Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИС-Работа2.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
166.91 Кб
Скачать

Короткі теоретичні відомості

Вихідна інформація інформаційної системи – це інформація, яка отримується в результаті виконання функцій інформаційної системи і передається на об’єкт управління, персоналу чи в інші системи управління у вигляді документів, зображень, даних і сигналів.

Вихідна економічна інформація групується в необхідних напрямках за певними ознаками і після попередньої обробки зводиться до певних форм чи графіків.

Розрізняють такі форми вихідної інформації:

  1. за характером – функціональні, для відображення окремих операцій;

  2. за призначенням – основні, допоміжні;

  3. за офіційністю – затверджені, незатверджені;

  4. за місцем використання – внутрішні, зовнішні;

  5. по строках подання – оперативні, звичайні, нетермінові, на запит;

  6. за періодичністю складання – поточні, щоденні, місячні, квартальні, річні;

  7. за характером змісту – аналітичні (містять зміст повідомлень), підсумкові, статистичні (містять консолідовану інформацію);

  8. за формою подання інформації – цифрові, алфавітно-цифрові, графічні;

  9. за характером друку – широкий, вузький;

  10. за кількістю примірників – один, два і т.д.;

  11. за видом носія – на паперовому носії, відеокадр, електронний масив даних, сигнал.

Форми носіїв вихідної інформації, оброблюваної за допомогою обчислювальної техніки, залежать від експлуатаційних можливостей технічних засобів, які застосовуються, варіанта і повноти обробки цієї інформації, її призначення і напрямів використання.

До форм вихідної інформації інформаційної системи висуваються такі вимоги:

  1. чітка назва вихідного повідомлення;

  2. наявність усіх необхідних показників, які встановлені відповідно до цільових функцій управління;

  3. максимальна закінченість, виключення будь-якого додаткового опрацювання вручну;

  4. точність підрахунків, зрозумілість і зручність використання;

  5. текстова розшифровка деяких якісних атрибутів;

  6. форми документів і відеокадрів, які вводяться, виводяться чи коригуються через термінали інформаційної системи, мають бути погоджені з відповідними технічними характеристиками терміналів;

  7. форми подання вихідної інформації мають бути погоджені із замовником (користувачем);

  8. терміни і скорочення, які вживаються у вихідних повідомленнях, мають бути загальноприйнятими в даній предметній сфері й погоджені із замовником.

Проектування форм виведення та відображення інформації є важливим питанням при створенні інформаційних систем. В умовах застосування найрізноманітніших інформаційних технологій необхідно забезпечувати сумісність інформаційних систем на різних рівнях, тому важливе значення мають розробка і впровадження в різних галузях уніфікованих систем інформаційних повідомлень, які складаються з документів на папері, відеокадрів тощо.

У процесі проектування змісту і форми вихідних повідомлень необхідно враховувати: цілі, для яких вони призначені; сфери та особливості їх використання; характер предметної області; періодичність отримання; можливості технічних засобів виведення інформації; використання діалогового режиму; умови роботи з повідомленнями; контроль вірогідності складання; порядок оформлення і передавання користувачеві.

Методика проектування форм вихідної інформації складається з чотирьох етапів.

1-й етап – визначення загального складу зведених показників, які виводяться за допомогою інформаційної системи.

На цьому етапі внаслідок аналізу встановлюється вся сукупність вихідних показників, їх важливі характеристики і вимоги користувача. За цими матеріалами визначаються необхідні для об’єкта зведені показники та їх характеристики, а також можливість отримання їх за допомогою обчислювальної техніки. Встановлення складу зведених показників дуже важливе в з’ясуванні складу масивів бази даних. Тому одним із суттєвих принципів створення інформаційної системи є первісність вихідного повідомлення. Складність робіт на цьому етапі полягає в необхідності врахування вимог усіх рівнів управління у взаємозв’язку.

2-й етап– встановлення змісту інформації, яка входить до окремих вихідних повідомлень. Етап передбачає наступні кроки:

Крок_1. Встановлення однорідних показників, які потрібно отримати в однакові терміни використання і в одному підрозділі.

Крок_2. Якщо вони застосовуються в кількох підрозділах, то визначається кількість примірників.

Крок_3. Об’єднання кількох простих повідомлень в одне з використанням можливостей обчислювальної техніки.

Крок_4. Визначення структурних одиниць інформації кожного вихідного повідомлення.

Результатом виконання кроків 1-4 є наступне:

  • перелік і опис вихідних повідомлень (наводиться у вигляді табл.2.1). У тексті описують, для яких випадків призначене кожне вихідне повідомлення, як ним користуватися, які документи замінює, порядок зберігання, хто відповідає за правильність його складання, хто підписує його;

  • перелік і опис структурних одиниць інформації, що мають самостійне значення.

Перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень, які мають самостійне змістовне значення, наводиться у вигляді табл.2.2. При цьому необхідно вказувати:

  • повну назву структурної одиниці інформації (показника);

  • ідентифікатор вихідного повідомлення, до складу якого входить відповідна структурна одиниця (показник);

  • тип значень показника (Х – символьна інформація; А – алфавітна інформація; N – числова інформація; D – дані типу дата);

  • вимоги до точності та надійності (в разі потреби) обчислення показника.

