Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
attachments_10-09-2012_22-44-24 / опорнй консп лекц .doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
1.36 Mб
Скачать

Культурно-національне Відродження в Україні XIV – XVII ст.

Періодизація:

Дата

Період

XIV ст.-1569 р.

Литовська доба

1569 – 1648 рр.

Польська доба

1648 – 1709 рр.

Війна за незалежність та Руїна

Литовська доба.

Особливості розвитку:

Захоплення земель Київської Русі Польщею та Литвою

Початок поширення на українські землі католицизму

Проникнення в Україну ідей Відродження і гуманістичного світогляду.

Переселення на українські землі іноземців (поляків, німців, угорців, євреїв, вірменів), які приносили власні культурні традиції.

Архітектура й містобудування:

Релігійна

Міська

Готика:

Латинський костел (м. Львів), 1360-1479 рр.; Костел Св. Варфоломія (м. Дрогобич),14-15 ст.; Михайлівська православна церква (п. Чесникі, Івано-Франківська обл.), 14-15 ст.

Будуються дерев’яні замки в Києві; Житомирі, Вінниці, Черкасах; Споруджуються й перебудовуються укріплення з каменю і цегли: Високий Замок у Львові, Кременецький, Острозький, Олеський, Мукачівський, Хустаський, Кам’янецький і Меджибізький замки, Хотинська й Білгородська фортеці

Ренесанс:

Каплиця Трьох Святителів (м. Львів),

1578-1591 рр.

Успенський собор (м. Львів), 1591-1629 рр.

Каплиця Боїмів (м. Львів), 1609-1615 рр.

Чорна кам'яниця (м.Львів), 1577 р.

Будинок Корнякта (м.Львів), 1580 р.

Література:

Релігійна

Історична

Здійснення нових редакцій оригінальних творів Київської Русі: Києво-Печерський патерик (Арсеніївська і дві Кась’янівські редакції), житія святих. Королівське Євангеліє 1401 р., створене Станіславом «Граматиком многогрішним» на Закарпатті в селі Королеве, «Четї-Мінеї» (1489 р.)

Виникнення нових центрів літописання:

міста Холм, Луцьк, Кам’янець-Подільський, Острог.

Було створено короткий Київський літопис ХIV—ХV ст., «західноруські» або «литовсько-руські» літописи

1491 р. в Кракові відомий друкар, виходець із Німеччини, Швайпольд Фіоль надрукував кирилицею книжки, написані церковнослов’янською мовою; це були «Часословець», «Тріодь пісна», «Тріодь цвітна» і «Октоїх» — усі релігійного призначення

Освіта

Дяки при церквах навчали дітей грамоті за богослужебними книжками

Заможні люди наймали дяків для домашнього навчання

Власних вищих навчальних закладів на українських землях не існувало.

Живопис:

Іконопис

Книжкова мініатюра

Із середини ХIV ст. іконописці відходять від традиційних візантійських канонів, відчутним стає вплив раннього гуманізму.

Євангеліє 1393 р. і Псалтир 1397 р. (містить 301 малюнок-мініатюру), виконані в Києві дияконом Спиридонієм

Українські землі у складі Речі Посполитій

Особливості розвитку:

Після Люблінської (1569 р.) та Берестейської (1596 р.) уній розпочався тиск на православне населення.

Архітектура

Культові споруди

Палацові комплекси

Фортеці

Житло

Монастирські комплекси

Собори

Церкви

Каплиці

Палацові комплекси магнатів

Резиденції місцевих феодалів

Замкові споруди, укріплені міста.

Міська забудова

Селища та хутора

Мазанка

Землянка (напівземлянка)

Мистецтво

Фреска

Ікона

Книжкова мініатюра

Народне мистецтво

«козак Мамай»

Література

Релігійна

Світська

Полемічні тексти

«Літопис самовидця»

Усна творчість, думи, пісні, байки

Книгодрукарство. Засновниками стали Іван Федоров і Петро Мстіславец. У 1564 р. вони видали в Москві «Апостол», в 1565 р. «Часослов», «Євангеліє», що розповсюджувалися не тільки в Росії, а й на Україні. Згодом І. Федоров переїздить на Україну, працюючи в маєтку магната Ходасевича, а потім у князя Острозького, в 1573 р. засновує у Львові першу в Україні друкарню і випускає церковну («Апостол», «Острозька Біблія»), навчальну («Буквар»), публіцистичну літературу (всього відомо 28 видань).

Музика

Церковна

Світська

Церковні співи. Хорове виконування духовних творів. Формування традиції одноголосого та багатоголосого співу.

Пісні, перекази, легенди, казки відображали найважливіші події в житті українського народу:

- Героїко-патріотична тематика - про боротьбу з татарськими набігами, оспівували хоробрість захисників;

- Про боротьбу проти феодального гніту і мрії про вільної козацького життя, де головним персонажем стає, як правило, козак-герой

Виконувалися бродячими кобзарями, бандуристами («Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю», «Пісня про Байду», Думи «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Плач невільників»)

Освіта

Начальна

Середня

Вища

Церковні школи (конфесіональні), церковно слов’янська мова, арифметика, Закон Божій, церковний спів

Братські школи (Львівська, Київська, Луцька, Камінець - Подільська)

Слов’яно – греко – латинські школи (Острожська)

Викладалися церковнослов’янська, грецька і латинська мови та «сім вільних наук» — граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія і музика. Ці школи організовували також братства

Протестантські школи. Міста: Киселин, Гоща, Берестечко

Єзуїтські колегіуми. Міста: Львів, Перемишль, Луцьк, Вінниця

Греко-католицькі школи. Міста: Холм, Шаргород, Володимир

Острозька академія, Киселинська академія (протестантська).

Київо – Могилянська колегія (1632, з 1701 академія)

Викладалися «сім вільних наук», а також філософія, богослов’я, географія, історія.

Стала зразком для створення аналогічних навчальних закладів у Яссах (1640 рік) і Москві (1687 рік).

Висновок:

Соседние файлы в папке attachments_10-09-2012_22-44-24