Зарубіжна література (3 курс) / 43_Folklorna_osnova_v_Pisni_pro_Gayyavatu_Lo

Фольклорна основа в «Пісні про Гайявату» Лонгфелло.

Генрі Лонгфелло – видатний поет-романтик, вчений філолог, творець епосу в американській літературі – Пісня про Гайявату. В епосі оспівується легендарний герой північно-американських індіанців.

Роботу над поемою було закінчено у 1855 році. Її створено на основі памяток індіанського фольклору, який Лонфелло дуже добре знав. Він зібрав і опрацював багато пісень і легенд індіанців, в яких йдеться про життя, подвиги, боротьбу народного героя – легендарного богатиря Гайавати. У легендах йдеться про людину чудесного походження, яку було послано до індіанців, щоб розчистити їх річки, лісі навчити народи мирним мистецтвам.

Образ Гайавати не вигаданий, він дійсно жив у 15ст. і походив з племені ірокезів і був одним з вождів індіанського народу. Але фольклор наділив його казковими рисами. У Лонгфелло історія Гайавати – поетична легенда, чарівна казка, де фантастична вигадка переплетена з народною мудрістю. У першій частині верхове божество індіанських племен Володар Життя – Маніту склиає вождів, індіаські племена на раду, він дорікає їм за чвари і закликає жити в мирі. Далі поема розповідає про основні етапи життя романтичного героя газавати: народження, дитячі роки, одруження з красунею Мінегапою, працю та культурну діяльність задля свого народу.

Фінал твору суперечливий, перед приходом «білих» у країну індіанців Гайавата бачить сон, в якому відкривається майбутнє. Гайавата віщує нещастя для свого народу. І все таки Гайавата радісно вітає християнську місію, яка несе індіанцям хрестову віру.

Поема завершується на сумній ноті. Гайавата іде у царство вічного життя в країну ТОГО СВІТУ. Він заповідає жити з білими у мирі і злагоді.

Образ Гайавати – індіанський прометей. Всі свої сили, розум майстерність він віддає людям.