Перелік указів Президента України, що втратили чинність

1. Указ Президента України від 14 квітня 2000 року N 598 ( 598/2000 ) "Про Міністерство палива та енергетики України".  

2. Указ Президента України від 14 грудня 2001 року N 1218 ( 1218/2001 ) "Про внесення змін до Положення про Міністерство палива та енергетики України".  

3. Пункт 2 змін, що вносяться до актів Президента України, затверджених Указом Президента України від 27 березня 2002 року N 304 ( 304/2002 ) "Про внесення змін до деяких положень про міністерства".  

4. Пункт 19 змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 5 березня 2004 року N 280 ( 280/2004 ) "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України".  

5. Пункт 2 Указу Президента України від 5 квітня 2004 року N 391 ( 391/2004 ) "Про внесення змін до деяких указів Президента України".  

6. Пункт 3 змін, що вносяться до деяких указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 10 жовтня 2005 року N 1430 ( 1430/2005 ) "Про Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи".  

7. Указ Президента України від 5 жовтня 2005 року N 1417 ( 1417/2005 ) "Питання Міністерства вугільної промисловості України".  

8. Указ Президента України від 31 грудня 2005 року N 1884 ( 1884/2005 ) "Питання Міністерства палива та енергетики України".

Указ Президента України

Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

1. Затвердити Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (додається).

2. Установити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником:

Міністерства економіки України;

Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики;

Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в частині формування та реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

Державної служби технічного регулювання України в частині формування та реалізації державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, управління якістю), а також формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів (крім функцій з реалізації державної політики з питань державного контролю у сфері захисту прав споживачів; функцій з формування та реалізації державної політики з питань безпечності харчових продуктів).

3. Визнати такими, що втратили чинність:

статтю 1 Указу Президента України від 25 травня 2000 року № 721 "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва";

статті 2, 3 Указу Президента України від 23 жовтня 2000 року № 1159 "Про Міністерство економіки України";

Указ Президента України від 5 березня 2001 року № 149 "Про внесення доповнення до пункту 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва";

пункт 3 змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 9 липня 2003 року № 586 "Про зміни та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України";

пункт 21 змін, що вносяться до указів Президента України, затверджених Указом Президента України від 5 березня 2004 року № 280 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України";

статтю 1 Указу Президента України від 24 квітня 2004 року № 477 "Про зміни та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України";

Указ Президента України від 31 грудня 2005 року № 1897 "Про внесення зміни до Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва".

Президент України	В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 31 травня 2011 року № 634/2011

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011

ПОЛОЖЕННЯ про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

1. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономрозвитку України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, оборонного замовлення.

2. Мінекономрозвитку України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Президента України.

3. Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:

формування та забезпечення реалізації:

- державної політики економічного і соціального розвитку;

- державної цінової політики;

- державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості;

- державної політики у сфері торгівлі;

- державної регіональної політики;

{Абзац восьмий пункту 3 виключено на підставі Указу Президента № 237/2012 від 30.03.2012}

- державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);

- державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;

- політики у сфері державно-приватного партнерства;

{Абзац дванадцятий пункту 3 виключено на підставі Указу Президента № 237/2012 від 30.03.2012}

- державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

- державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

- державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;

- єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ;

- державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги;

формування державної політики:

- у сфері захисту прав споживачів;

- у сфері статистики, керуючись засадами професійної незалежності та самостійності органів державної статистики в частині розроблення і затвердження нормативно-правових актів у галузі статистики;

- з питань розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

- з питань державного експортного контролю;

- у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України);

- з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

- у сфері державного матеріального резерву;

- у сфері управління об’єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;

забезпечення нормативно-правового регулювання у вищезазначених сферах;

забезпечення реалізації в межах своїх повноважень державної економічної політики у сфері оборони та безпеки;

удосконалення в межах своїх повноважень інструментів, процедур та стандартів діяльності органів виконавчої влади.

4. Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань:

1) аналізує стан та тенденції економічного і соціального розвитку України, секторів та галузей економіки, адміністративно-територіальних одиниць, розробляє пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку та реформування економіки, ураховуючи принципи сталого розвитку, здійснює державне прогнозування економічного і соціального розвитку України та підготовку відповідних планів і програм, складає прогнозні зведені національні рахунки для економіки в цілому, в тому числі таблиці "витрати-випуск" (міжгалузеві баланси), забезпечує координацію роботи органів виконавчої влади із зазначених питань, розробляє структуру прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку, методичні рекомендації щодо їх підготовки, відповідає за впровадження сучасних методологічних підходів до прогнозування та розроблення планів і програм економічного і соціального розвитку;

готує разом із Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також Національним банком України прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди, проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період;

визначає економічні засади демографічного і соціального розвитку, розробляє прогнози чисельності населення України за статево-віковою структурою;

погоджує прогнози розвитку галузей економіки на середньо- та короткостроковий періоди, проекти програм розвитку галузей економіки;

здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи з підготовки прогнозів та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на середньо- та короткостроковий періоди;

аналізує стан конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо її підвищення;

забезпечує формування державної політики у сфері статистики, здійснює контроль за її реалізацією;

забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері статистики відповідно до положень Законів України «Про державну статистику», «Про Всеукраїнський перепис населення», «Про сільськогосподарський перепис».

готує в установленому законодавством порядку прогноз зведеного балансу фінансових ресурсів України;

проводить аналіз впливу інструментів валютно-курсової, грошово-кредитної політики на розвиток економіки, розробляє пропозиції щодо підвищення ефективності їх використання для досягнення економічного зростання;

розробляє в межах своїх повноважень пропозиції щодо вдосконалення бюджетного та податкового законодавства;

бере участь у розробленні Основних напрямів бюджетної політики;

здійснює економічну оцінку проекту державного бюджету та проводить аналіз економічних факторів, що впливають на виконання державного бюджету;

проводить аналіз:

- стану взаєморозрахунків у сфері господарської діяльності та їх впливу на розвиток економіки, розробляє заходи щодо вдосконалення взаєморозрахунків між суб’єктами господарювання та підвищення платіжної дисципліни;

- впливу ринку банківських послуг, валютного, фондового, страхового та інших ринків фінансових послуг на економічний розвиток держави;

проводить економічний аналіз ефективності пенсійної системи;

здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи, пов’язаної з розробленням і виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади державних цільових програм, веде їх облік, готує висновки стосовно доцільності їх затвердження та дострокового припинення їх виконання, проводить моніторинг виконання зазначених програм, бере участь у проведенні оцінки ефективності використання бюджетних коштів;

