53. Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура, регулювання.

Існують три категорії міжнародних валютних ринків:

1. форексні ринки,

2. ринок євровалют,

3. ринок деривативів (похідних валютних інструментів).

І. Форексні ринки - офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на національну по курсу, який визначається на основі попиту та пропозиції.

Валютні (форексні) ринки в сучасному розумінні склались в 19ст. по мірі розвитку національних ринків та їх взаємодії склався єдиний світовий валютний ринок для провідних валют в світових фінансових центрах.

Сучасні валютні ринки характеризуються наступними основними особливостями:

• посилилась інтернаціоналізація валютних ринків на базі інтернаціоналізації господарських зв’язків, широкого використання електронних засобів зв’язку для здійснення операцій та розрахунків по ним;

• операції здійснюються неперервно протягом доби по черзі у всіх частинах світу;

• техніка валютних операції уніфікована, розрахунки здійснюються по рахункам банків;

• широкий розвиток валютних операцій з метою страхування валютних та кредитних ризиків;

• спекулятивні та арбітражні операції набагато переважають операції, пов’язані з комерційними угодами;

• нестабільність курсів валют, які змінюються часто незалежно від фундаментальних економічних чинників.

Міжнародний форексний ринок виконує наступні функції:

1. створює умови для обміну національними грошима

2. встановлює ефективний валютний курс

3. слугує джерелом короткострокових валютних кредитів та управління міжнародною валютною ліквідністю, як на рівні комерційних, так і центральних банків та урядів

4. створює умови для управління валютними ризиками.

Міжнародний форексний ринок характеризується найбільшою кількістю учасників, є ринком з найбільшим рівнем конкуренції; є надзвичайно ліквідним, на ньому найменші трансакційні та інформаційні витрати.

Основні суб’єкти ринку: транснаціональні банки (від їх поведінки залежить валютний курс); центральні банки країн, а також експортери та імпортери, останнім часом навіть фізичні особи.

Міжнародний форексний ринок двохрівневий: оптовий (міжбанківський), роздрібний (клієнтський). 2/3 операцій здійснюються на міжбанківському ринку. Головні центри: Великобританія, США, Японія, Сінгапур, Швейцарія, Гонконг, Німеччина. Головною валютою є $. Тільки 40% угод є прямими ($-DM, $-фунт, $-єна, $-канадський долар). У більшості випадків здійснюються 2 операції: національна валюта обмінюється на $, а потім – на іноземну валюту. 75% операцій здійснюються в 3 центрах – Лондон, Нью-Йорк, Токіо. 2 основні типи угод:

1. спот (поставка протягом 48 год.)

2. форвард – угода на строк. Спред – прибуток банків від здійснення форексних операцій.

ІІ. Ринок евровалют - міждержавний грошовий ринок і ринок капіталів, на яких депозитні і кредитні угоди здійснюються поза країною походження валюти. Перші євроринки виникли наприкінці 50-х.

Операції на євроринку:

• ринок єврогрошей - вклади і кредити на термін до 1 року,

• ринок єврокредитів - вклади і кредити на термін більше 1 року,

• ринок єврокапіталів - емісія і торгівля довгостроковими цінними паперами. Базисні ставки кредитів, які підприємства беруть на євроринку, можуть бути ставки банків, які видають кредити чи LIBOR (Лондонська міжбанківська ставка процента), чи FIBOR- Франкфуртська міжбанківська ставка процента. Якщо підприємство хоче отримати кредит у своєму банку, на базі LIBOR, ця процентна ставка з додаванням маржі створює основу ставки кредитування.

ІІІ. Ринок деривативів. На цьому ринку відбувається торгівля такими інструментами: ф’ючерсами, опціонами, своп-контрактами, євронотами, єврооблігаціяим, комерційними паперами.

ФВК¹ — стандартизований контракт на купівлю/продаж валюти в обумовлений строк за попередньо обумовленим курсом.

Опціон – право купити/продати певну суму валюти протягом певного проміжку часу. Покупець опціону сплачує продавцю певну суму премію.

Своп – одночасне заключення угоди спот і протилежної форвардної угоди між одними і тими ж контрагентами.