
- •Вступ…………………………………………………………………………
- •Коротка характеристика шахти ''Щєгловская– Глибока''……………...
- •6.3 Електричний обмежник швидкості эос–2…………………………
- •8. Охорона праці.…………………………………………………………….
- •10. Матеріал до дипломного проекту………………………………….……
- •10.3 Піднімальна установка в умовах шахти ''Щєгловска - Глубока''………………………………………………………………….…...
- •1 Коротка характеристика шахти ''щєгловская– глибока''
- •5 Релейний захист та автоматика у схемах шахти
- •6.1 Апарат завдання і контролю ходу азк
- •8 Охорона праці
- •10 Матеріал до дипломного проекту
- •10.2 Вимоги до автоматизації керування піднімальною машиною
- •10.3 Піднімальна установка в умовах шахти ''Щєгловска - Глубока''
5 Релейний захист та автоматика у схемах шахти
Реле призначенні для автоматичного вмикання, вимикання та перемикання електричних ланцюгів керування, регулювання, захисту, сигналізації на постійному та перемінному струму в залежності від величини струму, напруги, витривалості часу, швидкості обертання, числа імпульсів.
Серед реле, які встановлені у системі електропостачання шахти слід відзначити РЕ-60, РЕ-70, РЕ-100, РЕ-570Т, РЕ-218, РЕ-190 та РПТ 2100.
РЕ-60 застосовуються на захист електродвигунів постійного струму від зниження струму у обмотці збудження, а також для роботи як реле мінімальної або максимальної напруги та мінімального струму.
РЕ-70 застосовуються як реле миттєвої дії на захист електродвигунів постійного струму від переобтяження.
РЕ-100 застосовується у схемах автоматичного керування електроприводами як реле часу, напруги, струму.
РЕ-570Т вживається для захисту від переобтяження струмом асинхронних електродвигунів.
РЕ-218 застосовується як реле часу у схемах автоматичного керування запуском асинхронних та синхронних електродвигунів.
РЕ-190 застосовується у схемах автоматичного керування трифазними асинхронними двигунами з контактними кільцями як реле ковзання та реле з контролю за струмом.
РПТ-2100 застосовується як проміжне реле миттєвої дії у схемах захисту та автоматики на перемінному струмі.
6 АПАРАТУРА ПРОГРАМУВАННЯ І КОНТРОЛЮ ХОДУ ПІДНІМАЛЬНОЇ МАШИНИ.
В останні роки в зв'язку зі збільшенням продуктивності шахт і глибини розроблювальних обріїв зросли і вимоги до апаратури керування і до схем автоматизації.
Апарати для керування і захисту в піднімальних установках повинні забезпечувати:
добір, формування і відображення інформації про положення піднімальних судин у стовбурі;
видачу команд по шляху руху піднімальної судини;
програмування заданої швидкості руху судини;
формування команд пуску і стопорінні з клети, вибору горизонту призначення, вибору напрямку руху і стопорінні для ліфтових многогоризонтных піднімальних установок;
формування команд вибору напрямку руху, пуску і стопорінні автоматизованих скіпових піднімальних установок;
захист від перевищення швидкості, перепідйому, зворотного ходу, прослизання каната щодо приводного шківа.
Для виконання цих вимог на основі використання безконтактних логічних структур, що реалізують алгоритми керування і захисти піднімальних установок методами цифрової обчислювальної техніки як у нашій країні, так і за рубежем ведуться роботи зі створення апаратури, що поки мають експериментальний характер.
На практиці ще знаходять широке застосування пристрої, побудовані на використанні електромеханічних принципів.
6.1 Апарат завдання і контролю ходу азк
Апарати АЗК випускаються промисловістю з 1966 р. для комплектації всіх типів піднімальних установок, за винятком установок експлуатованих у вибухонебезпечному середовищі.
Конструктивною особливістю АЗК є симетрична схема приводного редуктора з незалежною синхронізацією однієї частини її щодо іншої, що забезпечує придатність апарата для різних типів піднімальних машин.
Конструктивно апарат АЗК складається з окремих функціонально зв'язаних вузлів: шафа з приводом апарата ШПА–1, блоку програмування при роз'їздах на максимальній швидкості БПМ–1, блоку програмування при роз'їздах на зниженій швидкості БПП–1, електричного обмежника швидкості ЭОС–2, реле контролю обертання РКВ–1, стабілізатора напруги С-0,75.