формує і подає Міністерству фінансів України перелік державних цільових програм, які передбачається виконати у зазначеному періоді з використанням бюджетних коштів;

формує та реалізовує державну політику у сфері державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб, здійснює координацію робіт державних замовників щодо його розміщення та виконання;

бере участь у:

- розробленні стратегії та механізму реалізації державної науково-технічної політики;

- підготовці пропозицій щодо визначення обсягів і цільового спрямування бюджетного фінансування наукової та науково-технічної діяльності;

- розробленні механізму забезпечення економічної безпеки держави, детінізації економіки та відповідних заходів;

- розробленні та здійсненні заходів з формування та реалізації державної політики стосовно доходів населення;

- розробленні пропозицій щодо розмірів соціальних гарантій, стандартів і нормативів;

- визначенні економічних засад державної політики та проведенні аналізу економічної ситуації у секторах соціально-гуманітарної сфери та оцінки впливу заходів державної політики у зазначеній сфері на економічний розвиток;

- аналізі економічної складової державної міграційної політики;

формує та забезпечує реалізацію державної регіональної політики, розробляє в межах своїх повноважень проекти нормативно-правових актів з питань регіональної політики і місцевого самоврядування, пропозиції щодо розв’язання актуальних проблем у цій сфері;

розробляє і здійснює в межах своїх повноважень заходи, спрямовані на розбудову інфраструктури регіонів, розвиток міжрегіонального економічного співробітництва;

сприяє комплексному соціально-економічному розвитку регіонів;

розробляє державну стратегію регіонального розвитку, щорічні плани заходів щодо її реалізації, здійснює методологічне керівництво та координацію діяльності з підготовки стратегій регіонального розвитку;

здійснює відповідно до законодавства:

- координацію розроблення угод щодо регіонального розвитку, наукове і методичне забезпечення діяльності в цій сфері органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державну реєстрацію таких угод після їх схвалення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими радами;

- проведення в установленому порядку моніторингу показників розвитку регіонів, районів і міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення та формування переліку показників, за якими проводиться моніторинг розвитку територій і визнання їх депресивними;

- розроблення за участю інших центральних органів виконавчої влади, відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування програм подолання депресивності територій і моніторинг їх виконання;

- щорічне подання на розгляд Кабінету Міністрів України доповіді про виконання угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності територій, використання виділених на ці потреби коштів Державного бюджету України;

- загальну координацію транскордонного співробітництва та контроль за додержанням законодавства з питань транскордонного співробітництва;

забезпечує формування державної політики у сфері енергозбереження та ефективного використання енергетичних ресурсів, здійснює контроль за її реалізацією;

забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері енергозбереження та ефективного використання енергетичних ресурсів;

бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері економічної конкуренції і обмеження монополізму, сприяє розвитку конкурентних відносин;

забезпечує підготовку проектів рішень Кабінету Міністрів України щодо видачі дозволу на узгоджені дії та концентрацію суб’єктів господарювання;

здійснює в межах повноважень функції з регулювання товарного біржового ринку і подає Кабінету Міністрів України узагальнені пропозиції органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності щодо його вдосконалення;

виконує повноваження суб’єкта державного фінансового моніторингу щодо товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами;

встановлює стандартні типові форми, а також порядок випуску та обігу деривативів, базовим активом яких є товари (крім цінних паперів) на біржовому і позабіржовому ринках матеріальних та нематеріальних активів;

забезпечує формування державної політики у сфері розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та нормативно-правове регулювання у зазначених сферах;

2) формує державну інвестиційну політику, розробляє пропозиції щодо обсягів державних капітальних вкладень для врахування їх під час розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік, здійснює контроль за ефективним використанням державних капітальних вкладень;

координує роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади з підготовки та реалізації проектів, що передбачають залучення іноземних кредитів під державні гарантії;

забезпечує в межах, визначених законодавством, проведення експертизи та відбору інвестиційних проектів, що потребують державної підтримки;

забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, територій пріоритетного розвитку, координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади в зазначеній сфері, проводить аналіз соціально-економічних результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, територій пріоритетного розвитку і забезпечує в межах своїх повноважень захист інтересів держави в цій сфері;

здійснює технічне та організаційне забезпечення роботи Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, проводить їх техніко-економічну експертизу;

формує та подає в установленому порядку Кабінету Міністрів України проект переліку об’єктів державної власності, що можуть бути надані в концесію;

погоджує титули будов (об’єктів), фінансування проектів будівництва яких реалізується із залученням коштів державного бюджету або коштів підприємств державної власності;

готує пропозиції та здійснює заходи щодо формування і реалізації єдиної державної політики у сфері державно-приватного партнерства;

проводить моніторинг ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері державно-приватного партнерства;

організовує перевірки виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства;

надає висновки щодо реєстрації проектів технологічних парків;

3) визначає пріоритети розвитку промисловості, готує пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання функціонування промислового сектору економіки;

визначає напрями розвитку науково-технічного потенціалу промислового сектору економіки;

розробляє прогнози розвитку промислового виробництва;

розробляє та організовує реалізацію державних цільових програм розвитку промисловості України;

забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної науково-технічної політики у сфері промисловості;

виступає замовником та організовує проведення державної науково-технічної експертизи інноваційних програм, проектів державного значення у сфері промисловості;

здійснює методологічне забезпечення та складає загальнодержавні баланси попиту і пропозиції за основними видами промислової продукції, продовольчих та паливно-енергетичних ресурсів;

здійснює розрахунок та моніторинг індикаторів продовольчої безпеки;

4) розробляє пропозиції щодо формування та реалізації державної цінової політики;

здійснює відповідно до законодавства державне регулювання цін (тарифів) на продукцію, товари і послуги, здійснює координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади із зазначених питань;

приймає разом із Антимонопольним комітетом України рішення про запровадження та скасування державного регулювання цін на продукцію монопольних утворень на внутрішньому ринку (за винятком продукції, регулювання цін на яку здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій);

здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої влади прогнозування індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції, а також погоджує ціни (тарифи) у випадках, передбачених законодавством;

здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку формування, установлення та застосування цін (тарифів), здійснює методологічне забезпечення роботи органів державного контролю за цінами (тарифами), скасовує в установленому порядку ціни (тарифи), встановлені з порушенням законодавства;

затверджує перелік окремих видів соціально значущих товарів та послуг, за якими проводиться моніторинг цін і тарифів;

проводить моніторинг цін і тарифів на товари та послуги споживчого ринку, узагальнює його результати, готує пропозиції щодо вжиття заходів до стабілізації цінової ситуації;

