3 Типи ліцензійних платежів:

1. Роялті;

2. Паушальні платежі - здійснюються одночасно на базі розрахунків, встановлюються заздалегідь та не залежать від обсягу виробництва;

3. Комбіновані (1+2)

• Роялті – це відсоток від прибутку або продажу ліцензіару

Визначити ціну ліцензії можна так:

- роялті в -тому році

ціна одиниці товару в -тому році

- обсяг виробництва в -тому році

- термін

• Паушальні платежі – одночасні платежі (встановленні заздалегідь)

• Комбіновані – перші 50% сплачуються одразу, а інші пізніше.

Ще 2 специфічні форми:

• сплата участі у прибутках

• сплата частиною акцій

Інші форми МНТО:

• промислові та будівельні контракти

• контракти про розподіл продукції

• сервіс-контракти

• менеджмент-контракти (управління)

• контракти на надання науково-технічної допомоги

• франчайзингові контракти

• інжинірингові контракти

• контракти на інженерно-технічні послуги

Особливості міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями на сучасному етапі.

Обмін науково-технічними знаннями може відбуватися як на комерційній, так і на некомерційній основі (виставки, семінари, конференції).

• Торгівля науково-технічними знаннями – це надання на комерційній основі іноземному контрагенту, результатів науково-технічної діяльності, які мають не тільки наукову, але і практичну цінність. На практиці такі операції отримали назву “міжнародний обмін технологіями”.

• Технологія – це наукові методи досягнення практичних цілей.

Виділяють три групи технологій:

• технологія товарів,

• технологія виробництва

• технологія управління.

Носіями технології являються:

1. товари, які мають високотехнологічні характеристики;

2. фактори виробництва:

• капітал є носієм технології у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними капіталомісткими товарами,

• робоча сила є носієм технології у випадку міграції висококваліфікованих спеціалістів,

• земля є носієм технології у випадку міжнародної торгівлі ресурсами, для розробки яких використовуються нові технологічні досягнення.

• Науково-технічні зв’язки (НТЗв) – це сукупність взаємовідносин науково-технічного, виробничого, валютно-фінансового та правового характеру. В основі цих взаємовідносин знаходиться обмін результатами наукових досліджень, технологічних розробок, найсучаснішого технологічного досвіду тощо.

Сучасним НТЗв характерні такі властивості (основні тенденції розвитку НТЗв):

1. Об’єктивний характер міжнародного обміну науково-технічними знаннями (НТЗ).

2. Їх розвиток основується на поглибленні міжнародного поділу праці. В умовах НТР різні компанії все більше спеціалізуються на певних галузях науки і техніки. Крім того, НТР змушує корпорації об’єднувати свої зусилля для досягнення поставленої мети, оскільки великі витрати на НДДКР можуть собі дозволити лише великі корпорації. Частка витрат на НДДКР у загальному обсягу продаж становить 3-5%. Лідером на ринку наукомісткої продукції є США (40% від загального об’єму даного сектору світового ринку). Технологічний (одиничний) поділ праці переважає зараз на світовому ринку.

3. Компанії спеціалізуються на певних галузях науки та техніки;

4. Проведення спільних науково-технічних досліджень. ТНК – 3-5% у витратах припадає саме на науково-технічні дослідження. Лідером на міжнародному ринку технологій є США, який володіє 40% світового ринку технологій.

5. Транснаціоналізація міжнародних НТЗв.

6. Зростання внутрішньо корпоративного обміну технологіями. В основному цей процес відбувається на некомерційній основі. В світі більше 20% товарів виробляються з використанням технологій, переданих саме таким чином (що передаються ТНК). Із всіх ліцензійних платежів в світі 60% приходиться на внутрішньо корпоративні розрахунки, а в США цей показник досягає 80%.

7. Активна участь у міжнародній передачі технології невеликих та середніх фірм (в основному це фірми в формі венчурних підприємств зі штатом до 1 тис. людей). Перевагою таких фірм є їх вузька спеціалізація, їх наукові розробки обмежені вузьким колом технічних проблем. В середини 90-х років в США існувало 1,5 млн. венчурних підприємств і лише 1% із них займалися науковими розробками і дослідженнями. Питома вага цих підприємств у загальних витратах на НДДКР в США становить 4%.

8. Зосередження міжнародного науково-технічного обміну у рамках промислово-розвинутих країн (ПРК). На країни, що розвиваються, припадає лише 10% цього обміну. 99% ліцензійної торгівлі припадає саме на ПРК.

Міжнародні науково-технічні відносини (МНТВ) – це міжнародні відносини з приводу трансферту (обміну результатами) НІОКР; спільного проведення країнами, підприємствами та організаціями НИОКР з подальшим сумісним та роздільним використанням їх результатів; спільних розробки і використання науково-технічних нормативів, вимог і стандартів; обміну загальною науково-технічною, маркетинговою інформацією.

