- •Тема: Хронічний невиразковий коліт. Синдром подразненої кишки.
- •Характеристика окремих синдромів
- •7.2. Диференційна діагностика хронічного коліту та раку товстої кишки:
- •Класифікація біопрепаратів–пробіотиків
- •IV. Фізіотерапія.
- •Синдром подразненої кишки
- •Тести до теми: Хронічний (невиразковий) коліт. Синдром подразненої кишки.
Характеристика окремих синдромів
Синдром прискореної евакуації з товстої кишки (при домінуванні проносів):
кашицеподібний світло-коричневий стілець зловонного запаху, нейтральної або слабокислої реакції;
копроскопічно – мало м’язевих волокон і мил;
багато йодофільної флори і перевареної клітковини, крохмалю.
Синдром сповільненої евакуації з товстої кишки (при домінуванні закрепів):
твердий темнокоричневий кал зі слабким запахом і лужною реакцією;
копроскопічно – незначна кількість м’язевих волокон, крохмалю і перевареної клітковини.
«Цекальний синдром» (у 60% хворих ХК):
багато йодофільної флори;
багато неперевареної клітковини і внутріклітинного крохмалю.
Синдром бродильної диспепсії:
кашицеподібний пінистий жовтуватий стілець слабокислого запаху і кислої рН;
мала кількість жирних кислот і мил;
багато перевареної клітковини, крохмалю і йодофільної грампозитивної мікрофлори;
різке підвищення вмісту органічних кислот в добовій кількості кала.
Синдром гнилісної диспепсії:
кал темного кольору, кашицеподібний, гнилісного запаху, різко лужної рН;
багато перевареної клітковини, неперевареної сполучної тканини;
різко збільшений вміст аміаку в добовій кількості калу.
Синдром кишкового дисбактеріозу:
різке підвищення активності кишкових ферментів (–амілази, кала, лужної фосфатази), особливо при дисбактеріозі ІІІ–IVст.;
бактеріологічно (посів кала на поживні середовища) – зміни якісного і кількісного складу мікрофлори (див. ступені важкості дисбактеріозу).
Даний синдром спостерігається у 70% хворих хронічним колітом.
Запальний синдром:
запальні елементи в калі, слиз, лейкоцити, іноді – еритроцити в невеликій кількості;
невелике підвищення або нормальна активність кишкових ферментів (якщо дисбактеріоз невиражений) і висока – при супутньому дисбактеріозі ІІІ–IVст.
Ірригоскопія та пасаж кишок(рентгенологічне дослідження товстої кишки):
локалізація запального процесу;
характер змін рельєфу слизової та дискінезії товстої кишки.
Ендоскопічне дослідження товстої кмшки
(колоноскопія, ректороманоскопія).
Виявлення:
запальних змін слизової оболонки;
атрофії слизової оболонки;
ерозій;
діагностика сегментарного коліта;
гістологічне дослідження біоптату (диференційна діагностика раку товстої кишки, мікроскопічних колітів).
Діагностичні критерії ХК
|
|
Диференційна діагностика (з хронічним ентеритом, раком товстої кишки, синдромом подразненої кишки)
Диференційна діагностика хронічного коліту і ентериту(таб.3)
|
Ознаки |
Хронічний ентерит |
Хронічний коліт |
|
1 |
2 |
3 |
|
1. Біль |
В районі пупка, тупого, розпираючого харак-теру, через 3–4 години після їжі, іноді посилюється після стільця |
По ходу товстої кишки залежно від локалізації процесу, різного ха-рактеру (тупий, давля-чий, або переймопо-дібний), через 7–8 годин після їжі або відразу після неї (гастроінтестинальний рефлекс), тимчасово зменшується після стільця |
|
2. Проноси |
1–3 рази на день, зви-чайно в другу половину дня, дефекація не болюча, стілець вели-кого об’єму, масля-нистий |
До 10 і більше разів на добу, після їжі, особ-ливо після сніданку, іноді – під ранок (симптом «будиль-ника»), перед дефека-цією може посилюва-тися біль і зменшува-тися після неї; стілець малого об’єму, з до-мішками слизу, гною, іноді – з слідами крові.
|
|
3. Закрепи
|
Не характерні |
Бувають |
|
4. Зміни загаль-ного стану |
Характерні, у вигляді:
поява ендокринних дисфункцій, пору-шень в роботі серця (екстрасистолія, гі-потонія), нирок тощо |
Не виражені (здебіль-шого при приєднанні дисбактеріозу ІІІ–Ivст.) |
|
5.Пальпаторно |
Болючість в області пупка, точці Поргеса, симптом Образцова (сильне урчання в області цекум).
|
Болючість, спазмо-ваність чи розширення певного відділу товс-тої кишки. |
|
6. Зміни біохі-мічних показ-ників крові
|
Характерні |
Не характерні |
|
7. Характер стільця |
стеаторея (в основ-ному за рахунок жирних кислот, мил), креоторея, амілорея. |
|
|
8. Проба з Д–ксилозою |
Зниження всмоктуван-ня Д–ксилози |
Без змін |
|
9.Інструменталь-ні методи (рен-тгеноскопія, ірригоскопія, колоноскопія) |
Ознаки органічних і функціональних змін в 12–палій, тонкій кишках |
Органічні та функціо-нальні зміни в товстій кишці. |