5) формує та реалізовує державну політику у сфері державних закупівель, зокрема розробляє та затверджує відповідні нормативно-правові акти;

здійснює проведення моніторингу та аналізу системи державних закупівель;

надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;

здійснює в установленому порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника;

погоджує навчальні програми з підготовки спеціалістів у сфері закупівель та підвищення їх кваліфікації;

забезпечує видання безоплатного державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, безоплатного міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та функціонування безоплатного веб-порталу уповноваженого органу з питань закупівель;

формує державне замовлення на постачання продукції для державних потреб і координує роботу державних замовників щодо його розміщення та виконання;

6) забезпечує формування державної політики щодо створення, розміщення, зберігання, поповнення та використання запасів державного матеріального резерву і здійснює контроль за її реалізацією;

забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері державного матеріального резерву;

готує висновки щодо економічної доцільності виділення коштів із резервного фонду державного бюджету та проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України;

7) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері управління державним сектором економіки;

розробляє та подає Кабінету Міністрів України проекти рішень з питань передачі або обміну об’єктів права державної та комунальної власності, здійснює методичне керівництво діяльністю органів виконавчої влади із зазначених питань;

розробляє разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади в установленому порядку пропозиції щодо критеріїв віднесення підприємств до тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, формує пропозиції щодо переліку таких підприємств;

здійснює в установленому порядку повноваження щодо складання, затвердження та контролю фінансових планів підприємств державного сектору економіки, в тому числі погодження фінансових планів підприємств, що є суб’єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, забезпечує методичне керівництво в цій сфері;

{Підпункт 8 пункту 4 виключено на підставі Указу Президента № 237/2012 від 30.03.2012}

{Підпункт 9 пункту 4 виключено на підставі Указу Президента № 237/2012 від 30.03.2012}

10) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);

забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів та здійснює контроль за її реалізацією;

забезпечує міжгалузеву координацію у сфері технічного регулювання та захисту прав споживачів;

організовує розроблення проектів нормативно-правових актів з питань захисту прав і інтересів споживачів, реклами, стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, управління якістю та погоджує їх;

організовує громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, які можуть суттєво впливати на обсяг і зміст прав та інтересів споживачів;

готує разом з іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями щорічну доповідь про стан забезпечення прав споживачів, доводить її до відома органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

розробляє проекти нормативно-правових актів щодо державної підтримки впровадження систем управління якістю відповідно до вимог національних і міжнародних стандартів;

сприяє розробленню та впровадженню систем управління якістю в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях;

організовує інформаційне забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань упровадження систем управління якістю;

бере участь в організації роботи з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань управління якістю, розробленні відповідних навчальних програм, організації проведення фундаментальних і прикладних досліджень у сфері управління якістю;

здійснює узагальнення та пропагування через засоби масової інформації, зокрема власний веб-портал, вітчизняного та міжнародного досвіду впровадження систем управління якістю, організовує та бере участь у науково-практичних міжнародних та національних заходах із таких питань;

бере участь в організації роботи та реалізації заходів щодо співробітництва з регіональними, європейськими, міжнародними організаціями з питань управління якістю;

організовує та проводить моніторинг впровадження систем управління якістю в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях;

організовує і координує проведення робіт у сфері стандартизації, розробляє та затверджує нормативно-правові акти у цій сфері;

формує програму робіт із стандартизації;

вживає заходів щодо гармонізації національних стандартів, які розробляються, із відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;

організовує розроблення і узгодження технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національними стандартами, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

схвалює та приймає відповідно до законодавства національні стандарти, правила усталеної практики та класифікатори;

здійснює відповідно до законодавства реєстрацію стандартів та інших нормативних документів;

за замовленням відповідних центральних органів виконавчої влади формує перелік національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів, та завідсутністю таких стандартів організовує їх розроблення;

вживає заходів щодо виконання зобов’язань, зумовлених участю України в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;

приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;

організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та Національного інформаційного центру міжнародної інформаційної мережі (ISONET);

здійснює від імені держави права власника на національні стандарти, правила усталеної практики, класифікатори та каталоги;

організовує відповідно до законодавства розповсюдження офіційних публікацій національних стандартів, правил усталеної практики і класифікаторів та іншої друкованої продукції стосовно прийнятих національних стандартів, стандартів і документів відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації, а також делегує ці повноваження іншим організаціям;

організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації;

забезпечує та сприяє співробітництву між виробниками, постачальниками, споживачами продукції, процесів і послуг та відповідними державними органами у сфері стандартизації;

затверджує положення про національний орган з акредитації, положення про Раду з акредитації та її склад, опис і правила застосування національного знака акредитації, правила визначення вартості робіт з акредитації, здійснює інші повноваження із зазначених питань;

координує діяльність із розроблення та перегляду технічних регламентів;

готує програму розроблення технічних регламентів;

розглядає відповідно до законодавства проекти технічних регламентів та подає коментарі щодо них, погоджує такі проекти і подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

організовує проведення оцінки еквівалентності українських та іноземних технічних регламентів і надає відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України;

веде реєстр технічних регламентів;

призначає за пропозиціями центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, органи з оцінки відповідності та із залученням цих центральних органів виконавчої влади здійснює моніторинг (нагляд) відповідності призначених органів з оцінки відповідності вимогам законодавства, приймає відповідно до законодавства рішення щодо скасування призначення;

веде державний реєстр призначених органів з оцінки відповідності;

готує пропозиції щодо приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації, укладення міжнародних угод у сфері оцінки (підтвердження) відповідності, приймає рішення про порядок визнання результатів робіт, проведених органами із сертифікації інших держав;

координує роботу центральних органів виконавчої влади у визначених сферах діяльності з оцінки (підтвердження) відповідності у законодавчо регульованій сфері;

організовує розроблення проектів нормативно-правових актів, що встановлюють загальні вимоги та правила процедури оцінки (підтвердження) відповідності в законодавчо регульованій сфері;

надає методологічну допомогу центральним органам виконавчої влади в розробленні проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань оцінки (підтвердження) відповідності;

організовує підготовку та атестацію аудиторів із сертифікації;

проводить та координує відповідно до законодавства роботу із забезпечення функціонування державної системи сертифікації;

веде Реєстр державної системи сертифікації (державний реєстр сертифікатів відповідності) та реєстр декларацій про відповідність;

призначає органи із сертифікації;

затверджує перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні;

розглядає спірні питання з випробувань і додержання правил сертифікації продукції;

здійснює інформаційне забезпечення з питань оцінки (підтвердження) відповідності та сертифікації продукції;

