Класифікація біопрепаратів–пробіотиків

Виділяють чотири групи цих препаратів:

1. Пробіотики, які містять ліофілізат живих молочнокислих бактерій (що продукують молочну кислоту):

• Лактобактерин по 36 доз3 рази в день;

• Біфідумбактерин по 1 ампулі (5 доз)23 рази в день;

• Біфікол по 1 флакону (5 доз)2 рази в день;

• біфідок.

2. Пробіотики з комбінацією живих молочнокислих бактерій та інших представників природної мікрофлори кишок. Мають комбіновану дію:

1. без захисної оболонки:

• йогурт – по 2–5 табл. в день;

• омніфлор 12 таблетки 34 рази вдень;

• нормофлор 2 капсули 34 рази в день.

2. із захисною оболонкою:

• біфі–форм – 2 капсули (до 4-х) в день;

• лінекс – 2 кап. 3 рази в день;

• лактовіт – 2 кап. 2 рази в день;

• лактив – 1 кап. 2 рази в день.

3. Препарати, що містять концентрат продуктів метаболізму бактерій і молочну кислоту:

• Хілак та хілакфортепо 4060 крапель 3 рази в день 710 днів, далі по 2030 крапель в день 23 тижні.

3. Пробіотики, що містять спороутворюючі штами природних мікробів кишок, які не виробляють молочну кислоту, але мають антагоністичну дію на агресивну мікрофлору в кишках:

• Бактисубтил по 0,2 г3 р./день;

• Біоспорин, флонівін по 12 табл.3 р./день.

(Формально 4 група є не пробіотиками, а еубіотиками).

Якщо при функціональній діареї, метеоризмі, для профілактики дисбактеріозу та лікування дисбактеріозу І–ІІ ст. можна застосовувати любу з груп пробіотиків, то для етапного лікування дисбактеріозу ІІІ–IVст. ефективні препарати другої групи (особливо 2b), дещо менш ефективні – першої групи (вони також гірше переносяться). Препарати групи 2bстійкі до дії антибіотиків, тому можуть призначатися з першого дня антибіотикотерапії дисбактеріозу.

Курс пробіотиків при лікуванні дисбіозу – достатньо тривалий, як правило, не менше місяця під контролем повторних бактеріологічних аналізів.

2. Нормалізація моторної функції кишківника та корекція порушень стільця:

1. При діареї, резистентній до антибактеріальної терапії або не пов’язаній з дисбактеріозом, рекомендовано застосування препаратів, що безпосередньо збільшують в’язкість вмісту кишок:

1. в’яжучі та обволікуючі препарати:

• танальбін по 0,5 г 3 р./ день до їди;

• вісмута нітрат по 0,5 г 3 р./ день за 30 хв. до їди, денолпо 1 таб.4 р./день;

• кальція карбонат по 0,5 г 3 р./ день за 30 хв. до їди.

2. адсорбенти:

• вугілля активоване (карболен) по 2 табл. 3 р./ день протягом 3–5 днів;

• поліпефан – призначається у вигляді гранул перед їдою по 1 столовій ложці в ½ –1 стакан кип’яченої води 3 рази / день протягом 5–7 днів;

• ентеросгель – по схемі;

• смекта по 1 порошку 2–3 рази на день на 100 мл води, 5–7 днів;

• каопектат по 1–2 табл. 2–3 р./ день, запити водою;

• сабсимплекс (симетикон) по 2 табл. 3 р./ день після їди;

• білігнін по 12 чайні ложки 3 р./день перед їжею, запиваючи водою.

2. Вплив на моторно-евакуаторну функцію кишечника при діареї. З цією метою використовуються препарати, що сповільнюють пасаж кишкового вмісту і зменшують скоротливість кишок:

1. опіоїди (похідні морфіну):

• кодеїн по 15–60 мл на прийом

• реасек (комбінований препарат: атропіна сульфат + дифеноксилата гідрохлорид) – стартова доза – до 4 таблеток, повторний прийом 2 таблетки через 6 годин, далі при необхідності по 1–2 табл. 3 р./ день;

• лоперамід (імодіум) – призначають при гострій діареї спочатку по 0, 004 г (2 капсули), потім після кожного рідкого стільця по 0,002 г (1 капсула), проте не більше 6 капсул в день. Аналогічно застосовують і нуфеноксол.

Дані препарати застосовують лише при вираженій діареї, резистентній до дії інших антидіарейних засобів.

2. при гіпертонічно-гіперкінетичній дискінезії з больовим синдромом:

• міотропні спазмолітики

• но–шпа по 1 табл. 3 р./ день;

• папаверин 2 мл 2 р./ день в/м;

• селективні антагоністи Са–каналів у ШКТ

• дицетель (пінаверіум–бромід) по 1–2 кап. 3 р./ день;

• М–холіноблокатори

• атропін 0,1 % – 0,3-0,5 мл підшк.;

• платифілін 0,2% – 1 мл підшк.;

• бускопан (гіосцину бутил-бромід);

• скополамін.

3. прокінетики (регулюють моторику кишок в залежності від потреб організму):

• цизаприд (пропульсид, координакс) – 1–2 табл. 3 р./ день за 30 хв. до їди;

• тримебутин (дебридат) – в аналогічних дозах. Для дітей є дані препарати у формі сиропу;

• малоефективним є метоклопрамід (церукал). Застосовують при відсутності вищевказаних прокінетиків та супутній патології гастродуоденальної зони по 0,01 г 3 р./ день або в/м;

4. при стіких діареях, пов’язаних з нервовими розладами чи інтоксикаціями, резистентних до дії інших препаратів – нейролептики з дофамінолітичною дією:

• галоперидол;

• етаперазин;

• еглоніл (сульпірид).

