Культура України в другій половині хiх – початку хх ст.

Російська імперія

Австрійська (з 1849 р. Австро – Угорська)

Початкова

За реформою 1864 р. школи (церковно - парафіяльні, світські) перетворені в початкові народні училища, навчання велося за єдиними планами і програмами (читання, арифметики і Закону божого). Частина училищ була перетворена в «зразкові»: з 5-річним навчанням. Повітові училища були перетворені в 6-річні міські училища, які готували випускників для роботи в промисловості, на транспорті, в канцелярії. У них додатково викладалися геометрія, креслення, фізика, ботаніка та ін.

Середня

Дозволити написання латиницею

Середня освіта надавалася в 7-річних гімназіях, які ділилися на класичні (з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін; випускники без іспитів приймалися до університетів), і реальні, де вивчали точні та природничі науки, які готували своїх учнів до вищих технічних закладів.

Вища

Університети: Харків, Київ, Одеса (Новоросійський університет).

Харків - в технологічний і ветеринарний інститути; Київ - політехнічний; Ніжин - історико-філологічний; Глухів – вчительський інститути

Університети Львова та Чернівців

Львів – політехнічний інститут.

Н. Н. Бекетов

професор Харківського університету

створив при фізико-математичному факультеті фізико-хімічне відділення і лабораторію фізичної хімії. Один із засновників нової науки - фізичної хімії

І. І. Мечников

викладач Новоросійського університету в Одесі

Заснував спільно з мікробіологом

Н. Гамалією першу в країні і другу в світі бактеріологічну станцію: Творець вчення про імунітет.

А. М. Ляпунов

професор Харківського університету

Працював у галузі механіки, математичного аналізу, теорії диференціальних рівнянь, теорії ймовірності

А. П. Єфименко

перша жінка-доктор історичних наук

«Історія українського народу», «Нариси історії Правобережної України» та ін.

Марки Кропивницький

автор понад 40 п'єс

Михайло Старіцкий

автор 25 п'єс, найбільш відомими є історичні драми «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка»

Іван Карпенко-Карий (Тобілевич)

20 драм і комедій, більшість з яких присвячено життю селянства: «Хазяїн», «Сто тисяч», «Наймичка» та ін.

С. Гулак-Артемовський

автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм»

П. Сокальськнй

опери «Мазепа», «Майська ніч», «Богдан Хмельницький» та ін.

М. Лисенко

основоположник класичної української музики, автор драми «Тарас Бульба», симфонічні фантазії «Козак-шумка», «Фантазія» та ін. Автор теоретичних праць, що заклали основи національної музичної фольклористики. Відомий диригент, громадський діяч, педагог.

Різноманітність художніх напрямків

Одночасно розвивалися і взаємно збагачувалися романтизм, натуралізм, просвітницький реалізм. Низка творів цього періоду поєднувала елементи різних напрямків

Наявність індивідуальних стилів письменників

Завдяки самобутності українських письменників у межах окремих художніх напрямків формувалися оригінальні стилі, способи і підходи творчого самовираження

Поява нових тем і проблематики

Серед нових тем української літератури — болюче розшарування селянства, життя промислових робітників, боротьба народу проти соціального і національного гноблення, пошуки інтелігенцією свого місця в суспільстві

Демократизація та гуманізація літератури

Центральною фігурою художніх творів стала людина з народу. Розкривається процес духовного розкріпачення народних мас, розвитку їхньої свідомості. Сприйняття людини як найвищої цінності, захист її прав, заклики боротися з насиллям і сваволею панівних класів

Ускладнення художніх форм

Розвиток різних жанрів — епічних романів, повістей, оповідань, новел, фейлетонів тощо. Описовість та натуралізм поступаються місцем аналізу та типізації, відбувається відступ схематизму в побудові образів, сюжети стають гострішими і напруженішими

Політизація літературної творчості

Активно висвітлюються болючі соціальні проблеми, посилюється публіцистичність художніх творів, аналізуються тогочасні соціальні суперечності

Пейзаж

С. Васильківський

близько 3,6 тис. творів, сюжети яких нерозривно пов'язані з життям і побутом Україні та її народу («Ранок», «Степ в Україну», «На Харківщині» і ін.)

Побутовий жанр

І. Е. Рєпін

твори присвячені історичній тематиці («Запорожці пишуть листа турецькому султану»), класовим протиріччям на селі («У волості»), побутовим сценам («Вечорніці») і ін.

«Товариство передвижных художніх виставок»

І. Ю. Рєпін,

В. І. Суріков, О. К. Саврасов, І. І. Шишкин, К. А. Савіцкий,

А. М. і В. М. Васнецови, А. І. Куїнджі, В. Д. Поленов, Н. А. Ярошенко, І. І. Левітан, ін.

Модерн

використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених в природі

Модернізм

у мистецтві загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття спроб порвати з художніми традиціями 19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту; в образотворчому мистецтві - імпресіонізм, символізм, абстракціонізм, експресіонізм, сюрреалізм, футуризм;

в музиці - поняття ключа замінене на атональність;

в архітектурі - функціоналізм і відсутність декоративності;

в літературі - експеримент з альтернативними формами оповіді ( імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, сюрреалізм, «театр абсурду», дадаїзм, «новий роман»)

Імпресіонізм

Напрям заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань, виникає у 1860-х роках. Противага реалізму. Відтворити витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів та переживань.

К. Коровін, В. Серов,

Е. Грабарь, М. Ларіонов

Література:

М.Коцюбинський,

B. Стефаник

Музика:

І.Ф. Стравінський

Символізм

Основоположники проголосили основою мистецької творчості символ, таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можна розкрити, збагнути й відобразити тільки за допомогою мистецтва.

В. Брюсов,

К. Бальмонт,

І. Анненський,

О. Блок,

А. Бєлий

Акмеїзм

вважали свою творчість вищим етапом у розвитку символізму, проповідували теорію «чистого мистецтва», культивували відірваність від життя, аполітизм.

М. Гумільов,

А. Ахматова,

О. Мандельштам

Футуризм

мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. (3 «М»: місто, машина, маса); нове мистецтво не цікавиться людиною; для цього мистецтва характерний виключний динамізм, опоетизування руху, швидкості, зорові пошуки засобів зображення руху.

В. Хлєбніков,

Д. Бурлюк,

В. Маяковський,

В. Поліщук,

О. Левада,

В. Ярина

Кінофабрика

Фільм

Режисер