25. Золотий стандарт в системі мвкв.

Світова валютна система пройшла 4 етапи.

Перша світова валютна система почала формуватися певною мірою стихійно у ХІХ столітті після промислової революції на базі золотого монометалізму у сфері золотомонетного стандарту. Історично золотомонетний стандарт виник і розвивався на базі біметалевого стандарту. (Біметалевий стандарт - валютна система, при якій вартість національної грошової одиниці виражається в певній кількості як золота, так і срібла). Юридично система золотомонетного стандарту була оформлена міждержавною угодою на конференції в Парижі в 1867 році. Згідно з цією угодою золото визнавалося єдиною формою світових грошей. Паризька валютна система базувалася на таких структурних принципах:

• Основою системи виступав золотомонетний стандарт.

• Кожна валюта мала свій золотий вміст. Відповідно до золотого вмісту встановлювалися і їх золоті паритети. Валюти вільно конвертувались у золото, яке використовувалось як загальновизнані світові гроші.

• Конвертованість кожної валюти забезпечувалось як всередині, так і за межами країни. Банківські білети вільно обмінювалися на золоті монети емісійним інститутом, із золотих зливків вільно карбувалися монети. В цих умовах емісійний інститут не міг дозволити собі випускати в обіг банківські білети без урахування свого золотого запасу.

• Золото вільно імпортувалось і експортувалось та продавалось на міжнародних ринках. Таким чином, ринки золота і валютні ринки були взаємозалежні.

• Органи валютного контролю проводили політику регулювання, головною метою якої були забезпечення стабільної валюти і зовнішньої рівноваги. Будь-який зовнішній дефіцит викликав зростання відсоткових ставок, що гальмувало економічну діяльність (ефект дефляції) і сприяв вивезенню капіталів (приведення платіжного балансу до повної рівноваги. )

• Сформувався режим вільно плаваючих курсів валют з урахуванням попиту і пропозиції, але в межах валютних точок. Золоті точки еквівалентні паритету національної валюти з додаванням або відніманням транспортних та страхових виплат, викликаних матеріальним трансфертом золота. Валютний курс в умовах золотого стандарту може змінюватися лише в обмежених рамках між цими золотими точками: 1/1000 паритету фунт/франк.

• Золотий стандарт забезпечував також довгострокову рівновагу платіжного балансу. В країні з від’ємним сальдо в результаті руху золотих точок відбувається відплив золота за кордон, що змушує емісійний інститут цієї країни скорочувати обсяг національної валюти в обігу. Це зменшення грошової маси викликає зменшення відносних цін на національні товари і таким чином збільшує їх конкурентоспроможність, дає змогу збільшити експорт і скоротити імпорт, тобто привести обмін до нової рівноваги. Навпаки, додатковий випуск національної валюти, викликаний притоком золота в країну з позитивним сальдо, зумовлює зростання цін на національні товари, яке впливає на зовнішню торгівлю і зменшує позитивне сальдо.

Характерною особливістю золотомонетного стандарту було те, що міжнародні розрахунки здійснювались переважно шляхом використання перевідних векселів (тратт), що виписувались в національній валюті. Золото використовувалось лише для оплати пасивного сальдо балансу міжнародних розрахунків країни.

Система золотого стандарту – перша міжнародна валютна система, підтверджена міждержавною угодою на Генуезькій конференції в 1922р.

Поступово золотомонетний стандарт вичерпав свої можливості, оскільки не відповідав зрослим масштабам господарських зв’язків та умовам регульованої ринкової економіки. Перша світова війна призвела до кризи і занепаду цієї системи. Замість системи золотомонетного стандарту почала формуватися урізана форма золотовалютної системи – золотозливковий та золотодевізний стандарт, що базувався на золоті та провідних валютах, які конвертувалися у золото. Платіжні засоби в іноземній валюті почали називати девізами. Почала формуватися друга світова ВС. В 1922 році на Генуезькій міжнародній конференції була юридично оформлена друга світова валютна система, що функціонувала на наступних принципах:

1. Основою системи виступало як золото, так і девізи - іноземні валюти. У цей період грошові системи 30 країн базувалися на золото-девізному стандарті. Національні кредитні гроші почали використовуватися в якості міжнародних платіжно-резервних засобів. В міжвоєнний період статус резервної валюти не був офіційно закріплений за жодною із валют.