2.3. При хронічних гіпотонічних закрепах послаблюючі засоби:

1. засоби, що гальмують реабсорбцію води і натрію в кишках і стимулюють секрецію:

• засоби з антраглікозидами (рамніл 12 таб. на ніч, екстракт крушини, сенадексин, тисасен, рамнілв аналогічних дозах; регулакспо 12 брикетики перед сном);

• деривати дифенілметана (фенолфталеїн по 0,1 г 23 р./день; бісакодил по 13 драже перед сном або у свічках ректально на ніч);

• касторова олія по 1530 г (або 15 капсул) на протязі 30 хвилин;

• сольові засоби (карловарська сіль, сіль «Барбара» по 2 чайні ложки на о,5 л теплої води, приймати по 1/21 склянці 23 р./день; гутталакс або лаксигалпо 1020 крапель ввечері.

2. засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту (ламінарид по 1 таб. 3 р./день після їжі, запити водою; лактулоза (нормане)по 13 столових ложки в день; висівки та ін.).

3. засоби, що розм.’якшують калові маси: жирні олії (мигдальна, оливкова, вазелінова та ін.) по 12 чайні ложки 12 р./день.

3. Лікування виражених алергічних реакцій – антигістамінні препарати:

• тавегіл 1 табл. 3 р./ день;

• супрастін 1 табл. 3 р./ день;

• дімедрол 1 табл. 3 р./ день.

При харчовій алергії – елімінаційна дієта (виключення з раціону продуктів–алергенів).

4. Місцеве лікування проктосигмоїдиту:

• лікувальні мікроклізми (настої трав з ромашки, звіробою звичайного та інших протизапальних рослин) №10;

• свічки з екстрактом белладонни, анестезином – при геморої, тріщинах, болях при опорожненні кишечника («Анузол», «Нео-Анузол»), вводяться per rectum 2 р./ день.

4. Стабілізатори мембран кишкового епітелію (так звані гепатопротектори):

• ессенціале 2 кап. 3 р./ день;

• силібор – 1–2 кап. 3 р./ день;

• карсил (легалон) – 1–2 кап. 3 р./ день

• ант раль про 1 таб. 3 р./ день.

За рахунок вмісту біофлавоноїдів ці препарати є універсальними цитопротекторами та мембраностабілізаторами.

4. Ферментні препарати(компенсація явищ малдигестії).

1. Препарати панкреатину:

• панкреатин;

• креон;

• мезим-форте.

2. Комбіновані препарати, що містять крім ферментів підшлункової залози жовчні кислоти, а також екстракт слизової шлунка та амінокислоти:

• фестал;

• дигестал,;

• панзинорм.

У сучасні ферментні препарати також включають сорбенти (симетикон).

Дозування ферментних препаратів:

В перший тиждень призначають в середньому по 4 таблетки 3 р./день під час їди з поступовим зменшенням дози на 3 таблетки щотижня до повної їх відміни при досягненні ефекту.

4. Лікування мікроскопічних колітів базується на принципах«послідовного підходу»(при неефективності лікування послідовно призначаються наступні групи препаратів аж до хірургічного втручання) :

Низькофібринова дієта, антидіарейні засоби →

Де-нол по 240 мг 4 р. на добу 8 тижнів або холестирамін 12-16 г на добу →

Препарати 5-аміносаліцилової кислоти ( месалазин) 1,5- 3 г на добу 1-2 місяці з поступовим зниженням дози після досягнення клінічного ефекту ще на протязі 2-3 місяців →

Курсовий прийом ципрофлоксацину (800 мг на добу) або інших антиінфекційних засобів (метронідазолу, тетрацикліну тощо) →

Гормонотерапія (будесонід 9 мг на добу чи преднізолон 40-60 мг на добу →

Метотрексат – 2,5 мг на добу →

Синтетичний аналог соматостатину (октреотид 300 мг на добу) →

Хірургічне лікування (колектомія або ілеостома).

ІІІ. Фітотерапія (у вигляді водних відварів та настоїв по 100–150 мл 2–3 рази в день за 30 хв. до їди):

1. протизапальний ефект:

• ромашка лікарська;

• звіробій звичайний (трава);

• кропива дводомна (листки);

• деревій звичайний;

• квітки календули;

• обліпиха крушиновидна.

2. при домінуванні діареї:

• плоди чорниці звичайної, терен;

• кора дуба;

• супліддя вільхи;

• трава щавелю кінського;

• шкірка гранату.

3. при домінуванні закрепів:

• льон звичайний;

• алое деревовидне;

• крушина вільховидна;

• касія вузьколиста (сена індійська);

• александрійський лист (жостір проносний).

4. при метеоризмі та спазмах:

• кріп запашний (насіння);

• кмин звичайний;

• аніс звичайний;

• чебрець звичайний;

• материнка звичайна;

• фенхель звичайний;

• м’ята перцева;

• меліса лікарська;

• хміль звичайний;

• валеріана лікарська;

• собача кропива (пустирник);

• глід криваво-червоний.

Комбінують по 1–2 препарати з підгруп а) та d), а також по 1 препарат з підгрупb) або с) (в залежності від характеру дискінетичного синдрому). Курсне менше 20 днів, добре поєднується з про- біотичною терапією.