бере участь у роботі відповідних міжнародних та регіональних організацій із захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, управління якістю;

здійснює державне управління забезпеченням єдності вимірювань в Україні, проводить єдину в державі технічну політику щодо забезпечення єдності вимірювань;

координує діяльність щодо забезпечення функціонування та розвитку державної метрологічної системи;

координує діяльність метрологічної служби України;

затверджує персональний склад Науково-технічної комісії з метрології та положення про неї;

організовує проведення фундаментальних досліджень у сфері метрології;

розробляє або бере участь у розробленні державних наукових і науково-технічних програм, що стосуються забезпечення єдності вимірювань;

розробляє та затверджує відповідно до законодавства нормативно-правові акти і нормативні документи у сфері метрології та метрологічної діяльності;

організовує створення та функціонування еталонної бази України, встановлює порядок створення, затвердження, реєстрації, зберігання та застосування еталонів, а також звірення їх з еталонами інших держав і міжнародними еталонами;

надає в установленому порядку еталонам статус державних;

встановлює визначення основних одиниць Міжнародної системи одиниць (SI), назви та визначення похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволені позасистемні одиниці, а також їх позначення та правила написання, приймає рішення щодо тимчасового застосування у визначеній галузі одиниць вимірювань, які не входять до SI, кратних та частинних від них;

організовує та проводить державний метрологічний контроль і нагляд;

погоджує положення про метрологічні служби міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

забезпечує представництво та участь України у міжнародних, європейських та інших регіональних організаціях з метрології;

організовує та проводить атестацію виробництва підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції;

11) забезпечує формування державної політики у сфері державного ринкового нагляду та здійснює контроль за її реалізацією;

здійснює у межах компетенції державний ринковий нагляд;

затверджує положення про Раду ринкового нагляду та її склад, розглядає розроблені нею пропозиції, здійснює організаційне та інформаційне забезпечення її роботи;

проводить оцінку ринкового нагляду, подає на розгляд Кабінету Міністрів України висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення організації ринкового нагляду, розроблені за результатами цієї оцінки;

забезпечує функціонування і безоплатний допуск до національної інформаційної системи державного ринкового нагляду та системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;

координує діяльність щодо доступу України до міжнародних, регіональних та іноземних систем повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик;

12) розробляє в установленому порядку пропозиції щодо гармонізації нормативно-правових актів та нормативних документів з міжнародними, в тому числі європейськими, правилами і стандартами, які визначають вимоги до торговельної діяльності та діяльності у сфері побутових послуг;

розробляє та затверджує правила торгівлі окремими групами товарів, надання побутових послуг, роботи закладів ресторанного господарства, здійснення різних видів і форм торгівлі, граничні розміри списання втрати товарів на підприємствах торгівлі та ресторанного господарства, а також порядок їх застосування, державні соціальні нормативи у сфері торговельної діяльності і побутових послуг;

13) забезпечує і координує в межах своїх повноважень виконання українською стороною зобов’язань за міжнародними договорами України з ЄС, бере участь у переговорах, спрямованих на розвиток договірних відносин з ЄС;

бере участь у встановленому порядку у функціонуванні двосторонніх органів формату Україна - ЄС, утворених в рамках чинних міжнародних договорів, забезпечує роботу відповідних підкомітетів Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом);

забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади, пов’язану зі створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, укладанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в економічній, секторальній сферах, а також з питань розвитку людського потенціалу, розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму взаємодії центральних органів виконавчої влади з інституціями ЄС;

сприяє місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у налагодженні зв’язків з європейськими регіональними організаціями та їх участі в європейських регіональних програмах, залученню українських підприємств, установ та організацій до участі в галузевих програмах ЄС;

забезпечує в межах своїх повноважень адаптацію законодавства України до законодавства ЄС;

14) проводить постійний моніторинг розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, аналізує ефективність експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє і забезпечує здійснення заходів щодо розвитку та вдосконалення структури експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє рекомендації для відповідних галузей економіки з урахуванням кон’юнктурних змін на світовому ринку;

координує роботу із запровадження та реалізації механізму державної підтримки експорту;

розробляє пропозиції щодо запровадження нових форм економічного співробітництва з іноземними державами та поліпшення торговельно-економічних відносин з ними;

здійснює загальну координацію діяльності української частини двосторонніх комісій, комітетів, координаційних рад та інших міжурядових органів з питань економічного співробітництва;

здійснює протокольно-організаційне забезпечення підготовки і проведення спільних засідань міжурядових комісій з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, інших двосторонніх і багатосторонніх міжурядових заходів з аналогічної проблематики, що проводяться в Україні;

забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань виконання зобов’язань України, взятих у рамках вступу до СОТ, приведення законодавства України у відповідність із нормами угод СОТ, проводить експертизу проектів нормативно-правових актів на відповідність нормам угод СОТ та зобов’язанням України як члена СОТ, здійснює моніторинг виконання іншими членами СОТ положень угод цієї міжнародної організації та захист прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері з використанням механізмів СОТ;

забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань участі у багатосторонніх торговельних переговорах СОТ, двосторонніх та багатосторонніх переговорах у рамках робочих груп з розгляду заявок держав, що вступають до СОТ, засіданнях органів цієї міжнародної організації;

забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади щодо оброблення запитів СОТ і держав - членів СОТ та їх інформування, а також співробітництво з відповідними комітетами СОТ;

забезпечує в межах компетенції представництво України в СОТ, на Конференції ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), у Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), інших міжнародних економічних організаціях та координує діяльність центральних органів виконавчої влади, пов’язану з членством України в цих організаціях;

здійснює координацію проведення переговорів між Україною та іншими державами щодо укладення угод про вільну торгівлю, а також підготовки економічних обґрунтувань стосовно таких угод;

здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог національного законодавства та положень міжнародних договорів України;

забезпечує участь представників України в роботі Економічної ради СНД та Ради глав урядів держав Співдружності Незалежних Держав;

координує діяльність центральних органів виконавчої влади з питань розроблення і виконання двосторонніх міжурядових угод економічного характеру, укладених Україною з державами СНД, та забезпечує участь в опрацюванні проектів міждержавних та галузевих програм багатостороннього співробітництва в рамках СНД, ГУАМ, ЄЕП, ЄврАзЕС та Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації;

готує пропозиції щодо розроблення стратегії розвитку економічного співробітництва України з державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав;

готує пропозиції щодо забезпечення функціонування системи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, обліку (реєстрації) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), укладених суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, та здійснює відповідні заходи;

забезпечує реалізацію єдиної митно-тарифної політики, готує пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази митно-тарифного регулювання;

