- •Тема: Хронічний невиразковий коліт. Синдром подразненої кишки.
- •Характеристика окремих синдромів
- •7.2. Диференційна діагностика хронічного коліту та раку товстої кишки:
- •Класифікація біопрепаратів–пробіотиків
- •IV. Фізіотерапія.
- •Синдром подразненої кишки
- •Тести до теми: Хронічний (невиразковий) коліт. Синдром подразненої кишки.
7.2. Диференційна діагностика хронічного коліту та раку товстої кишки:
на початковому етапі розвитку раку товстої кишки характерних симптомів немає, а процес виявляється випадково при колоноскопії, ректороманоскопії, пальцьовому дослідженні прямої кишки;
в подальшому розвивається так званий «загальний інтоксикаційний синдром»:
загальна слабість;
зниження апетиту;
схуднення; невизначені болі в животі, відчуття важкості після їди;
нестійкий стілець;
анемія, підвищення ШОЕ;
слиз, кров в стільці;
біль при дефекації;
симптоматика раку товстої кишки залежить від локалізації пухлини (таб. 4)
|
Рак правої половини товстої кишки |
Рак лівої половини товстої кишки |
|
|
пухлина прямої та сигмовидної кишки виявляється при ректороманоскопії;
пухлина поперечної ободової кишки, правої половини товстої кишки – за допомогою колоноскопії;
необхідно проводити біопсію підозрілих ділянок (3–4 біоптати) слизової оболонки – для гістологічного підтвердження діагнозу раку;
ірригоскопія.
Диференційна діагностика синдрому подразненої кишки (СПК) та хронічного невиразкового коліту (таб. 5)
|
Ознаки |
СПК |
Хронічний невиразковий коліт |
|
Психоемоційні травми, перенесені операції, аліментарні порушення |
|
|
Відмічається |
Відсутній або маловиражений |
|
Виражені |
Відсутні або нерізко виражені |
|
Відсутність вираженої болючості при пальпації |
Виражені зони шкір-ної гіперестезії, бо-лючість при паль-пації |
|
Частіше закрепи, інколи – чергування з короткочасними про-носами, кал без сли-зу, відсутність непе-реварених залишків їжі
|
Частіше проноси чи чергування їх з закрепами, можуть бути слиз, залишки їжі |
|
Відсутність запальних елементів |
Запальний синдром (лейкоцити, слиз) |
|
Слизова оболонка звичайного забарвлення |
Атрофія, гіперемія слизової оболонки, ерозії, посилене слизоутворення |
|
Без патології |
Запальні, дистрофіч-ні, атрофічні зміни слизової оболонки |
|
Без структурної патології |
Зміна рельєфу слизо-вої оболонки кишки, потовщення стінок |
Принципи лікування хронічного невиразкового коліту
І. Дієта
При хронічному невиразковому коліті з переважанням проносів тимчасово виключають чи обмежують продукти, що посилюють кишкову секрецію та перистальтику (чорний хліб, свіже молоко, сирі овочі та фрукти) – стіл №4 за Певзнером.
При хронічному невиразковому коліті з переважанням закрепів – дієта, що містить продукти, багаті харчовими волокнами (чорний хліб, гречана каша з молоком, одноденний кефір, сирі соки з овочів та фруктів) – стіл №3.
В період ремісії – загальний стіл з виключенням жирного м’яса, гострих блюд.
ІІ. Медикаментозна терапія
Антибактеріальна терапія і нормалізація мікрофлори кишок
Вибір антибактеріальних препаратів залежить від результатів бактеріологічного дослідження калу з виявленням різних варіантів дисбактеріозу кишечника. При виявленні інфекційних агентів (патогенна мікрофлора, паразити, гельмінти тощо) обов’язкове повноцінне етіотропне лікування.
При відсутності дисбактеріозута вираженій активності запальних змін – препарати з протизапальним ефектом (інгібітори простагландинсинтетази): сульфасалазин по 1,0 г4 р./ день, салофальк по 0,54 р./деньна протязі місяця.
При переважанні дистрофічних, атрофічних змін або мінімальній запальній активності процесу протизапальна терапія не проводиться.
При дисбактеріозі ІІІ–IV ст.– антибіотики та інші антибактеріальні препарати на 7–10 днів в поєднанні з полівітамінними комплексами (В15, В6, В12, С, Е, А та ін.) з урахуванням характеру патогенної мікрофлори кишечника та її чутливості до антибіотиків (табл..6):
Таблиця 6
|
Характер порушень мікрофлори |
Антибактеріальні препарати |
|
Еритроміцин по 0,25 г 4 р./ добу. Оксациллін по 0,5 г 4 р./ добу. Хлорофіліпт (препарат з листя евкаліпта) по 5 мл 1% р–ну в 30 мл води 3 рази / день за 30 хв. до їди. Бісептол–480 по 2 таб. 2 р./ день. |
|
Левоміцетин по 0,5 г 3 р./ день. Бісептол–480 по 2 табл. 2 р./ день |
|
Фуразолідон по 0,1 г 4 р./ день (або інші нітрофурани). 5–НОК (та інші похідні 8–оксихіноліна) по 2 табл. 4 р./ день. Бісептол–480 по 2 табл. 2 р./ день. Протейний бактеріофаг по 25 мг 2 р./ день 3 цикли по 4 дні з перервами в 3 дні. |
|
Ністатин по 500 000 ОД 4 р./ день. Леворин по 500 000 ОД 4 р./ день. |
|
Препарати широкого спектру дії:
|
Тактика лікування дисбактеріозу в залежності від його важкості
Таблиця 7
|
Ступінь важкості дисбактеріозу |
Препарати |
|
І |
Пробіотики, пребіотики. Антибактеріальна терапія не застосовується |
|
ІІ |
Еубіотики (ніфуроксазид та інші нітрофурани, оксихінолінові препарати тощо) + пробіотики та пребіотики. |
|
ІІІ |
Антибіотики перорально згідно чутливості до них патогенів, далі – тривалий курс пробіотиків і пребіотиків. |
|
IV |
Комбінована антибіотико терапія (внутрішньо-венно та перорально), далі – тривалий курс пробіотиків та пребіотиків. |
Еубіотики – препарати, що впливають на умовно–патогенну та патогенну мікрофлору без помітного негативного впливу на нормальну мікрофлору кишківника.
Пробіотики – препарати, що сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишок за рахунок вмісту молочнокислої флори і/або продуктів її життєдіяльності.
Пребіотики – препарати, що сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишок,однак не містять компоненти молочнокислих бактерій. Це – лактулоза (нормазе, дуфалак тощо), пектини, альгінати, деякі вітаміни (гр. В, фолієва кислота).
Групи пробіотиків і пребіотиків разом називають синбіотиками.