Зарубіжна література (3 курс) / 34_Amerikanska_diysnist_u_romanakh_Dzh_F_Kuper
.docxАмериканська дійсність у романах Дж.Ф.Купера про Шкіряну Панчоху («Останній з Могікан», «Звіробій»).
Найвищим досягненням Д.Ф. Купера є пенталогія про Шкіряну панчоху. В неї входять п’ять романів, написаних в наступному порядку: «Піонери» (1823), «Останній з могікан» (1826), «Прерія» (1827), «Слідопит» (1840), «Звіробій» (1841). Вони поєднані персонажем мисливця Натаніеля Бампо, який має багато прізвиськ: Звіробій, Слідопит, Соколине Око, Шкіряна Панчоха і Довгий Карабін. У пенталогії перед читачем постає все життя Бампо – від юності («Звіробій») до дня смерті («Прерія»). Та порядок написання книг не зівпадає з етапами життя головного героя. Д.Ф. Купер почав історію Бампо, коли мисливець уже був похилого віку, продовжив епопею романом із зрілого етапу життя Натті, потім знову відобразив його в старості, за рік до смерті. І лише після відчутної перерви письменник знову звернувся до пригод Шкіряної Панчохи і повернувся до днів його юності.
Загалом вище згадані п’ять романів – художня історія американського фронтиру, історія пересування американської нації зі сходу на захід. У долі Натті Бампо втілилася історія завоювання континенту і в той же час історія становлення в країні буржуазної цивілізації, історія втрати звичаїв, яких зазнала нація, розширюючи свою територію.
У всіх п’яти романів приблизно однакова сюжетна побудова. Мисливець Натті Бампо, мешканець найвіддаленішої межі фронтиру, на перших сторінках кожної книги зустрічає кого-небудь з переселенців, хвиля яких рухається на захід (офіцери, авантюристи, торговці і т.д.). Він проявляє дива хоробрості і героїзму, виступаючи на боці позитивних героїв, бореться з несправедливістю, допомагає слабким і скривдженим. У фіналі кожного роману Бампо покидає звичні місця і відправляється далі на захід, а в наступній книзі історія повторюється заново.
В основі сюжету «Звіробоя» - доля героя, якому тут ледь-ледь за двадцять і котрий вперше ступає на «стежку війни» з індіанцями племені гуронів. В цій смертельно небезпечній боротьбі виникає і кріпне дружба Натті з молодим індіанцем з племені могікан Чінгачгуком, дружба, яку вони обоє пронесуть через все життя. Ситуація в романі ускладнюється тим, що білошкірі союзники Звіробоя – «Плавучий» Том Хаттер і Гаррі Марч – жорстокі і несправедливі по відношенню до індіанців і самі провокують насильство і кровопролиття. Драматичні пригоди – засади, бої, полон, втеча – розгортаються на фоні мальовничої природи.
«Останній з могікан» - найвідоміший роман Д.Ф. Купера. Сюжет будується на історії захоплення в полон жорстоким і підступним вождем Магуа – Хитрою Лисицею дочок полковника Мунро – Кори і Аліси і спроб малого загону на чолі з Натті Бампо – Соколиним Оком звільнити полонянок. Разом з Натті і Чінгачкуком в захоплюючих дух переслідуваннях і сутичках бере участь юний індіанський воїн, син Чингачгука Ункас. Він – хоч Купер докладно і не розвиває цю лінію – закоханий в одну з полонянок, Кору, і гине в останньому двобої, намагаючись її врятувати. Напрочуд зворушливою сценою похорону Ункаса – останнього з могікан і Кори завершується роман. Соколине Око і Чінгачгук вирушають у подальші подорожі.
Образ Натті Бампо – найбільше досягнення Купера. Це глибоко національний характер, породжений специфічними умовами американської історії, і в то й же час манить своїм прикладом різні покоління читачів з різних країн. Яскраву характеристику дав цьому літературному герою В.Г. Белінський: «Людина з глибокою натурою і сильним духом, яка добровільно відмовилася від зручностей і принад цивілізованого життя заради свободи, заради спілкування з Богом в урочистому безголоссі його величного творіння… людина, яка набралася мужності під відкритим небом, у постійній боротьбі з небезпекою… людина зі сталевими м’язами і з голубиним серцем у левиних грудях»
Складність і драматизм долі Натті Бампо в тому , що йому випала історією обумовлена подвійна роль. Рятуючись від стуку сокири, яка віщує про наступ нового устрою життя, відступаючи все далі в на захід, Шкіряна Панчоха сам того не бажаючи прокладає дорогу тій самій холодній і ворожій цивілізації, яка губить його світ. Гірка і трагічна іронія в тому, що мужній і безкорисний піонер стає провідником лісорубів, шерифів, суддів.