виконує в установленому законодавством порядку регуляторні та реєстраційно-дозвільні функції у сфері експорту, імпорту товарів (робіт, послуг), здійснює відповідно до законодавства ліцензування експорту, імпорту товарів (робіт, послуг) та деяких видів господарської діяльності;

застосовує до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

проводить моніторинг операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та подає пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства, які регулюють виконання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах;

проводить у встановленому порядку реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та узагальнює інформацію про їх діяльність;

забезпечує в межах своїх повноважень державне регулювання у сфері здійснення інвестицій у негрошовій формі за кордон;

забезпечує в установленому порядку захист економічних прав і законних інтересів України, її суб’єктів господарювання;

веде облік іноземних компаній, які застосовують до України обмежувальну ділову практику або несумлінно виконують зобов’язання перед Україною та українськими партнерами;

виявляє факти або загрози застосування органами іноземних держав, митними союзами або економічними угрупованнями антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів до товарів походженням з України, вживає заходів з метою захисту інтересів суб’єктів господарювання України в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних захисних розслідуваннях, що проводяться іноземними державами щодо української продукції;

проводить у встановленому порядку розслідування з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

проводить у встановленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування;

бере участь у формуванні державної політики у сфері експортного контролю;

аналізує стан розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму проведення зазначених розрахунків і порядку контролю за ними;

контролює в межах своїх повноважень проведення експортно-імпортних операцій за участю іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстрованих у державах з пільговим режимом оподаткування;

видає в установленому порядку разові індивідуальні дозволи на перевищення встановленого законодавством строку ввезення на митну територію України товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами;

видає в установленому порядку висновки щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті у разі виконання резидентом операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення;

забезпечує взаємодію центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо розвитку двостороннього співробітництва з іноземними державами в економічній сфері;

15) координує та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері технічного та фінансового співробітництва з іноземними державами та міжнародними організаціями щодо залучення ресурсів для виконання програм і проектів;

координує роботу, пов’язану з ініціюванням, підготовкою та реалізацією проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, проводить моніторинг виконання зазначених програм і проектів, здійснює методологічне забезпечення в цій сфері;

організовує опрацювання проектних пропозицій та проведення їх експертизи щодо ініціювання інвестиційних проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, приймає рішення про доцільність підготовки інвестиційного проекту та визначення відповідального за його підготовку і реалізацію;

вносить Кабінету Міністрів України пропозиції про доцільність підготовки системного проекту, розробляє стратегічні та програмні документи з питань співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема забезпечує розроблення плану співробітництва України з такими організаціями на відповідний рік;

здійснює організаційне та аналітичне забезпечення діяльності керуючого від України - члена Ради керуючих Світового банку та Національного координатора з питань технічної допомоги;

забезпечує формування стратегічних і щорічних програм залучення міжнародної технічної допомоги відповідно до пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку України та координує діяльність, пов’язану із залученням такої допомоги, проводить державну реєстрацію/перереєстрацію програм і проектів міжнародної технічної допомоги в Україні, веде державний реєстр таких програм та проектів;

проводить експертизу та погоджує запити вітчизняних підприємств, установ і організацій на одержання міжнародної технічної допомоги, тексти договорів з питань техніко-економічного співробітництва між донорами та міністерствами, іншими центральними, місцевими органами виконавчої влади;

готує та надсилає офіційні звернення до іноземних держав і міжнародних організацій щодо залучення та використання міжнародної технічної допомоги, а також стосовно спільної підготовки інвестиційних проектів;

координує здійснення заходів із розроблення проектів міжнародної технічної допомоги, в тому числі інструментів і механізмів зовнішньої допомоги, проводить моніторинг виконання та додержання умов реалізації таких програм і проектів;

проводить акредитацію іноземних організацій - виконавців програм і проектів міжнародної технічної допомоги в Україні, видає свідоцтва, інші документи, які підтверджують право на пільги, привілеї та імунітети, визначені національним законодавством і міжнародними договорами України;

16) розробляє пропозиції щодо визначення основних напрямів розвитку системи надання адміністративних послуг, реалізує заходи з її реформування;

17) бере участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері оборони та безпеки, в тому числі державних цільових програм у цій сфері, здійснює моніторинг ефективності їх виконання;

координує і контролює діяльність державних замовників, формує та подає Кабінету Міністрів України проект державного оборонного замовлення;

здійснює функції щодо координації діяльності з планування, методологічного, методичного, наукового та фінансового забезпечення мобілізаційної підготовки і мобілізації в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших органах державної влади та національної економіки;

розробляє та подає Кабінету Міністрів України проект мобілізаційного плану національної економіки України на особливий період;

бере участь відповідно до своїх повноважень і на підставі міжнародних договорів України з питань військово-технічного співробітництва в укладанні договорів з установами та організаціями іноземних держав з питань розроблення та виробництва військової техніки і озброєння;

готує та проводить разом з іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями виставки озброєння, військової і спеціальної техніки, технологій та послуг військового призначення і подвійного використання;

разом із Міністерством оборони України:

- організовує і координує діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері військово-технічного співробітництва;

- подає Кабінету Міністрів України погоджені в установленому порядку проекти законів, міжнародних договорів України, інших нормативно-правових актів у сфері військово-технічного співробітництва;

забезпечує реалізацію завдань і заходів, спрямованих на розвиток економічного співробітництва з державами - членами Організації Північноатлантичного договору;

забезпечує формування державної політики у сфері експортного контролю, встановлення державного контролю за провадженням діяльності, пов’язаної з міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, здійснює контроль за її реалізацією;

18) організовує та координує в межах своїх повноважень підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері економіки, підприємництва та промисловості;

забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики у сфері державної служби з питань управління персоналом Мінекономрозвитку України, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;

узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України і Кабінету Міністрів України;

здійснює в установленому порядку контроль за витрачанням бюджетних коштів підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Мінекономрозвитку України;

спрямовує, координує та контролює в установленому порядку діяльність відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій;

бере участь у підготовці та забезпечує роботу національних експозицій України на всесвітніх та міжнародних виставках і ярмарках;

бере участь у підготовці та проведенні конференцій, симпозіумів, семінарів, міжнародних і національних виставок та інших заходів з економічних питань, проводить інформаційну і консультаційну роботу з питань підготовки та проведення таких заходів;

подає в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо затвердження щорічних планів участі вітчизняних підприємств, установ та організацій у міжнародних виставках за кордоном із частковим фінансуванням витрат на їх проведення за рахунок коштів державного бюджету;

подає в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо переліку виставок і ярмарків, що проводяться в Україні, яким надається статус міжнародних, національних;

