3. Теологічна теорія

Теологічна теорія стала однією з перших теорій, які намагалися пояснити походження держави. Її представниками були релігійні діячі Стародавнього Сходу, середньовічної Європи (наприклад, Фома Аквінський, праця “Про правління володарів”), ідеологи ісламу та сучасної католицької і православної церкви. Особливо поширеною ця теорія була в середні віки.

Зміст даної теорії полягає в такому: держава – це результат “божого промислу”; вона вічна, як і сам Бог; государ наділяється Церквою правом правити людьми і покликаний реалізувати Божу волю на землі; люди повинні безумовно підкорятися волі государя.

Католицький богослов Ф. Аквінський, зокрема, писав, що правитель у державі займає таке ж становище як Бог у Всесвіті, як душа в тілі. Воля правителя є основою, котра об’єднує навколо себе державу як таку, без неї вона розпалася би.

Оцінюючи теологічну теорію, створену в закінченому вигляді в VI-XIII ст.ст., необхідно відзначити, що вона була обумовлена впливом релігійної свідомості людей, а також рівнем розвитку знань про суспільство і закономірності його розвитку того часу. Нею справедливо відображається той незаперечний факт, що держава виникає одночасно з появою монорелігії. Вона мала велике позитивне значення: дозволяла встановити в суспільстві порядок. Крім того, вона відображала об’єктивні реалії того часу, а саме те, що перші держави були теократичними, вступ правителя на посаду освячувався, що надавала його владі особливого авторитету і безумовної обов’язковості. Пізніше, правда, цю теорію, стали відверто використовувати для виправдання необмеженої влади монарха.

Нинішні богослови вже не такі категоричні й у своїх твердженнях на цю тему враховують також нові знання про закономірності розвитку суспільства і держави.

Відзначимо на завершення, що ця теорія носить більше світоглядний характер, бо її неможливо ні довести з допомогою доказів, ні заперечити.

4. Теорія насилля

Ця теорія складається власне з двох теорій: теорії зовнішнього насилля і теорії внутрішнього насилля.

Авторами теорії зовнішнього насилля вважаються австрійці К. Каутський і Л. Гумплович. Зміст теорії: держава виникає внаслідок завоювання одного племені (народу) іншим. Вона обумовлена необхідністю застосування сили не лише в ході завоювання, а й після з метою недопущення постійної війни між ними. Так, наприклад, К. Каутський писав: “Плем’я переможців підкоряє собі плем’я переможених, присвоює собі і всю їх землю, а потім примушує переможене плем’я систематично працювати на переможців, сплачувати їм данину або податки. У будь-якому випадку такого завоювання виникає поділ на класи, але не внаслідок поділу общини на різні підрозділи, а внаслідок об’єднання в одне ціле двох общин, одна з яких стає панівним, а інша гнобленим і експлуатованим класом, апарат примусу, який створюють переможці для управління переможеними, перетворюється в державу”.

Автори цієї теорії твердять, що при подальшому розвитку суспільства держава перетворюється в інструмент загальної гармонії, в орган захисту і забезпечення загального блага як сильних, так і слабих. Зокрема, вони вказують, що в своєму розвитку держава проходить такі етапи: 1) підкорення одного народу іншим; 2) виникнення каст (класів); 3) поступове пом’якшення їх нерівності; 4) заміна військового панування пануванням права; 5) виникнення держави, де всі люди мають права і обов’язки; 6) об’єднання людей в однорідний народ; 7) народження і розвиток почуття патріотизму і утворення нації.

Відзначимо, що справді з допомогою насилля були утворені держави лонгобардів, вестготів, нове англійське королівство тощо.

Автором теорії внутрішнього насилля вважається німецький вчений Є. Дюрінг (праця “Цінність життя”). Він вважав, що основою суспільного розвитку виступають форми політичних відносин, а економічні відносини – це наслідок політичних актів. Щоб пояснити цю тезу, Дюрінг пропонував уявити суспільство у вигляді двох людей. Дві людські волі сповна виступають рівними одна перед одною, жодна з них не може пред’явити іншій жодних позитивних вимог. За такого стану справ, коли суспільство складається з двох рівних осіб, нерівність і рабство є неможливими. Але рівні люди можуть дискутувати з певних питань. Як тоді бути? Дюрінг у такому випадку пропонує залучити третю людину, так як без неї неможливо прийняти рішення більшістю голосів і вирішити спір не є можливим. Без подібних же рішень, тобто без панування більшості над меншістю, не може виникнути держава. На його думку, власність, класи і держава виникають внаслідок насилля однієї частини суспільства над іншою.