 7.3.

(7.2)

де: r_інф – розрядність інформаційного слова

n – кількістьвходів ST-елемента

m – кількістьвиходів ST-елемента

Рисунок 7.3 – ST-елемент типу “довільний запис-послідовне читання”

_(7.3)

Таким чином, кількість точок комутації для ST-елемента буде N_x=8·(8+7)=120 і в тому, і в іншому випадку. Обсяг пам’яті розраховується на підставі структурної схеми елемента – розрядності та кількості стовпців/рядків у пам’яті інформації та управління. Для ST-елемента ланки А обсяг пам’яті буде такий:

N_b=588·(8·8+7·13)=91140 біт

а для ST-елемента ланки С:

N_b=588·(7·8+8·13)= 94080 біт

Показник складності буде такий:

_{для ланки А}

_{для ланки С}

Тепер порахуємо те ж саме для структури ST-S-ST. Дані для первинної та оптимізованої структури наведено у таблицях 5.1 та 5.2 відповідно.

Таблиця 7.1. Розрахунок показника складності для первинної структури ST-S-ST

	Входи	Виходи	КІ	rупр	Nx	Nb	C	Всього
Ланка А	8	8	588	13	128	98784	1115,8	5579,2
Ланка В	5	5	588		25	6827	93,27	746,16
Ланка С	8	8	588	13	128	98784	1115,8	5579,2
								11904,56

Таблиця 7.2. Розрахунок показника складності для оптимізованої структури ST-S-ST

	Входи	Виходи	КІ	rупр	Nx	Nb	C	Всього
Ланка А	8	7	588	13	120	91140	1031,4	5157
Ланка В	7	7	588		49	11556	164,56	1151,92
Ланка С	7	8	588	13	120	94080	1060,8	5304
								11612,92

Як бачимо, загальний показник складності зменьшився на 2,45% при тому, що комутаційна система має норми втрат менші за задані. Висновок можна зробити такий: за умов прийнятого цінового коефіцієнта для заданої кількості абонентів та апаратних характеристик обладнання оптимальним буде побудування центрального комутаційного поля за структурою ST-S-ST з параметрами оптимізованої структури.

ВИСНОВКИ

В даному курсовому проекті були розраховані структурні параметри АТС-Ц по каналах первинного доступу. В результуючій схемі АК підключається 610 абонентів, вони створюють загальне навантаження 24,4 Ерл. Це навантаження обслуговують 40 КІ, кількість ліній первинного доступу дорівнює 82. У 35 мультиплексорів входить по 14 ЛПД . Усього ЗЛ – 400.Мультиплексована лінія надає 588 КІ.

Були побудовані структурна та еквівалентна схеми ЦКП. Отримане ЦКП складається з трьох ланок. В ланцах А та С– по 5 ST-комутаційних елементів, в ланці В –7 S-комутаційних елементів. За допомогою еквівалентної схеми був отриманий граф ймовірностей втрат. Розраховані за ним втрати виявилися меншими, ніж максимальна припустима імовірність втрат.

Але після оптимізації ми наблизились до заданої норми. При оптимізації враховувались втрати за зовнішніми напрямками «1», «2».

Також були розраховані кількість біт пам’яті, що необхідна для керування, кількість точок комутації (для кожної ланки та загальна). Для комутаторів кожної з ланок були також розраховані показники «складності», для оптимізованої структури він на 2,45% краще.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Методичні вказівки до виконання курсовогопроекту з курсу „Системи комутації в електрозв’язку ” (для студентів,які навчаються за напрямом підготовки 6.050903“Телекомунікації”) / Укл.: В.В. Бойко, В.М. Лозинська - Донецьк: ДонНТУ, 2010. – 56 с.