вносить у встановленому порядку пропозиції стосовно участі України в діяльності відповідних міжнародних організацій, а також щодо призначення представників України в таких організаціях та визначення національних координаторів із співробітництва з ними;

інформує та надає роз’яснення щодо здійснення державної політики у сфері економіки і торгівлі;

бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформатизації, розвитку електронного урядування, побудови сучасного інформаційного суспільства в державі, забезпечує в межах своїх повноважень впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, створення системи національних інформаційних ресурсів;

вживає заходів щодо залучення в установленому порядку громадськості до обговорення питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку України;

сприяє розвитку соціального діалогу, проведенню консультацій із всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань розроблення та реалізації державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту;

забезпечує оперативне оприлюднення інформації про діяльність Міністерства;

здійснює відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Мінекономрозвитку України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

5. Мінекономрозвитку України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:

1) залучати працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, консультаційні та експертні організації, учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, для розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи;

3) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

4) користуватися безоплатно базами даних, реєстрами та іншими видами інформаційних ресурсів державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

6. Мінекономрозвитку України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, а також з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав та міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців.

7. Мінекономрозвитку України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Мінекономрозвитку України видає в разі потреби разом з іншими центральними органами виконавчої влади спільні акти.

Накази Мінекономрозвитку України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Мінекономрозвитку України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мінекономрозвитку України, видані в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

8. Мінекономрозвитку України очолює Міністр, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняє з посади Президент України.

9. Міністр:

1) очолює Мінекономрозвитку України, здійснює керівництво його діяльністю;

2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку України;

3) спрямовує і координує діяльність Державної служби експортного контролю України, Державної служби статистики України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства резерву України, Державної інспекції України з контролю за цінами, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - центральні органи виконавчої влади), в тому числі:

формує державну політику у відповідних сферах та контролює її реалізацію центральними органами виконавчої влади України;

погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені центральними органами виконавчої влади проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

визначає пріоритетні напрями роботи центральних органів виконавчої влади та шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани їх роботи;

приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;

порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині;

заслуховує звіти про виконання покладених на центральні органи виконавчої влади завдань та планів їх роботи;

вносить пропозиції Прем’єр-міністрові України щодо кандидатур на посади керівників відповідних центральних органів виконавчої влади і за пропозицією їх керівників - щодо кандидатур на посади їх заступників;

погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується ним;

погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади;

погоджує структуру апаратів центральних органів виконавчої влади;

погоджує пропозиції керівників центральних органів виконавчої влади щодо утворення, реорганізації, ліквідації територіальних органів і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні подання;

визначає структурний підрозділ апарату Мінекономрозвитку України, що відповідає за взаємодію з центральним органом виконавчої влади;

визначає посадових осіб Мінекономрозвитку України, які включаються до складу колегій центральних органів виконавчої влади;

визначає порядок обміну інформацією між Мінекономрозвитку України та центральними органами виконавчої влади, періодичність її подання;

порушує перед Президентом України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників;

ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів та їх заступників, а також керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, їх заступників, інших державних службовців і працівників апаратів центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

видає обов’язкові до виконання центральними органами виконавчої влади накази і доручення з питань спрямування та координації їх діяльності;

доручає керівникам центральних органів виконавчої влади скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремих частинах, а в разі відмови - скасовує акти територіальних органів центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремих частинах;

вирішує інші питання, пов’язані зі спрямуванням і координацією діяльності центральних органів виконавчої влади;

4) визначає стратегічні напрями роботи Мінекономрозвитку України та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Мінекономрозвитку України, звіти про їх виконання;

5) організовує та контролює виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України в апараті Мінекономрозвитку України;

6) бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного таких засідань;

7) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінекономрозвитку України та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується ним;

8) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мінекономрозвитку України та центральні органи виконавчої влади, доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку України, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

9) веде переговори і підписує міжнародні договори України в межах наданих йому повноважень;

10) представляє Мінекономрозвитку України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;

11) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Мінекономрозвитку України, призначає на посади та звільняє з посад їх керівників і заступників керівників, працівників патронатної служби Міністра;

12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та пов’язані з виконанням покладених на нього Президентом України завдань.

10. Міністр має першого заступника та заступника Міністра - керівника апарату.

У разі необхідності для забезпечення здійснення Мінекономрозвитку України окремих завдань за рішенням Президента України у Мінекономрозвитку України вводиться посада заступника Міністра.

Перший заступник Міністра, заступник Міністра (у разі введення), заступник Міністра - керівник апарату призначаються на посади за поданнями Прем’єр-міністра України, внесеними на підставі пропозицій Міністра, та звільняються з посад Президентом України.

Обов’язки першого заступника Міністра, заступника Міністра (у разі введення), заступника Міністра - керівника апарату та розподіл повноважень між першим заступником Міністра і заступником Міністра (у разі введення) визначаються Міністром.

Заступник Міністра - керівник апарату здійснює керівництво діяльністю апарату Мінекономрозвитку України, призначає на посади та звільняє з посад державних службовців і працівників апарату Мінекономрозвитку України (крім тих, які призначаються на посади та звільняються з посад Міністром).

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінекономрозвитку України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мінекономрозвитку України утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), першого заступника Міністра, заступника Міністра (у разі введення) та заступника Міністра - керівника апарату за посадою. У разі потреби до складу колегії Мінекономрозвитку України можуть включатися керівники структурних підрозділів апарату Мінекономрозвитку України, а також у встановленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Мінекономрозвитку України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінекономрозвитку України можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Міністр.

12. Гранична чисельність працівників апарату Мінекономрозвитку України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру апарату Мінекономрозвитку України затверджує Міністр.

Штатний розпис апарату, кошторис Мінекономрозвитку України затверджує заступник Міністра - керівник апарату за погодженням із Міністерством фінансів України.

Мінекономрозвитку України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 30 травня 2011 р. № 615 Київ

Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами

Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра та частини першої статті 14 Закону України "Про нафту і газ" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, що додається.

2. В абзаці другому пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 742 "Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 26; 2002 р., № 47, ст. 2134; 2004 р., № 25, ст. 1650; 2006 р., № 22, ст. 1635; 2008 р., № 86, ст. 2892; 2010 р., № 54, ст. 1815, № 88, ст. 3100; 2011 р., № 14, ст. 589) слова "Міністерством охорони навколишнього природного середовища" замінити словами "Державною службою геології та надр".

Прем’єр-міністр України	М.АЗАРОВ
Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615

ПОРЯДОК надання спеціальних дозволів на користування надрами

1. Цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра (далі - надрокористувачі).

2. Дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

3. На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).

У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини.

Використання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.

4. Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин місцевого значення ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Надрокористувач, якому надано дозвіл на видобування корисних копалин, має право проводити дорозвідку (довивчення) родовища у межах наданої йому ділянки надр.

Видобування не придатних для побутового використання мінералізованих підземних вод для потреб нафтогазової галузі, захоронення супутніх і стічних вод у нафтогазоносних пластах та пластах, насичених мінералізованими водами, що не придатні для господарського і побутового використання, в межах цієї ділянки здійснюються користувачами нафтогазоносних надр без дозволу на спеціальне водокористування.

5. Дозволи надаються на такі види користування надрами:

геологічне вивчення родовищ корисних копалин;

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ);

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

6. Строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.

7. Дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на:

п’ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

10 років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ нафти і газу, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

20 років - на видобування корисних копалин;

30 років - на видобування нафти і газу в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

строк дії окремих дозволів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр та видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ), але не більш як на 20 років на суші і не більш як на 30 років на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ). При цьому строк геологічного вивчення нафтогазоносних надр не може перевищувати 10 років;

20 років - на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

50 років - на будівництво та експлуатацію підземних сховищ нафти чи газу;

строк дії відповідної угоди про розподіл продукції - на виконання угод про розподіл продукції.

Дозвіл на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні та оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення і збереження надаються без обмеження строку дії.

8. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом п’яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу;

2) розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування;

3) геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

Інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, орган з питань надання дозволу або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень (далі - орган з питань надання дозволу) розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу у газеті "Урядовий кур’єр" та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу.

У разі надходження до органу з питань надання дозволу в установлений строк заяв разом із зазначеними у додатку 1 документами щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від кількох претендентів дозвіл надається на умовах аукціону;

4) геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету;

5) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних питних і технічних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва та для потреб сільського господарства;

6) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу;

7) геологічного вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;

8) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).

У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку);

9) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

10) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження;

11) експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт;

12) видобування корисних копалин з родовищ, що містять затверджені або апробовані ДКЗ незначні запаси за критеріями, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2000 р. № 1257 "Про затвердження критеріїв, за якими визначаються незначні запаси корисних копалин" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 33, ст. 1405);

13) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин суб’єктами господарювання державного сектора економіки та господарськими товариствами, у статутному (складеному) капіталі яких не менш як 25 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі;

14) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування торфу, а також бурштиноносних порід на ділянках проявів бурштину, які не мають промислового значення, розмір яких не перевищує один гектар;

15) виконання угод про розподіл продукції.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, а також підстава надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

{Абзац двадцять перший пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ № 991 від 17.10.2012}

Реєстрація документів, що надійшли для надання дозволу, здійснюється у визначеному органом з питань надання дозволу порядку.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.

Надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

Надання дозволу на геологічне вивчення чи видобування стратегічно важливих корисних копалин здійснюється відповідно до висновку Міжвідомчої комісії з питань надрокористування, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 742 "Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 26; 2002 р., № 47, ст. 2134).

У випадку, передбаченому підпунктом 15 цього пункту, дозволи надаються за поданням Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції.

9. Надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується заявником з:

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;

Мінприроди - на всі види користування надрами;

Держгірпромнаглядом - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, і для створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).

Погодження надання надр у користування на виконання угод про розподіл продукції здійснюється у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" і відповідними угодами про розподіл продукції.

10. Орган з питань надання дозволу з метою раціонального та ефективного використання надр під час надання дозволу встановлює з урахуванням умов, перелічених у погодженнях органів, що зазначені у пункті 9 цього Порядку, особливі умови користування надрами щодо:

правил і стандартів користування конкретними ділянками надр;

якості продукції або робіт;

технології видобування та переробки корисних копалин;

порядку видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;

видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр;

припинення діяльності, пов’язаної з використанням ділянки надр.

Невід’ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем, і містить програму робіт, яка оформляється як додаток.

Примірні угоди про умови користування надрами затверджуються Держгеонадрами.

11. У разі надання дозволу на користування надрами у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України визначається площа морського дна (ділянки надр) із зазначенням координат, у яких дозволяється провадження діяльності, передбаченої у дозволі.

В угоді про умови користування ділянкою нафтогазоносних надр, що розташована в межах континентального шельфу або виключної (морської) економічної зони України, укладеній між Держгеонадрами і надрокористувачем, можуть установлюватися відповідно до законодавства додаткові вимоги.

12. Дозвіл надається надрокористувачеві, а робочий примірник дозволу разом з відповідними документами зберігається в органі з питань надання дозволу.

У дозволі зазначаються:

реєстраційний номер і дата видачі;

підстави для надання дозволу;

вид користування надрами;

відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви, місцезнаходження, координат, площі та у разі потреби обмежень щодо глибини використання;

вид корисної копалини відповідно до переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827 (ЗП України, 1995 р., № 2, ст. 42; Офіційний вісник України, 2005 р., № 33, ст. 1991), її запаси на час надання дозволу;

найменування органу, який затвердив (апробував) запаси корисної копалини, дата складення і номер протоколу (для дозволів на видобування корисних копалин);

мета користування надрами;

джерело фінансування робіт;

особливі умови;

відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (у дозволі, наданому фізичним особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, зазначається серія та номер паспорта);

відомості про погодження надання дозволу;

строк дії дозволу.

Форма дозволу наведена у додатках 3 і 4.

13. За надання дозволу без проведення аукціону справляється збір у розмірі, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1374 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 42, ст. 2772; 2006 р., № 45, ст. 3014).

За надання дозволів без проведення аукціону з метою виконання угод про розподіл продукції справляється збір у розмірі 1 відсотка початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні.

Суб’єкт господарювання повинен сплатити у повному обсязі збір за надання дозволу протягом 45 днів з дати прийняття рішення про надання дозволу.

У разі несплати в установлений строк збору за надання дозволу суб’єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення відповідно до пункту 8 цього Порядку, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення підлягає скасуванню. При цьому комісія з питань надрокористування, що утворена Держгеонадрами або Радою міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до пункту 25 цього Порядку, може визнати за зверненням суб’єкта господарювання причину несвоєчасного внесення плати поважною та визначити строк, протягом якого необхідно сплатити збір, але не більш як 45 днів.

Придбання геологічної інформації про ділянку надр, яка надається суб’єкту господарювання в користування, здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 р. № 423 "Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією" (ЗП України, 1995 р., № 8, ст. 220).

