- •Кафедра туризму та соціальних наук
- •Лекція 1. Вступ до історії української культури. Культура первісного часу.
- •Питання до самоконтролю:
- •2.Культура первісного часу.
- •3.Трипільська проблема.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 2. Культура Стародавнього Сходу.
- •Розвиток культури Давнього Межиріччя.
- •Ґенеза культури Стародавнього Єгипту та її надбання.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 3. Античні цивілізації.
- •Культурні надбання цивілізацій Стародавньої Греції Кріто – Мікенська цивілізація
- •Цивілізація класичної Греції – розквіт грецької культури.
- •Еллінізм як синтез художніх традицій Сходу та Заходу
- •Стародавній Рим: специфіка і оригінальність римської культури
- •Виникнення християнської культури
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 4. Середньовічна культура
- •Східна християнська цивілізація Візантії та її спадщина.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 5. Культура України у Середньовіччі
- •Витоки культури України
- •Виникнення слов’ян
- •Культура Київської Русі періоду розквіту.
- •Культура Галицька – Волинського князівства.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 6. Культура доби Відродження й Просвітництва. Українське бароко
- •Європейське відродження, виникнення гуманізму
- •Культурно-національне Відродження в Україні XIV – XVII ст.
- •Литовська доба.
- •Українські землі у складі Речі Посполитій
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 7. Західноєвропейська і українська культура XIX - поч. XX ст
- •Духовні пошуки в українській культурі XVIII – поч. XIX ст. Та їх вплив на розвиток мистецтва.
- •Формування індустріальної цивілізації у першій пол. Хіх ст.
- •Культура України в другій половині хiх – початку хх ст.
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 8. Історія української культури 1914 – 1939 рр.
- •Політика коренізації та український ренесанс
- •Панування соцреалізму Українська культура 1928 – 1939рр. (1941р.)
- •Питання до самоконтролю:
- •Лекція 9. Культура другої половини хх ст.
- •Розвиток культури після Другої світової війни.
- •Культура «шестидесятників» як альтернатива соцреалізму
- •Культура «розвинутого соціалізму».
- •Лекція 10. Культурні реалії в сучасній Українській державі.
- •Рекомендована література Основна.
- •Додаткова.
Формування індустріальної цивілізації у першій пол. Хіх ст.
Освіта: необхідність забезпечення потреб виробництва спеціалістами приводила до необхідності постійного реформування освіти, її демократизації та спеціалізації, розширенню навчальних закладів.
|
Російська імперія |
Австрійська (з 1849 р. Австро – Угорська) імперія |
Початкова |
Парафіяльні училища для дітей «нижчих станів», повітові училища для дітей «купців, ремісників та інших міських обивателів» |
Елементарні школи: у селах — парафіяльні однорічні, у містечках — тривіальні трикласні, у великих містах — чотирикласні головні та нормальні школи |
Середня |
Гімназії. Навчання було платним. Здійснювалося російською мовою. Спеціальна заборона приймати до них вихідців із кріпосних селян. Усього в Наддніпрянщині в першій половині ХIХ ст. діяло 19 гімназій, де навчалося 4 тис. учнів |
Гімназії. Навчання було платним. Здійснювалося німецькою мовою. Усього в Східній Галичині діяло вісім гімназій, на Закарпатті — дев’ять, у Північній Буковині — одна |
Вища |
Києво-Могилянська академія (ліквідована 1817р.), Харківський (1805р.) та Київський (1834р.) університети. Ліцеї у 9-річному курсі поєднували гімназичний та університетський курси: Волинський (1805р.), Рішельєвський (1818р.), Гімназія вищих наук (1820р.) |
Львівський університет, Реальна (торговельна) академія (1817р.), Технічна академія (1844р.). Викладання здійснювалося німецькою мовою |
Напрямки українського мистецтва у першій половині ХIХ ст.
Класицизм |
Романтизм | ||
Орієнтувався на античне мистецтво і міфологію як норму та ідеальний зразок, тісно пов’язаний з Просвітництвом, спирався на філософію раціоналізму, уявлення про розумну закономірність світу, прекрасну, удосконалену людиною природу |
Відображав розчарування в ідеалах Просвітництва. Намагався протиставити практицизму. Стверджував неповторність людської особистості, самоцінність її духовного життя. Охопив усі сфери духовного життя, але не став універсальним стилем, як класицизм.. | ||
Живопис | |||
Представники: Ф. Бруні, К. Брюлов Характеристика:
|
Представники: О. Кіпренський, І.К. Айвазовський Характеристика:
| ||
Література | |||
Звертанням у сюжеті до етичних проблем, оспівуванням героїки, логічною ясністю дій тощо Поема І. Котляревського «Енеїда»; ода (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, І. Фальковський, І. Максимович, І. Шатович), яка створювалася з приводу урочистих дат або візитів світських і церковних можновладців; байка (П. Білецький-Носенко, П. Писаревський, С. Рудиковський). В драматургії («Москаль-чарівник» та «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка). Український класицизм, знаменує собою розвиток літературної української мови. |
Наголошування народності і ролі та значення національного у літературі і мистецькій творчості. «Грамматика малороссийского наречия» О. Павловського (видана 1818р. у Петербурзі); збірка М. Цертелева «Опыт собрания старинных, малороссийских песней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови та української народної поезії. збірник «Малороссийские песни» М. Максимовича (виданий у Москві 1827р.); балади П. Гулака-Артемовського («Твардовський» і «Рибалка», 1827р.). Український романтизм розвинувся під впливом поглибленого вивчення народної творчості, з одного боку, та писань російських і польських романтиків — з другого. Провідними представниками були захоплені українською екзотикою росіяни (К. Рилєєв, О. Пушкін, Ф. Булґарін), українці, що писали російською (О. Сомов, М. Маркевич, Є. Гребінка, М. Гоголь). | ||
Музика | |||
Представники:
Характеристика: Грунтувалася на переконанні в розумності й гармонійності світоустрою, що проявилося в увазі до збалансованості частин твору, ретельної обробки деталей, розробці основних канонів музичної форми. |
Представники: А. Алябьев, М. Глинка, А. Даргомижський, М. Балакирев, Н.А. Римський-Корсаков, П.И. Чайковський. Характеристика:
| ||
Архітектура | |||
Звернення до форм античного зодчества як до еталону гармонії, простоти, суворості, логічної ясності і монументальності. Регулярність планування і чіткість об'ємної форми. Основою став ордер, в пропорціях і формах близький до античності, властиві симетрично-осьові композиції, стриманість декоративного оздоблення, регулярна система планування міст. |
Проявляється в захопленні «романтичним минулим». У країнах Західної Європи - Середньовіччя. В цілому, романтизм став стилем заміських вілл, храмів і урядових будівель Еклектика – напрям мистецтва, вільно комбінує елементи всіх стилів минулого. Еклектику також називають історизмом, ретроспективізмом або еклектизмом. |