- •Кафедра туризму та соціальних наук
- •Лекція 1. Вступ до історії української культури. Культура первісного часу.
- •Питання до самоконтролю:
- •2.Культура первісного часу.
- •3.Трипільська проблема.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 2. Культура Стародавнього Сходу.
- •Розвиток культури Давнього Межиріччя.
- •Ґенеза культури Стародавнього Єгипту та її надбання.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 3. Античні цивілізації.
- •Культурні надбання цивілізацій Стародавньої Греції Кріто – Мікенська цивілізація
- •Цивілізація класичної Греції – розквіт грецької культури.
- •Еллінізм як синтез художніх традицій Сходу та Заходу
- •Стародавній Рим: специфіка і оригінальність римської культури
- •Виникнення християнської культури
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 4. Середньовічна культура
- •Східна християнська цивілізація Візантії та її спадщина.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 5. Культура України у Середньовіччі
- •Витоки культури України
- •Виникнення слов’ян
- •Культура Київської Русі періоду розквіту.
- •Культура Галицька – Волинського князівства.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 6. Культура доби Відродження й Просвітництва. Українське бароко
- •Європейське відродження, виникнення гуманізму
- •Культурно-національне Відродження в Україні XIV – XVII ст.
- •Литовська доба.
- •Українські землі у складі Речі Посполитій
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 7. Західноєвропейська і українська культура XIX - поч. XX ст
- •Духовні пошуки в українській культурі XVIII – поч. XIX ст. Та їх вплив на розвиток мистецтва.
- •Формування індустріальної цивілізації у першій пол. Хіх ст.
- •Культура України в другій половині хiх – початку хх ст.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 8. Історія української культури 1914 – 1939 рр.
- •Політика коренізації та український ренесанс
- •Панування соцреалізму Українська культура 1928 – 1939рр. (1941р.)
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 9. Культура другої половини хх ст.
- •Розвиток культури після Другої світової війни.
- •Культура «шестидесятників» як альтернатива соцреалізму
- •Культура «розвинутого соціалізму».
- •Лекція 10. Культурні реалії в сучасній Українській державі.
- •Рекомендована література Основна.
- •Додаткова.
Питання до самоконтролю:
Коли і де започаткувалась епоха Відродження?
Що таке гуманізм, антропоцентризм?
Що стало причинами Реформації та Контрреформації?
У чому різниця між католицькою та протестантською церквами?
Назвіть пам’ятники Західної Європейської культури на Україні?
Чи можна казати що українська культура формувалася на кордоні Східнохристиянської цивілізації та Західноєвропейської?
Яка була роль братств у розвитку української культури?
Які наслідки для розвитку культури Берестейської унії (1596 р.)?
Що зробив для розвитку української культури князь Костянтин Острозький?
Який внесок в українську культуру Мелетія Смотрицького?
Якими були культурні надбання Запорізької Січі?
Чим пояснюється високий освітній рівень Запорізької Січі?
Яка роль гетьмана реєстрового козацтва Петра Конашевича Сагайдачного в розвитку української культури?
Чому Києво-Могилянська академія стала центром освіти і науки?
Які заслуги І. Мазепи перед українською культурою?
Лекція 8. Історія української культури 1914 – 1939 рр.
План
Політика коренізації та український ренесанс
Панування соцреалізму
Література: 1, 4, 5, 7, 8, 16
Лексикон: Конструктивізм; Контркультура; Модернізм; Пролеткульт; Мюзикл
Періодизація.
1914 – 1921 Перша світова та Громадянська війни
1921 – 1928 НЕП
1928 – 1939 (1941) «Перші п’ятирічкі»
Політика коренізації та український ренесанс
Загальна характеристика.
Ідеологізація всіх сторін культурного життя, впровадження марксистської ідеології
Створення «нової пролетарської інтелігенції»
Реформування системи освіти
Розширення сфери вживання української мови (політика українізації)
Посилення боротьби з неграмотністю
Активізація антирелігійної кампанії
Висилка за кордон представників інтелігенції, що не поділяли комуністичних ідей.
Залучення до співпраці представників інтелігенції, що емігрували за кордон
Освіта.
|
Ліквідація неписьменності |
1921 р. Постанова РНК УСРР про ліквідацію неписьменності в республіці. Створювалися школи з ліквідації неписьменності (лікнепи), у яких мали навчатися всі, хто не вміє читати і писати віком від 8 до 50 років. На кінець 1920-х рр. загалом вдалося подолати неграмотність населення. Із запровадженням політики українізації велика увага приділялася навчанню рідною мовою. 1923р. Створення добровільного товариства «Геть неписьменність», яке очолив Г. Петровський |
|
Розбудова державної системи освіти |
Виховання дітей віком від 4 до 8 років здійснювалося в дитячих садках та дитячих будинках; від 8 до 15 років — у дитячих будинках та семирічних трудових школах; від 15 років, після закінчення семирічки, підлітки вступали до профшколи з дворічним терміном навчання, якою завершувалася початкова освіта. Основну увагу початкова школа зосереджувала на підготовці молоді для праці на виробництві. Вищими навчальними закладами в 1922—1929 рр. Були технікуми та інститути. Технікуми готували спеціалістів вузьких профілів. Інститути здійснювали підготовку адміністраторів та організаторів виробництва |
Наука
Одержавлення системи наукових установ.