Наприклад, структурна одиниця «Сума заробітної плати за видами оплат» розраховується у вихідних документах УТР-19 (по цехах) і УТР-21 (за табельними номерами) з точністю до 0,01 грн. (УТР‑19 і УТР‑21 – ідентифікатори вихідних документів) і має значність N(14.2), де N – тип значень показника (числова інформація), 14 – максимальна довжина в знаках, 2 – точність обчислення (кількість знаків після коми). Структурна одиниця «Прізвище, Ім’я, По батькові» входить до складу вихідного документа УТР-21 (за табельними номерами) і має значність А(35), де А – тип значень показника (алфавітна інформація), 35 – максимальна довжина в знаках.

Таблиця 2.1 – Перелік і опис вихідних повідомлень (приклад)

Назва

Іденти-фікатор

Форма подання інформації і вимоги до неї

Періодичність видачі

Термін видачі і допустимий час затримки

Користувачі інформації

Відомість нарахування заробітної плати (по цехах)

УТР-19

Документ на друк

Раз на місяць

1-е число, 2–3 години

Бухгалтерія

Відомість нарахування заробітної плати (за табельними номерами)

УТР-21

Документ на друк

Раз на місяць

1-е число, 2–3 години

Бухгалтерія

Таблиця 2.2 – Перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень (приклад)

Назва структурної одиниці

Ідентифікатор вихідного повідомлення

Значність

Сума заробітної плати за видами оплат

УТР-19 (по цехах);

УТР-21 (за табельними номерами)

N(14.2)

Прізвище, Ім’я, По батькові

УТР-21 (за табельними номерами)

А(35)

Крок_5. Необхідно передбачити найзручніший спосіб контролю за правильним складанням вихідних повідомлень: спосіб балансування окремих граф, виведення додаткових контрольних підсумків, інструкції з контролю.

Операція перевірки правильності отриманих результатів відіграє немаловажну роль в інформаційних технологіях. Для її здійснення можна скористатися балансовим контролем. Припустимо, необхідно видати користувачеві відомість, інформаційна частина якої наведена в табл.2.3. Балансовий контроль складається в обчисленні й порівнянні наступних сум:

581,50–133,75=447,75=198,00+92,50+157,25.

Таблиця 2.3 – Інформаційна частина вихідної відомості (приклад)

Прізвище, Ім’я, По батькові

Табельний номер

Заробітна плата

Утримання

На руки

Вороних Петро Миколайович

100

300,00

102,00

198,00

Науменко Олександр Геннадійович

101

105,00

12,50

92,50

Таранів Михайло Сергійович

102

175,00

19,25

157,25

Усього по відомості:

581,50

133,75

447,75

3-й етап – розробка ескізу форми кожного вихідного повідомлення. Для кожної форми виведення інформації встановлюється зміст трьох зон:

1 зоназаголовок чи титульний аркуш вихідного повідомлення, який виводиться одноразово чи частково повторюється на кожному аркуші (назва вихідного повідомлення, назва структурного підрозділу, період (дата), за який сформовані показники даного документу, дата створення (формування) вихідного повідомлення);

2 зона – назва граф та їх нумерація, які виводяться на кожному аркуші (заголовки граф);

3 зонаосновна предметна (інформаційна) частина, яка складає тіло вихідного повідомлення. До цієї зони включають рядки трьох видів: детальні, підсумкові чи їх поєднання.

Детальні рядкимістять дані, які є в записах інформаційних масивів. Їх розміщують у такому порядку (рис. 2.1): спеціальні ознаки, довідкові групові та додаткові атрибути, показники з масивів.

Спеціальні ознаки

Групові довідкові атрибути

Додаткові атрибути

Кількісні атрибути

Цех

Дільниця

№ пачки

По цеху

По дільниці

Рис.2.1. Розміщення атрибутів у вихідному повідомленні

Кількісно-вартісні показники розміщуються в такому порядку: нормативно-розціночні, планові, фактичні й розрахункові.

Підсумкові рядки містять кількісні й вартісні підсумки за певними ознаками, результати розрахунків. Вони розміщуються в основному за зростанням групових ознак. Їх розміщення залежить від кількості контрольованих ознак, які передбачені умовами виведення проміжних результатів (наприклад, по кожному аркушу) та інших факторів, що визначаються замовником і користувачем. До підсумкових рядків різних ступенів необхідно додатково включати текстові коментарі (наприклад, «усього за табельним номером ...», «усього по підприємству ...», «разом за рахунком ...»), «разом по складу ...».

Попередньо розраховують розміри граф, окремих рядків і всієї площі форми. Останню визначають з урахуванням розмірів окремих елементів вихідного повідомлення, максимальної значності чисел для кожної графи, а також ширини інтервалів і літер друкуючого пристрою. Після цього вибирають стандартний формат, додатково коригують окремі розміри, виготовляють зразок, викреслюючи його в натуральну величину.

4-й етап – погодження із зацікавленими службами, внесення змін і затвердження у відповідальних осіб.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]