2. Збережені золоті валютні паритети. Конверсія валют у золото стала проводитися не лише безпосередньо, а й опосередковано, через іноземні валюти.

3. Відновлено режим валютних курсів, що вільно коливалися.

4. Валютне регулювання здійснювалось у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій і нарад.

Валютна стабілізація була підірвана світовою економічною кризою 1929-1933рр. У результаті зазнав краху один з головних принципів валютної системи - золото-девізний стандарт. Напередодні другої світової війни в ряді країн відбулася девальвація валют, і об’єктивна реальність вимагала створення нової, більш ефективної світової валютної системи. Розробка цієї системи розпочалася в роки другої світової війни (квітень 1943).

Отже, золотий стандарт поділявся на золотомонетний, золотозливковий та золотодевізний (золотовалютний). Країни, які дотримувалися золотого стандарту повинні були забезпечити жорстке співвідношення між наявним запасом золота і кількістю грошей в обігу, а також вільну міграцію золота (експорт-імпорт). Ця система мала істотні обмеження: була занадто жорсткою, не досить еластичною, дорогою, залежала від рівня видобутку золота. Найбільшою вадою було те, що умови функціонування золотого стандарту повністю виключали можливість проведення окремими державами власної валютно-грошової політики.

Етап золотого стандарту:

2 підетапи

1)1870-1914 рр.:золотий стандарт

Головні риси підетапу:

1. Домінування фунту стерлінгів

2. Лондон – світовий банкір №1

3. Будь-яка зміна процентних ставок в Лондоні негайно призводило до зміни процентних ставок в інших країнах

4. Британія – головний торговець і інвестор

5. Всі країни тримали свої офіційні резерви в Лондоні у фунтах або у золоті

6. Фунт стерлінгів прирівнювався до золота

Риси золотого стандарту як системи

1. Курси та вартість валют визначалися золотом

2. Вільна чеканка монет

3. Дозволяється необмежений експорт та імпорт золота

• Золотий стандарт – МВФС, що базується на офіційному закріплені країнами золотого вмісту одиниці національної валюти; зобов’язання ЦБ купувати або продавати національну валюту в обмін на золото

На цьому етапі Великобританія не приймає участь у великих війнах. Цей період є “періодом стабільності”, нема криз

1914 р. – початок Першої Світової війни

• Порушена система зв’язків

• Посилення інфляції

• Золотий стандарт як система припиняє своє існування

Головні риси:

1. США – банкір №1; підвищення ролі Франції як кредитора; зниження ролі Британії

2. Різні темпи інфляції: як наслідок – значні коливання валютних курсів

3. Економічні кризи і депресії

2)З 1925 р.Британія намагається знову повернути систему золотого стандарту

1925-1931 рр.: часткове відновлення золотого стандарту

Головні риси:

1. Часткове відновлення золотого стандарту

2. Видозмінена система

3. Не досить стабільна система

4. Довіра до золотого стандарту не була відновлена

5. Невисокі темпи світової торгівлі, інвестицій

2 етап:Період ІІ-ї Світової війни

Більшість країн, особливо ті, що були в одній коаліції, прийняли рішення відновити стабільність

1944 р. – Бреттон-Вудська конференція (США), заклала основи майбутньої МВФС

МВФС має назву “Бреттоен-Вудської” або «золотовалютного стандарту»

Нові умови функціонування системи

1. Значне підвищення ролі США і долара у світових зв’язках

2. Різке підвищення кількості і ролі міжнародних фінансових ринків

3. Після ІІ-ї Світової війни – зміни в організації техніки банківських операцій

4. Транснаціоналізація: ТНК – головна дійова особа

5. Періодично відбуваються фінансові кризи

6. Зростання обсягу портфельних інвестицій