Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kursach_Bardick_Moi.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
1.01 Mб
Скачать

2.Загальна характеристика асинхронного режиму роботи генератора при втраті збудження

Розглянемо асинхронний режим синхронного генератора при втраті ним збудження в звʼязку з пошкодженнями в системі збудження чи помилковому відключенні АГП персоналом електростанції.

Зменшення струму збудження до нуля приводить до зменшення гальмівного електромагнітного моменту (електричної потужності Ре). Так як він стає менше моменту турбіни, то за рахунок збиткового обертаючого моменту ротор почне прискорюватись. Магнітне поле в зазорі машини обертається зі швидкістю, яка пропорційна частоті напруги в енергосистемі, і, перетинаючи ротор, наводить в обмотці збудження (якщо вона утворює замкнутий контур), в демферних контурах і тілі ротора частоти ковзання, створюючи гальмівний асинхронний момент. Генератор починає видавати активну потужність в енергосистему. Швидкість обертання ротора збільшується до тих пір, поки асинхронний момент не зрівняється з моментом турбіни, що змінюється завдяки роботі регуляторів швидкості. Так як швидкість ротора збільшується, регулятори швидкості, діючи на орган управління парової і гідравлічної турбіни, зменшать подачу пару чи води. На Рис. 2.1 і 2.2 видно, що новий режим роботи генератора, який характеризується mас1 і s1 визначається перетином характеристики турбіни 1 і асинхронного моменту 2.

Рис.2.1. Характеристика турбіни (1) та турбогенератора (2) в асинхронному режимі

Рис.2.2. Характеристики 1-турбіни, 2-гідрогенератора з демпферними контурами, 3- гідрогенератора без демпферних контурів

На рис. 2.2 показані характеристики гідрогенераторів з малими асинхронними моментами, що особливо характерно для гідрогенераторів без демпферних обмоток. Таке співвідношення моментів може призвести до відсутності точок перетину характеристик турбіни і електромагнітного моменту гідрогенератора (рис. 2.2).

Із порівняння рисунків видно, що робоча точка турбогенератора відповідає більш високому моменту і невеликому ковзанню (s<1%). А так як гідрогенератори мають невеликий асинхронний момент, то в асинхронному режимі ковзання гідрогенераторів з демпферними обмотками досягає3-5%. Цей факт потребує додаткового аналізу, так як ковзання – головний параметр, що характеризує нагрівання електричних машин.

В асинхронному режимі синхронні генератори, що працюючи без збудження, споживають значну реактивну потужність для намагнічування машин. В звʼязку з цим напруга на клемах значно знижується. Крім того, гідрогенератори в порівнянні з турбогенераторами мають менший індуктивний опір. Це призводить до того, що турбогенератори без демпферних контурів навіть за відсутності активного навантаження споживають реактивний струм, що перевищує номінальний. Виходячи з цього, робота гідрогенератора без демпферних контурів в асинхронному режимі недопустима, а з ними можлива лише на протязі кількох секунд. В той же час, в залежності від активної потужності, тривалість роботи турбогенератора в асинхронному режимі, наприклад, для генератора потужністю 300 МВт, може досягати 15 хвилин.

3.Схема заміщення синхронної машини в асинхронному режимі

Синхронна машина може бути представлена еквівалентною схемою для визначення оперативної реактивності синхронної машини по осях d і q (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Заступна схема синхронної машини: a-по осі d, б по осіq

На Рис. 3.1 прийняті слідуючі позначення: Хσ1, r1 – індуктивний опір розсіювання та активний опір обмотки статора; Xad, Xaq – індуктивні опори ланцюгів намагнічування по осях d і q; Хσf, rf – індуктивний опір розсіювання і активний опір обмотки збудження; XσD, XσQ – індуктивні опори розсіювання демпферних обмоток контурів по осях d і q; rD, rQ – активні опори демпферних контурів відповідно по осях d і q; S – ковзання ротора синхронної машини

, де - синхронна частота обертання поляФ в зазорі машини, - кутова частота обертання ротора генератора.

Частота змінного струму, який протікає в обмотках ротора, здійснює вплив на проникнення струмів в глибину обмоток. Це означає, що еквівалентний опір контурів ротора залежить від частоти струмів що протікають в колі. В режимі, коли швидкість не дорівнює номінальній, частота струму залежить від ковзання ротора. При незмінній частоті мережі використання ковзання ротора є найбільш прийнятним, що приймається до уваги при встановленні схеми заміщення (рис.1.7), де активний опір ротора обернено пропорційний ковзання. Це означає, що для ковзання , коли частота обертання ротора і поля в зазорі співпадають, струми в обмотці ротора не протікають, так як активні опори контурів,,. Таке представлення параметрів обмотки ротора відповідає фізичним процесам синхронної машини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]