28. Інтеграційні угрупування країн, що розвиваються: асеан.
Це угрупування було створене в 1967 р. після підписання Бангкокської декларації в складі Індонезії, Малайзії, Сінгапура, Таїланду і Філіппін (в цей час членами АСЕАН є також Мьянма, Бруней, Лаос і В'єтнам, а в перспективі в неї повинна увійти і Камбоджа) з метою сприяння соціальному і економічному розвитку країн-членів, співпраці в промисловості і сільському господарстві, проведенні науково-дослідних робіт. У 1976 р. на першій нараді керівників країн — членів АСЕАН були прийняті Договір про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії і Декларація АСЕАН, що є основними документами, якими керується Асоціація в своїй діяльності. Декларація АСЕАН проголошує, що країни-члени будуть виступати із спільної позиції з найважливіших питань і проблем регіональних і світових економічних відносин.
Вищим органом АСЕАН є конференція глав держави і урядів, яка збирається один раз в три роки, а центральним керівним органом — щорічна зустріч міністрів закордонних справ, Постійний комітет складається з міністра закордонних справ країни, що є головою АСЕАН в даний період, і послів інших п'яти держав. На регулярних зустрічах міністрів економіки країн — членів АСЕАН приймаються рішення з питань економічного співробітництва. Зустрічі інших міністрів (утворення, енергетики, охорони здоров'я, науки і технології, юстиції, охорони навколишнього середовища) готуються відповідними комітетами. Функціонує і декілька спеціалізованих установ АСЕАН, таких як Рада по нафті, Асоціація судовласників, Банківська рада, Фінансова корпорація і інш. Секретаріат АСЕАН очолює генеральний секретар, який заміняється кожні три роки.
Кожна держава — член АСЕАН має в своєму розпорядженні власний секретаріат на чолі з генеральним директором для координації поточної роботи і підготовки рішень Асоціації. Одинадцять комітетів, що складаються з керівників дипломатичних представництв держав-членів, підтримують зовнішні зв'язки АСЕАН в столицях третіх країн: Бонні, Брюсселі, Вашингтоні, Веллінгтоне, Женеві, Канберрі, Лондону, Оттаві, Парижу, Сеулі, Токіо. АСЕАН як єдина організація має офіційні відносини з іншими країнами і торгово-економічними угрупуваннями. Росія в останні роки значно укріпила свої контакти з Асоціацією, на яку доводиться біля 8% всієї російської торгівлі з країнами Азії (не враховуючи азіатських країн — членів СНД).
Загалом в сфері економіки планується створення зони вільної торгівлі АСЕАН до 2008 р., а також поглиблення співпраці через поширення його на такі сфери, як безпека, фінанси, телекомунікації, туризм, навколишнє середовище, сільське господарство, транспорт і охорона здоров'я. В області політики передбачається створення регіону миру, свободи і нейтралітету, поглиблення співпраці, особливо з Австралією, Канадою, ЄС, Японією, Південною Кореєю і США.
Криза 1997—1998 рр. наклала відбиток на розвиток країн - членів АСЕАН. Абсолютно очевидно, що існують структурні проблеми, що накладають певні обмеження на темпи зростання. Однак, на думку фахівців МВФ і Світового банку, гальмування розвитку має тут переважно не структурний, а тимчасовий, циклічний характер. У зв'язку з цим головні країни — члени АСЕАН на конференції у В'єтнамі в грудні 1998 р. обговорили і намітили декілька реальних шляхів виходу з кризи. Перший являє собою фінансову допомогу з боку Японії (в розмірі 30 млрд. дол. з організованого Японією для цих цілей фонду сприяння структурним реформам). Реально їм поки змогли скористатися Малайзія і Таїланд, що отримали по 1,85 млрд. дол.
Інший шлях був запропонований прем'єр-міністром Малайзії Махатхиром і включає в себе такі компоненти, як введення загальної колективної валюти країн — членів АСЕАН, контроль за міграцією капіталу і посилення загалом державного регулювання національних економік. Однак цей шлях не отримав загального схвалення.