Ліквідація будь-яких об’єднань науковців.
Присвоєння Академії наук України звання Всеукраїнської. До її складу увійшли секції Українського наукового товариства.
Діяльність Всеукраїнської академії наук була суворо регламентована
Ідеологізація діяльності наукових установ. Партійна оцінка діячів науки.
Підпорядкування державі системи вищої освіти
Література.
|
Неокласики |
М. Зеров, О. Бурггард (Ю. Клен), М. Драй-Хмара, М. Рильський |
|
Селянські митці |
«Плуг» П. Панч, А. Головко, С. Пилипенко |
|
Пролетарська література |
«Гарт», Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) В. Еллан-Блакитний, М. Бажан, О. Довженко, М. Куліш, Ю. Смолич, В. Сосюра, П. Тичина, Ю. Яновський, М. Хвильовий (Фітільов) |
Мистецтво:
|
Реалізм (соціалістичний) |
Асоціація художників Червоної України (АХЧУ): І. Їжакевич, К. Трохименко, О. Кокель, Ф. Кричевський, Г. Світлицький, С. Прохоров, М. Самокиш, І. Падалка, М. Бурачек, А. Петрицький, В. Касія |
|
Авангардизм |
Асоціація революційного мистецтва України (АРМУ): М. Бойчук, О. Богомазов, В. Меллер, К. Гвоздик, В. Седляр Асоціація панфутуристів (Аспанфур): М. Семененко |
Музика:
|
Соціалістичний реалізм |
М. Ревуцький, К. Богуславський |
|
Модернізм |
Товариство ім. П. Леонтовича, Всеукраїнське товариство революційної музики (ВУТУРМ): М. Вериківський, В. Косенко, Б. Лятошинський |
|
Народна |
Капела «Думка», народні хори, ансамблі М. Городовенко, Г. Верьовка |
|
|
|
Театр:
Загалом на середину 1920-х рр. в УСРР нараховувалося 45 професійних театрів
|
Реалізм |
Перший державний театр ім. Т. Шевченка Державний драматичний театр ім. І. Франка |
О. Загаров, Г. Юра |
|
Авангард |
«Березіль», Український експериментальний театр під керівництвом М. Терещенка |
Л. Курбас, М. Куліш, М. Терещенко |
Кінематограф:
27 серпня 1919 р. був підписаний Декрет про націоналізацію кінематографа. У 1925 році вийшов на екрани фільм «Броненосець" Потьомкін "», який в 1926 році був визнаний Американською академією кіномистецтва кращим фільмом року. «Броненосець" Потьомкін "» став першим кольоровим фільмом, (С. Ейзенштейн особисто, пензликом, кадр за кадром, на кіноплівці розфарбував прапор, який підняли над кораблем повсталі матроси, в червоний колір). У 1930 році фільм був озвучений.
|
Фільм |
Режесер |
|
«Аелита» 1924 р. Наукова фантастика |
Я. Протазанов |
|
«Броненосець"Потьомкін"» 1925 р. |
С. Ейзенштейн |
|
«Звенигора», «Арсенал», «Земля» 1927 р. |
А. Довженко |
|
«Ентузіазм (Симфонія Донбасу)» (звуковий документальний кінофільм |
Дзига Вертов |
|
«Путівка до життя» |
М. Екк |
|
«Веселі хлопці», «Волга, Волга» музичні комедії |
Г. Александров |
|
«Чапаєв» |
Г. Васіл’єв, С. Васіль’в |
|
«Діти капітана Гранта», «Острів скарбів» |
В. Вайншток |
Перший радянський звуковий фільм вийшов в 1931 році («Путівка в життя»).
Архітектура
|
Функціоналізм |
Напрям, різновид раціоналізму, що виник у 1920-х роках у Німеччині. Основні вимоги: обумовленість зовнішнього виду будівлі її конструкцією і внутрішнім плануванням, які, у свою чергу, визначаються її практичним призначенням (функцією). Архітектори-функціоналісти прагнули до типізації житлового будівництва, спорудження великих житлових комплексів на вільних територіях. | |
|
Конструктивізм |
Авангардистський метод в образотворчому мистецтві, що отримав розвиток в 1920- початку 1930 років. В архітектурі обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження, відкидає практично не вмотивовану декоративність, схематизує мову мистецтва. | |
|
Держпром (Дім державної промисловості) |
Почали зводити в 1926 із залізобетону без допомоги спеціальних будівельних пристроїв, став новинкою будівництва (13 поверхів, 12 ліфтів) | |