Erfan / Роль валютного курсу у ф_нансов_й стаб_л_зац_ї

При досягненні поставленої цілі країни з перехідною економікою стали перед вибором стратегії боротьби з інфляцією: або стабілізація на грошовій основі, або стабілізація на базі обмінного курсу Стабілізація на грошовій основі в якості номінального якоря передбачала вибір або обсягів кредитування, або процентних ставок, або одного з агрегатів грошової маси (М, М2 або МЗ).

При стабілізації на грошовій основі зниження інфляції досягалося через уповільнення темпів зростання грошової маси, при цьому зберігався вільно плаваючий обмінний курс або «кероване плавання». Останнє означало можливість здійснення інтервенцій на валютному ринку Центральним банком з метою згладити небажані коливання обмінного курсу. «Кероване плавання» стало можливим в тих країнах, яким вдалося накопичити достатньо валютних резервів або за рахунок розширення експорту в результаті номінального знецінення валюти, переорієнтації на нові ринки і досягнення позитивного сальдо по балансу поточних операцій, або за рахунок позик, одержуваних по лінії міжнародних організацій , відстрочення виплат або перегляду зовнішньої заборгованості.

Стабілізація на базі обмінного курсу передбачала використовувати в якості номінального якоря фіксований обмінний курс (в його різних варіантах: жорстко фіксований курс, «валютна рада», «повзуча прив'язка», валютний коридор). Зниження інфляції досягалося в результаті стабілізації цін на товари – об'єкти міжнародної торгівлі, які безпосередньо пов'язані з обмінним курсом, а через них стабілізувалися ціни на товари, не пов'язані безпосередньо з міжнародним обміном.

Більшість країн вибрало своєю стратегією стабілізацію на грошовій основі, і лише кілька країн – Чехія, Польща, Естонія – стали прикладом вдалого досвіду проведення стабілізації на базі обмінного курсу, переваги якої перш за все полягають у більш «стислі» терміни зниження високої інфляції чи гіперінфляції до помірного або низького рівня і меншу глибину економічної кризи в порівнянні з країнами, що здійснюють стабілізацію на грошовій основі.

Стабілізація на базі обмінного курсу має й ряд інших переваг перед жорсткою кредитно-грошовою політикою. Фіксований обмінний курс має на контрольовану і прозору мету, очевидну для будь-якого економічного агента, у той час як деякі з них розбираються у тонкощах грошових агрегатів, та й інформація по грошовій масі менш доступна. Крім цього, зміни обмінного курсу завжди безпосередньо обумовлюють зміни цін (принаймні на товари – об'єкти міжнародної торгівлі), а вплив змін грошової маси простежити в цілому важче, оскільки зміни цін можуть відображати сезонні коливання, зміну попиту на гроші і т. д. В перехідній економіці надзвичайно важко спрогнозувати і виміряти попит на гроші і, отже, розрахувати оптимальний розмір грошової маси. Стабілізація на базі обмінного курсу дозволяє органам кредитно-грошового регулювання уникнути помилок при розрахунку цього показника.