Питання до самоконтролю:

Начальна

Середня

Вища

На Лівобережжі, Слобожанщині та Запоріжжі існували початкові школи, де навчали дяки. На Правобережжі та західноукраїнських землях школи діяли при братствах.

На Лівобережжі та Слобожанщині діяли Чернігівський, Харківський і Переяславський колегіуми, на Правобережжі та західноукраїнських землях — єзуїтські колегіуми: Львівський, Перемишльський, Кам’янецький, Луцький та ін.

1786 р. було створено 5 головних чотирикласних (для дітей дворян) і 10 двокласних (для дітей заможних міщан) народних училищ. Повну середню освіту надавали гімназії

Києво-Могилянська академія

Українці мали можливість навчатися у навчальних закладах Росії, Європи (у тому числі за державний кошт)

Філософія.

Г. Сковорода: викривав несправедливу владу, критикував людські вади — нечесність, жадобу, користолюбство тощо. Закликав людей до морального очищення і самопізнання своєї духовної сутності. Розробив вчення про «споріднену працю», яка повинна була відповідати природним здібностям людини та її життєвому покликанню.

Медичні знання

Амбодик-Максимович був автором перших у Російській імперії підручників з акушерства.

М. Тереховський став першим дослідником, який експериментально вивчав мікроорганізми.

Є. Мухін запроваджував віспощеплення та різні запобіжні засоби в боротьбі з холерою.

Д. Самойлович описав епідемію чуми, 1784 р., та розробив запобіжні заходи.

У Львові, 1773 р. було відкрито медичну колегію для підготовки лікарів та аптекарів.

У Єлисаветграді, 1787 р. з’явилася перша в Наддніпрянщині спеціальна медична школа.

1792 р. було відкрито Київський військовий госпіталь.

Математичні знання

1793 р. викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математики» і книгу «Теоретична астрономія»

Історія, географія

К.І. Габліц, П.С. Паллас, В.Ф. Зуєв досліджували приєднані до Росії Причерномор’є та Крим. У працях присутні географічні дані, описи пам’яток історії та археології, природи, геології та ін.

Література

Історико-мемуарна проза: В.Г. Григорович-Барський, вчений, мандрівник, письменник. «Мандри святими місцями Сходу з 1723 по 1747 рік», описав Грецію, Палестину, Північну Африку.

Щоденники М. Ханенка і Я. Марковича

І.П. Котляревський: «Енеїда» стала першим твором, написаним українською мовою

п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник»

Музика

Осередки музичної освіти: Глухівська співацька школа і Києво-Могилянська академія.

М. Березовський (автор опери «Демофонт»);

Д. Бортнянський (опери «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій», «Сокіл», «Син-суперник» та понад 100 творів церковної музики);

А. Ведель (хорові концерти)

Набули поширення пісні-романси, в основу яких, покладені народні мотиви

Театр

Інтермедії перетворилися на самостійні одноактні комедійні п’єски, зародження світської драматургії. Поява аматорських театрів (міста Київ, Єлисаветград, Полтава та ін.) У маєтках знаті з’являється кріпацький театр.

1798 р. у Харкові виник перший професійний театр з постійною трупою.

Скульптура

Поширення набуло декоративне ліпнина і різьблення, що прикрашало стіни архітектурних споруд. Розвиток скульптури на Лівобережжі та в Києві пов’язаний з творчістю І. Равича (мідні ковані фігури для київської ратуші) та С. Шалманова (скульптурне оформлення іконостасу Мгарського монастиря, Покровської церкви в Ромнах).

На західноукраїнських землях працювали С. Фесінгер, А. Осинський та Пінзель (кам’яні статуї на фасадах костьолів у селищі Підгірці, ратуші в Бучачі, Домініканського і Марії Магдалини у Львові)

Живопис

Монументальний живопис: храмові розписи і оздоблення громадських споруд та палаців. Розписи Андріївської церкви створені О. Антроповим, Г. Левицьким-Носом і його сином Д. Левицьким; розписи палаців Розумовського в Почепі та Батурині, Румянцева у Вишеньках та Чернігівщині, Конецпольських у Підгірцях, Радзивіллів у місті Олика тощо.

Портретний жанр: портрети козацьких старшин, заможних міщан.

Народна картина: (вид народного малярства) історичний, побутовий, портретний, символічний жанри. На Лівобережжі та Київщині чільне місце в ній посідав образ козака-бандуриста.

Гравюра: композиції Г. Левицького-Носа, афіши-оголошення до диспутів у Києво-Могилянській академії І. Щирського; поряд із професійними майстрами працювали народні гравери, які створювали зображення на релігійні, історичні, побутові та фольклорні теми.