Зарубіжна література (3 курс) / 42_Zhinocha_problema_v_romani_Bronte_Dzheyn_Eyr

Жіноча проблема в романі Бронте «Джейн Ейр». Поєднання романтизму і реалізму в романі.

У Творчості Шарлоти Бронте органічно переплелися романтичні і реалістичні тенденції, ці риси проявилися в романі Джейн Ейр, де був створений новий тип героя – жінки, що повстає проти деспотизму буржуазно-аристократичної моралі, що бротеться за свою громадянську і духовну свободу. Втіленням цього є головна героїня – Джейн. Твір – соціально-психологічний роман виховання. Послідовно розкриваючи духовну еволюцію героїні, розповідаючи про формування цільного, гордого і сильного характеру Джейн, про її прагнення жити незалежним трудовим життям, атор заштовує її з представниками різних соціальних прошарків Англії. У їхніх стосунках і розкривається головна ідея – право жінки на повноцінне існування, рівноправство з чоловіками. Характерисики персонажів (Рочестер, Сент_Джон, Броклехерст) та Англії чіткі, лаконічні і правдиво-реалістичні. У цьому реалізм роману. Роль романтичних традицій особливо велика у зображені центрального епізоду роману – любові Джейн і Рочестера. Сам демонічний вигляд хазяїна Торнфільда, таємниці, що покривають його минуле життя нагадує героїв Байрона, а торнфілдський замок, у коридорах якого ночами чути різні голоси і стогони, нагадує про готичні романи Скота. Романтичне начало проявляється і в прийомах композиції роману, у несподіваних поворотах сюжету, у недосказаності, таємничості мотивувань подій. Так, таємниця минулого Рочестера (він жонатий, і дружина його божевільна) виявляється тільки в церкві, коли Джейн уже готова поєднати свою долю із його долею. Романтичне начало проявляється і тоді, коли джейн, уже погодившись одружитися із СентДжоном, чує за багато миль голос Рочестера і спішить до нього, сліпого і понівеченого пожаром у Торнфілд, доб назавжди залишитися з ним.

Але реалістичне начало доміну в романі. Воно проявляється і в глибоко типових образах антагоністів, головної героїні, і в чіткості та строгості психологічного малюнку її образу, у підкреслено сухуватій манері оповіді, у словах сільської вчительки Джейн Ейр про те, що бідні діти мають такі ж права, як і діти зі знатних, аристократичних родин.