У комерційно-правовому аспекті до найважливіших видів МНТВ належать:

1. Патентні відносини

2. Ліцензійні відносини

3. Відносини з приводу “ноу-хау”

В організаційно-виробничому аспекті МНТВ можна класифікувати на:

1. Обмін загальною науково-технічною інформацією, накопичення останньої в банках даних для спільного використання

2. Укладання і реалізація контрактних угод щодо проведення НИОКР контрагентом з наступною передачею всієї інформації і права розпорядження результатами розробок замовнику

3. Спільне проведення на основі прямих зв’язків партнерами з різних країн коопераційних НИОКР щодо конкретного винаходу з наступним спільним володінням патентом і правом надання ліцензії

4. Здійснення міжнародних науково-технічних програм з розробки важливих спеціальних програм на основі спеціалізації та кооперації НИОКР

5. Реалізація міжнародних комплексних науково-технічних програм типу “Еврика”.

За нових умов, що склалися у світовій економіці, під впливом сучасного етапу НТР, прискорення НТП є найпріоритетнішим завданням для будь-якої держави, якщо вона намагається хоча б зберегти свої позиції в світі.

Стимулювання НТП з боку сучасної держави відбувається в таких напрямках:

1. Безпосередньо фінансується значна частка НИОКР у системі державних науково-дослідних організацій і ВУЗів

2. Діє система державних замовлень за НИОКР приватним та іншим недержавним науково-дослідним організаціям і промисловим корпораціям

3. Держава фінансує дослідження, пов’язані з виконанням приватними компаніями урядових замовлень на ті чи інші товари

4. Держава надає фінансову допомогу фірмам, що проводять дослідження в перспективних, з точки зору уряду, напрямах і сферах.

Загалом державою в індустріальних країнах сплачується сьогодні від 40 до 70% усіх витрат на НИОКР. В 1990р. витрати на НИОКР (в % до ВНП) становили серед промислово розвинених країн в середньому 2,5-2,9.

Однією з форм науково-технічних зв’язків, яка одержала значний імпульс на новому етапі НТР є кооперування в інноваційній сфері. В сучасних умовах науково-технічна інтеграція здійснюється на трьох рівнях:

1. Науково-виробнича кооперація на рівні фірм: поєднання зусиль та коштів різних компаній для розробки спільних проектів (“Сіменс”(ФРН) – “Інтел ”(США):розробка і виробництво мікропроцесорів).

2. Реалізація спільних науково-технічних програм регіональними економічними угрупуваннями. На кінець 80-х років в межах ЄС виконувались роботи за понад 120 науково-технічними проектами, які фінансувалися повністю чи переважно на кошти єдиного бюджету співтовариства.

3. Регіональне і глобальне співробітництво в авангардних галузях НТП. Яскравим прикладом є програма науково-технічної інтеграції “Евріка”. Спільне рішення про її організацію було прийнято в 1985р. представниками 19 країн Європи. Це комплексна програма, в межах якої розроблюється велика кількість наукових проектів в різноманітних галузях. Мета програми – подолати відносну відсталість економік європейських країн від США та Японії. Сьогодні в рамках EURICA здійснюється кілька сотень різноманітних проектів. Програма має як і мірний (виробничий) напрямок, так і військовий – участь в реалізації програми “Стратегічна оборонна ініціатива”. EURICA є повністю демократичною програмою, тобто кожна країна сама вирішує, чи брати їй безпосередньо участь навчаючись в ній, чи бути спостерігачем.

Приклад: Група проектів ”EuroLazer” в межах “EURICA” (дослідження в галузі розробки і використання лазеру, як науково-технічного відкриття). Повну участь в цьому проекті беруть 4 країни: ФРН, Франція, Італія, Великобританія. Спостерігачами виступають: Австрія, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Іспанія. EURICA, як міжнародна програма має певну, постійно діючу організаційну структуру:

1. Керівництво: Конференція Міністрів країн-учасниць (1-2р. на рік).

2. Група верховних представників країн-учасниць (1 раз у 2 місяці).

3. Секретаріат – постійно діючий орган.

До співробітництва в межах цієї програми залучаються наукові центри, дослідницькі інститути, наукові відділи великих корпорацій.

Одним з самостійних напрямів розвитку системи МНТВ є міжнародний обмін науково-технічними досягненнями на комерційних засадах. Об’єктами такого обміну стали науково-технічні знання (винаходи, патенти0, права на їх використання, “ноу-хау”. Міжнародний технічний обмін є в останні десятиріччя одним з найдинамічніше зростаючих напрямів розвитку світогосподарських зв’язків. Темпи росту ліцензійної торгівлі випереджають ріст світової торгівлі й вивозу капіталу.

Новою і перспективною формою реалізації технологічних нововведень є лізинг. Він став розвиватися в 70-ті і на початку 80-х років, коли спостерігався спад інвестиційної активності в індустріальних країнах Заходу. Сьогодні на засадах лізингу здійснюється 25-35% загальних капіталовкладень у розвинених західних країнах. У 1990р. обсяг лізингових операцій в США становив понад 120 млрд. $. Велику активність в цій сфері виявляють компанії ФРН, Іспанії , Великобританії, Франції, Італії та ін.