Структурна схема апарата наведена на рисунку 6.1, кінематична схема – на рисунку 6.2.
Рисунок
6.1 – Структурна схема апарата АЗК:
1– редуктор привода апарата; 2 – редуктор БПМ–1; 3– редуктор БПП–1; 4 –обмежувач ЭОС–2; 5,5’– реле РКВ–1; 6,6’ – корегуючі пристрої; 7,7’– блоки сельсенов-датчиків та тахогенераторів; 8,8’– блоки путєвих вимикачів; 9, 10 – програмні пристрої блоків БПМ–1 та БПП–1.
6.2 Блоки програмування БПМ і БПП
Блоки програмування здійснюють регулювання розгону, підтримку робочої швидкості й уповільнення піднімальної машини.
Кожний із блоків змонтований у шафі, на основі якого встановлені редуктор, два командоаппарата типи СКАА, реле часу РЭВ-817, програмні диски, шляхові вимикачі, важелі і затискні набори.
Як задающих пристрої блоку програмування застосовані сельсинные командоаппарати автоматичного керування типу СКАА (рисунок 6.3), у яких як регулюючий елемент використовується безконтактний сельсин БД-501А, що працює в режимі потенціал - регулятора .
6.3 Електричний обмежник швидкості ЭОС–2
Обмежник швидкості в апараті АЗК призначений для видачі аварійного сигналу в ланцюг захисту у випадку перевищення максимальної швидкості на 15% або підходу до нормального верхнього положення зі швидкістю понад 1,5 м/с.
7 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ (ТБ) ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ
7.1 Загальні вимоги по ТБ
На кожному промисловому підприємстві для персоналу, який обслуговує електроустаткування, розробляються місцеві експлуатаційні інструкції з урахуванням особливостей обладнання, характеру та технології виробництва.
Відповідальним за безпечну експлуатацію електрообладнання на окремих ділянках підприємства є енергетики, старші електрики цих ділянок, цехів, начальник підстанцій і т. п.
Черговий персонал систематично робить на своїй ділянці огляд електрообладнання. При огляді робиться перевірка стану та режиму роботи електрообладнання, а також чистота робочого міста та приміщення.
Якщо в процесі огляду електрообладнання виявляться несправності, які не можуть бути усуненні однією особою, черговий персонал записує про це у експлуатаційний журнал та повідомляє своєму безпосередньому керівнику.
Включення та відключення окремих виробничих механізмів та агрегатів за допомогою пускової апаратури робиться тільки особами, яки працюють на цих механізмах та пройшли відповідний інструктаж.
При виникненні аварії у електрообладнанні черговий повинен визвати старшого чергового, а до його прибуття прийняти необхідні засоби до відновлення нормальної роботи електрообладнання.
У разі пожару, стихійного лиха, нещасного випадку черговий персонал самостійно приймає необхідні міри по ліквідуванню аварії, а саме: робить відключення частини або всього електрообладнання, встановлює загорожу та повідомляє керівника.
7.2 Електротехнічні захисні засоби та запобіжне приладдя
У процесі експлуатації електроустановок часто виникають умови, при яких навіть найдосконаліше конструктивне виконання обладнання не забезпечує безпеки робітничого, тому вимагається застосування спеціальних захисних засобів.
Захисні засоби можуть бути умовно поділені на три групи:
ізолюючи, огороджуючи та запобіжні.
Ізолюючи захисні засоби ізолюють людину від струмоведучих або заземлених частин, а також від землі. Вони поділяються на основні та додаткові.
До основних відносяться: діелектричні рукавички, ізолюючи штанги, ізолюючи та електровимірювальні обценьки, покажчики напруги.
До додаткових відносяться: діелектричні калоші, боти, рукавички та килими, а також ізолюючи підставки.
Огороджуючи захисні засоби призначенні для тимчасового огородження струмоведучих частин, до яких можливе випадкове торкання або наближення на небезпечну відстань. Це – щити, огорожі, ізолюючи накладки, переносні заземлення та запобіжні плакати.
Запобіжні захисні засоби призначенні для індивідуального захисту робітничого від світлового, теплового та механічного впливу, від продуктів горіння, від впливу електричного поля, а також від падіння з висоти. Це – захисні окуляри, спеціальні рукавички, захисні каски, протигази, запобіжні монтерські пояси, страхуючи канати, монтерські кігті.