Зарубіжна література (3 курс) / 38_Gumor_i_sotsialni_motivi_v_romani_Dikkensa
.docxГумор і соціальні мотиви в романі Діккенса «Записки Піквікського клубу».
Записки Піквінського клубу – роман, що прославив Чарльза Діккенса. Сюжет твору простий – президент клубу містер Піквік і його друзі вирішують здійснити подорож по Англії. Опис їхніх пригод сповнений добродушного гумору і комізу. Герої рому забавні і зворушливо нескладні. Комізм ситуацій витікає із невідповідності їх уявлень про дійсність, її реальну сутність. Усі герої: Тапмен, мисливець Уїнкль, містер Снодграсс, слуга Піквіка – Сем веллер – смішні диваки, автор ставиться до них із доброзичливою посмішкою. Але у створенні їх образів проявилось намагання розкрити істинну людяність, властиву цим зовнішньо смішним, недоладним, нахвним героям. Піквік дивно виглядає на вулицях Лондона зі своєю підзорною трубою в кишені пальто і записною книжкою в руках. Але з часом, він викликає не тільки сміх, алей глибоку симпатію, адже Піквік виявляється дуже людяним і завжди стоїть на стороні добра та прагне допомогти знедоленим. Але смішні і недоладні ситуації, в які потрапляє ПІквік, пояснюються повною невідповідністю його уявлень про життя і людей реальної дійсності. Тому для піквіка і його друзів зіштовхнення з життям в усіх випадках закінчується безкінечними знегодами. Роману в цілому характерні мякий і життєстверджуючий гумор, ідилічним є і фінал. Автор ниби змальовує картину вікторіанської Англії, але прагне утвердити своїм твором саме світлі сторони життя. Однак у романі звучать і соціальні мотиви.
У розділах про вибори в містечку Ітонсвілл Дікінз висміює буржуазний парламентаризм, обман, підкупи і шантаж, що відбуваються під час виборів у парламент. Він описує суд і встановлені в ньому порядки, створює портрети суддівських чиновників. Коли автор заговорив про недоліки судової системи, та хабарництво, яке в ній панує, тираж роману, що видавася щомісяця частинами зріс у десять разів. Гострими за своєю соціальною спрямованістю є й епізоди, пов’язані з перебуванням піквіка у в’язниці, куди він потрапив, бо не захотів дати хабаря адвокатам. У зображені суда, виборів, тюрми гумор письменника переходить у різкі сатиричні штрихи. Перо дікінза мало велику силу. Після його книги парламент вніс зміни до закону про ув’язнення за бори, а в’язниця Фліт, до якої потрапив піквік, у 1842 р. була зруйнована. Твір підкорив читачів чудовим гумором, комізмом ситуацій, гарною мовою. Роман дікінза, продовжуючи традиції англійського оповідного мистецтва 18 ст. у багатьох відношеннях був новим словом у літературі англії 30-х рр. І насамперед це прявилось у живому інтересі письменника до повсякденного життя сучасної йому англії, і в тому, що героями твору він обрав нічим не знаменитих людей.