Зміст

Зміст 3

Вступ 4

2.Загальна характеристика асинхронного режиму роботи генератора при втраті збудження 9

3.Схема заміщення синхронної машини в асинхронному режимі 11

4.Розрахунок параметрів схеми заміщення синхронної машини по паспортних даних 12

5.Визначення параметрів схеми заміщення СГ 12

6.Розрахунок та побудова моментів та потужностей СГ у асинхронному режимі 14

7.Розрахунок напруги СГ у асинхронному режимі 18

Висновок 20

Список використаної літератури 21

Вступ

У практиці експлуатації синхронних турбогенераторів часто виникають анормальні режими роботи, тривале існування яких може привести до псування устаткування енергоблоків, розвитку аварійних ситуацій. Основним завданням оперативного персоналу при таких режимах є негайна ліквідація причин і наслідків, які супроводжують ці режими.

До анормальних режимів відносять асинхронні режими роботи турбогенераторів, під якими розуміється короткочасна робота з швидкістю, відмінною від синхронної. Ці режими виникають при втраті збудження або внаслідок порушення стійкості.

Принцип роботи синхронного генератора в асинхронному режимі без збудження схожий на роботу звичайного асинхронного двигуна. Відрізняються лише параметри магнітопроводів і струмоведучих частин, які в асинхронній машині проектувалися, виходячи з умов роботи синхронного генератора.

У зв'язку з цим необхідні дослідження асинхронних характеристик синхронних машин з точки зору можливості їх роботи в несинхронних режимах.

Вихідні дані

Варіант: 3412

- 330.

k, км/кВ - 1,1

Номінальні дані турбогенератора ТВФ-120-2 Табл. Д3.

Тип турбогенератора	ТВФ-120-2
Sн, МВА	125
Uн, кВ	10,5
	0,8
n, об/хв	3000
Схема з’єдн. обмоток статора	зірка-зірка
Ufн	296
Іfx	634
Іfн	1830
Система	ВЧ
Щільність струму, А/	(3,65) , (8,17)
ОКЗ	0,449
Кількість виводів	9
Ін, кА	6,875

Номінальні дані турбогенератора ТВФ-120-2 Табл. Д4

X``d	X`d	Xd	X2	Td0	T`d	T``d	Td	Ємнісь на 3 фази
0,214	0,314	2,155	0,261	6,45	0,94	0,118	0,404	0,73

1.Причини виникнення асинхронного режиму

Причиною виникнення асинхронного режиму генератора або частини енергосистеми може бути:

1. втрата збудження (рис.1.1);

2. порушення динамічної стійкості після різкого збою (рис.1.2);

3. порушення статичної стійкості перегруженої енергосистеми або генератора при невеликому збою (рис.1.3).

Рис.1.1 Перехід в асинхронний режим при втраті збудження

В другому і третьому випадках генератори залишаються збудженими і видають пульсуючу синхронну потужність, в той час як генератор без збудження працює як синхронна машина, генеруючи або споживаючи активну потужність, і споживає реактивну.

Розглянемо процес переходу синхронного генератора в асинхронний режим, коли кут навантаження δнеобмежено збільшується (рис. 1.1). В цьому випадку максимум характеристики електромагнітної потужностіР_езі зменшенням струму збудженняі_збпадає до нуля, що веде до збільшення площадки розгону при незмінній потужності турбіниР_т. По мірі затухання струму збудження машина прискорюється, так виникає дизбаланс потужностейР_т>Р_е, і коли струм збудження затухає практично до нуля, кут машини досягає значенняδ_п. Розвантаження машини (пунктирна лінія) особливого впливу на режим не має, оскільки її швидкість мала у порівнянні з електромагнітними перехідними процесами.

Площадка гальмування при цьому стає більшою на величину площадки F_1-2-3.

Рис.1.2 Перехід в асинхронний режим в результаті порушення динамічної стійкості

Перехід в асинхронний режим синхронного генератора в результаті порушення динамічної стійкості (рис. 1.2) повʼязаний зі значними зниженнями напруги в енергосистемі.

В результаті цього електромагнітна потужність генератора зменшується до значення Р_екв, і незважаючи на те, що працює форсування збудження, кутδзбільшується. За час дії релейного захисту, автоматики і комутаційної апаратури кут досягає величини δ_відкл, якому відповідає площадка прискоренняF_прискі гальмуванняF_гальм. Розвантаження турбіни, як і в попередньому випадку, вирішального значення не має.

Перехід в асинхронний режим в зв’язку з порушенням статичної стійкості виникає, коли електромагнітна потужність генератора близька до потужності турбіни, тобто Р_емах≈Р_Т. В цьому випадку невелике збурення може призвести до порушення стійкості (рис. 1.3), так як площадка гальмування дуже мала.

Рис. 1.3. Перехід в асинхронний режим в зв’язку з порушенням статичної стійкості