11.3 Вимоги до структурних елементів основної частини

В вступі для дипломного проекту коротко викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми;

- існуючі проблеми знання в даній області;

- ціль роботи.

Вступ для дипломної роботи повинний додатково включати:

- світові тенденції рішення поставлених задач;

- актуальність даної роботи і підставу для її проведення;

- область застосування;

- взаємозв'язок з іншими роботами;

- ведучі фірми і ведучі вчені і фахівців у даної галузі.

Вступ розташовують на окремій сторінці.

Суть роботи - це виклад зведень про предмет (об'єкті), розробки або дослідження, що необхідні і достатні для розкриття сутності даного завдання (теми) дипломного проекту (роботи). При викладі суті роботи особливу увагу приділяють новизні, надійності, безпеці, екології, ресурсозбереженню.

Суть роботи викладають, розділяючи матеріал на розділи. Розділи - на підрозділи або пункти. Пункти, якщо необхідно, розділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинний містити закінчену інформацію.

Відповідальність за вірогідність зведень, що містяться в пояснювальній записці, несе виконавець-студент.

Висновки розміщуються після викладу суті роботи на окремій сторінці.

Висновки для дипломного проекту являють собою оцінку основних результатів, отриманих студентом-дипломником у підсумку виконання дипломного проекту в цілому.

Висновки для дипломної роботи повинні містити:

- оцінку отриманих результатів роботи з урахуванням світових тенденцій рішення поставленої задачі;

- передбачувані області використання результатів роботи.

У висновках повинна бути приділена увага отриманому ефектові в галузі енергозбереження.

Текст висновків може бути розділений на пункти.

При виконанні дипломної роботи можуть бути отримані такі висновки, що дозволяють дати рекомендації. При виконанні дипломного проекту рекомендацій звичайно не буває.

Перелік джерел, на які посилаються в записці, повинний бути приведений наприкінці тексту записки, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях записки повинні бути дані посилання.

Бібліографічні описи в переліку посилань приводять у порядку, у якому вони вперше згадувалися в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Виконання списку переліку посилань і посилання на нього в тексті - за ГОСТ 7.32-91.

У додатках поміщають матеріал, що:

- є необхідним доповненням роботи, але включення його в основну частину записки може змінити упорядковане і логічне представлення про неї;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині записки через великий обсяг або спосіб відтворення.

Додатки оформляють по ДСТУ 3008-95 і міждержавному стандарту 2.105-96.

11.4 Правила оформлення пояснювальної записки

11.4.1 Загальні вимоги

Оформлення пояснювальної записки виконується відповідно до ДСТУ 3008-95

Пояснювальну записку оформляють на аркушах формату А4 (210х297 мм). Допускається використання формату АЗ (297х420 мм), коли це необхідно.

Пояснювальну записку виконують рукописною або машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одній стороні листа білого папера.

При машинному способі сторінку заповнюють з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення і висоті букв не менш h=2,5 мм (текст через 1,25 інтервалу, шрифт Times New Roman 14 pt.).

Текст записки варто друкувати, дотримуючи наступних розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє - не менш 20 мм, праве - не менш 10 мм.

У записці повинні бути чіткі, не розпливчасті лінії, букви, цифри й інші знаки. Усі букви, цифри і знаки повинні бути виконані чорним чорнилом по всій записці.

Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тім же місці або між рядків виправленого зображення машинописним способом або від руки.

Текстові документи підрозділяють на документи, що містять, в основному, суцільний текст (технічні умови, паспорти, розрахунки, пояснювальні записки, інструкції і т.д.), і документи, що містять текст розбитий на графи (відомості, таблиці і т.д. ).

Абзаци в тексті починають відступом, рівним 12-15 мм.

Кожен пункт, підпункт і перерахування записуються з абзацного відступу.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають.

Заголовки повинні чітко і коротко відображати змісту розділів, підрозділом.

Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів варто розташовувати в середині рядка і друкувати прописними буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів записки варто починати з абзацного відступу і друкувати крім першої прописними малими літерами, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок складається з двох речень, них розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом при виконанні записки рукописним способом повинне бути 15 мм., при машинному – не менш двох рядків

Відстань між основами рядками заголовка , а також між двома заголовками приймають таким же, як у тексті.

Кожен розділ текстового документа варто починати з нового листа

Переноси слів у заголовку не допускаються.

Текст пояснювальної записки повинний бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень.

Структурні елементи «Реферат», «Перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень і термінів», «Вступ», «Висновки», «Перелік посилань» не нумерують, а їхнього найменування служать заголовками структурних елементів.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи записки повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу суті, наприклад 1, 2, 3, і т.д., Наприклад «1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА».

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 1.1, 1.2 і т.д. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу, наприклад, 1.1, 1.2 або 1.1.1, або 1.1.2 і т.д. Наприклад: «2.5.1 Розрахунок режимів різання на токарську з ЧПК операцію»

Сторінки пояснювальної записки варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.

«Титульний лист», «Завдання» включають у загальну нумерацію сторінок записки. Номера сторінок на титульному листі не проставляють.

Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок записки.