- •Кафедра економічної кібернетики та інформатики
- •Курсова робота
- •З дисципліни «Економічна кібернетика»
- •На тему: «Моделювання оцінки конкурентоспроможності регіону»
- •Чернігів, чдіеу 2013 Рецензія
- •1.Теоретичні аспекти дослідження конкурентоспроможності регіону як основа формування стратегії його економічного розвитку
- •1.1 Економічні підходи до змісту конкурентоспроможності регіону
- •1.2. Методичні аспекти оцінки конкурентоспроможності регіону
- •1.3 Теоретико - методичні засади формування системи моніторингу конкурентоспроможності регіону
- •Систематизація основних підходів, мотодів та показників оцінки конкурентоздатності регіонів
- •2.1. Аналіз сучасних тенденцій розвитку Чернігівської області
- •Соціально – економічний стан Чернігівської області у 2010-2012рр. За даними Головного управління статистики у Чернігівській області
- •Валовий регіональний продукт Чернігівського регіону
- •2.2.Оцінка і виявлення конкурентних переваг Чернігівського регіону
- •2.3 Оцінка конкурентоспроможності регіону.
- •Показники конкурентоспроможності Чернігівського регіону
- •Часткові коефіцієнти для стимуляторів та дестимуляторів розраховані за різними методами
- •Розмір інтервалів часткових коефіцієнтів
- •3.1 Удосконалення методичних підходів щодо оцінки конкурентоспроможності регіону.
- •Показники по Чернігівській області за 2010-2012рр.
2.3 Оцінка конкурентоспроможності регіону.
Набір показників для оцінки конкурентоспроможності регіону у методиках відрізняється їх кількістю, групами та способом отримання. Кількість показників, які використовуються у методиках оцінки конкурентоспроможності регіонів може коливатись від двох (В. Безугла) до 44 (С. Н. Смірнов, Ю. В. Симачов, Л. С. Засимова, А. А. Чулок) . 3. В. Герасимчук, І. М. Вахович вказують, що при визначенні переліку показників слід керуватися наступними міркуваннями :
вибрані показники повинні мати необхідну для проведення розрахунків статистичну базу;
враховуючи цілі аналізу, показники повинні відображати найбільш суттєві властивості або характеристики системи і водночас їх кількість повинна бути обмежена;
показники не повинні бути занадто взаємопов’язані, що може призвести до багатократного повторення інформації і викривлення достовірності результатів.
Керуючись цими правилами ми відокремили найсуттєвіші показники для визначення конкурентоспроможності регіону(табл.5).
Таблиця 5
Показники конкурентоспроможності Чернігівського регіону
Показник |
2010 |
2011 |
2012 |
Індекс обсягу сільського господарства (%) |
86,9 |
127,2 |
107,9 |
сальдо(+,-), млн.дол.США |
-13701,1 |
-33410,3 |
-18968,5 |
Оборот внутрішньої торгівлі |
4385 |
5463,8 |
6143,2 |
Індекс споживчих цін(%) |
109,5 |
103,6 |
98,8 |
Середньомісячна заробітна плата,грн |
1689 |
1952 |
2292 |
Капітальні інвестиції, млн.грн. |
2153,2 |
2289,1 |
3047,8 |
Часткові коефіцієнти по кожному показнику розраховуємо за формулою: (1)
де - частковий коефіцієнт по відповідному показнику;
Пз - значення показника певного регіону;
Пе - еталонне значення показника (найвище або нормативне).
Результатом формули (1) буде коефіцієнт, який лежить в межах [0; 1], причому коефіцієнт із значенням 1 буде мати лише регіон з найкращим значенням даного індикатора.
Вважаємо за доцільне проводити розрахунок часткових коефіцієнтів за формулою (1) - шляхом ділення значення відповідного показника регіону на еталонне значення (максимальне).
Варто зазначити, що не всі показники можна перетворити на часткові коефіцієнти із значенням в межах [0; 1] шляхом ділення на максимальне значення, адже для факторів- стимуляторів найкращим буде найвищий показник, а для дестимуляторів - найнижчий.
Більшість науковців вирішує цю проблему наступним чином. Якщо збільшення показника підвищує конкурентоспроможність (стимулятор), то коефіцієнт шукається за формулами (1). Якщо збільшення показника знижує конкурентоспроможність (дестимулятор), то частковий коефіцієнт розраховується за формулою:
(2)
де Пз - фактичне значення показника для певного регіону;
Пmin - мінімальне значення показника;
Пmax ~ максимальне значення показника.
Таблиця 6
Часткові коефіцієнти для стимуляторів та дестимуляторів розраховані за різними методами
показник |
2010 |
2011 |
2012 |
Середнє значення | |
Індекс обсягу сільського гос-ва |
0,68 |
1,00 |
0,85 |
| |
сальдо |
1,00 |
0,41 |
0,84 |
0,75 | |
Оборот внутрішньої торгівлі |
0,71 |
0,89 |
1,00 |
0,87 | |
Індекс споживчих цін |
1,00 |
0,95 |
0,90 |
0,95 | |
Середньомісячна заробітна плата |
0,74 |
0,85 |
1,00 |
0,86 | |
Капітальні інвестиції |
0,71 |
0,75 |
1,00 |
0,82 |
Рисунок 1
Для визначення інтегрального коефіцієнта з отриманих коефіцієнтів знаходять середнє арифметичне (3.В. Герасимчук, Л. Л. Ковальська), середнє геометричне (Л. І. Ушвицький, В. М. Парахіна ) або середньозважене значення (Р. А. Фатхудінов ).
Середнє арифметичне значення використовується для показників, які мають однаковий рівень випливу на інтегральний коефіцієнт, і розраховується за формулою:
= (3)
де - інтегральний показник конкурентоспроможності регіону;
—часткові коефіцієнти;
n - кількість часткових коефіцієнтів.
Недоліком даного методу є те, що будь-яке погіршення однієї часткової оцінки компенсується таким же за абсолютною величиною покращенням іншої часткової оцінки.
Для Чернігівського регіону середнє арифметичне буде рівним :
2010 |
2011 |
2012 |
0,806 |
0,808 |
0,932 |
Середнє геометричне розраховується за формулою:
(4)
Для Чернігівського регіону середнє геометричне буде рівним :
2010 |
2011 |
2012 |
0,0002677 |
0,000115661 |
0,071811465 |
Середньозважене значення визначають за формулою:
(5)
Для Чернігівського регіону середньозважене буде рівним :
2010 |
2011 |
2012 |
-5626,40 |
-3223,64 |
-2302,29 |
де Кінт - інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності регіону;
Ві - ваговий коефіцієнт по певному показнику.
Заключним етапом оцінки конкурентоспроможності регіону є інтерпретація результатів, отриманих на попередніх етапах, а саме інтегрального коефіцієнту конкурентоспроможності.
Підхід полягає у визначенні розміру інтервалів часткових коефіцієнтів за допомогою формули:
(6)
де r - розмір інтервалу;
- максимальне значення інтегрального коефіцієнту;
- мінімальне значення інтегрального коефіцієнту;
g - кількість відокремлених груп.
Результати розрахунку розміру інтервалу по кожному показнику представлені в таблиці 7.
Таблиця 7