14. У разі виникнення потреби у закінченні геологічного вивчення, геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки,  та затвердження запасів родовища корисних копалин, продовженні видобування корисних копалин строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються за кошти державного бюджету.

Строк дії дозволу, наданого відповідно до підпункту 8 пункту 8 цього Порядку, може бути продовжено лише в межах строку дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу.

Для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, крім документів, що підтверджують погодження з органами місцевого самоврядування.

Строк продовження дії дозволу не може перевищувати строки, передбачені пунктом 7 цього Порядку.

Продовження дії дозволу, наданого на підставі підпункту 15 пункту 8 цього Порядку, здійснюється на період продовження відповідної угоди про розподіл продукції в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та відповідною угодою про розподіл продукції.

Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 60 днів після надходження документів у повному обсязі.

Збір за продовження строку дії дозволу справляється у розмірі, визначеному згідно з додатком 2.

15. Надрокористувачу може бути відмовлено у продовженні строку дії дозволу у разі:

невиконання умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою;

порушення вимог законодавства;

прийняття рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства.

16. Переоформлення дозволу здійснюється у випадках, передбачених Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, а також у разі отримання юридичною особою в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства.

У таких випадках до заяви, в якій зазначаються номер і дата дозволу, додаються:

засвідчені копії установчих документів заявника - юридичної особи;

копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою);

пояснювальна записка, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом, скріплюється печаткою (у разі її наявності) та містить обґрунтування необхідності переоформлення дозволу;

копія рішення власника або уповноваженого ним органу про зміну найменування або місцезнаходження юридичної особи, копії документів, що підтверджують зміну прізвища, імені та по батькові, місця проживання фізичної особи - підприємця;

засвідчена копія договору оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства у випадку переоформлення дозволу у зв’язку з укладенням такого договору.

Законом можуть бути встановлені інші підстави для переоформлення дозволу.

17. Внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі:

1) правонаступництва юридичної особи (надрокористувача) у результаті реорганізації;

2) зміни особливих умов та інших умов, визначених у дозволі;

3) зменшення площі ділянки надр за ініціативою надрокористувача або відповідних контролюючих органів;

4) виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів;

5) заснування (створення) надрокористувачем юридичної особи з метою продовження діяльності на наданій йому у користування ділянці надр за умови передачі новоутвореній юридичній особі основних засобів або іншого майна, необхідного для забезпечення та ефективного користування надрами згідно з дозволом, та якщо частка надрокористувача в статутному (складеному) капіталі новоутвореної юридичної особи на час прийняття рішення про внесення змін до дозволу становить не менш як 50 відсотків;

6) виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок.

Для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, в якій зазначаються номер та дата дозволу, разом з:

{Абзац дев’ятий пункту 17 виключено на підставі Постанови КМ № 307 від 25.01.2012}

{Абзац деcятий пункту 17 виключено на підставі Постанови КМ № 307 від 25.01.2012}

{Абзац одинадцятий пункту 17 виключено на підставі Постанови КМ № 307 від 25.01.2012}

копією паспорта та реєстраційним номером облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою);

інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та скріплюється печаткою) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами;

пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом, скріплюється печаткою та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу;

{Абзац п’ятнадцятий пункту 17 виключено на підставі Постанови КМ № 307 від 25.01.2012}

{Абзац шістнадцятий пункту 17 виключено на підставі Постанови КМ № 307 від 25.01.2012}

До перелічених документів заявник додає:

оригінал або засвідчену копію передавального акта або розподільчого балансу, складеного відповідно до вимог законодавства, або нотаріально засвідчену копію цивільно-правового договору, який підтверджує факт передачі майна, необхідного для користування надрами, та засвідчені копії установчих документів - у випадках, передбачених підпунктами 1 і 5 цього пункту;

лист-згоду від надрокористувача на внесення змін до дозволу - у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту.

Внесення змін до угоди про умови користування надрами здійснюється органом з питань надання дозволу без внесення змін до дозволу за наявності інформації органів державного геологічного контролю про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

18. Орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.

Переоформлення дозволу або внесення змін до нього здійснюється без зміни номера, дати реєстрації, строку його дії та умов користування надрами і є обов’язковою підставою для внесення змін до угоди про умови користування надрами.

У разі зміни особливих умов, визначених у дозволі, до нього вносяться зміни з урахуванням змін умов користування надрами.

Під час отримання переоформленого дозволу або дозволу із внесеними до нього змінами надрокористувач повертає органу з питань надання дозволу оригінал виданого раніше дозволу.

19. Підставами для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є:

подання заявником документів не в повному обсязі;

виявлення у поданих документах недостовірних даних;

невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.

20. У разі втрати або пошкодження дозволу орган з питань надання дозволу видає надрокористувачу його дублікат.

Для отримання дубліката дозволу надрокористувач подає до органу з питань надання дозволу заяву із зазначенням причини.

У разі втрати дозволу до заяви про видачу його дубліката додаються оригінал загальнодержавного друкованого засобу масової інформації з оголошенням про втрату дозволу із зазначенням його серії та номера, а також (за наявності) документи, що підтверджують факт такої втрати.

Якщо дозвіл не придатний для подальшого використання внаслідок пошкодження, надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву про видачу дубліката дозволу разом з оригіналом дозволу.

Орган з питань надання дозволу після надходження заяви про видачу дубліката дозволу та документів, передбачених цим пунктом, на письмову вимогу надрокористувача видає йому довідку про прийняття документів, необхідних для видачі дубліката дозволу.

Дублікат дозволу видається органом з питань надання дозволу на новому бланку протягом двох робочих днів з дати надходження заяви про надання дубліката та відповідних документів.

21. У разі відмови в наданні, продовженні строку дії, переоформленні, видачі дубліката дозволу або внесенні змін до нього документи повертаються в повному обсязі заявникові.

22. Дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників або населення;

3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування;

4) наявності заборгованості з плати за користування надрами;

5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища;

6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом;

7) відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;

8) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування;

9) непереоформлення дозволу у випадках, передбачених пунктом 16 цього Порядку.

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов’язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов’язку проводити на ділянці надр роботи, пов’язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв’язку із зупиненням дії дозволу.

23. Право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі:

1) відсутності потреби у подальшому користуванні надрами;

2) відмови надрокористувача від права користування надрами;

3) ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи - підприємця, фізичної особи, що є власниками дозволу;

4) встановлення рішенням суду факту подання надрокористувачем свідомо неправдивих відомостей, підробних документів;

5) використання надр не за призначенням;

6) визнання дозволу недійсним у судовому порядку;

7) визнання недійсним у судовому порядку аукціону, за результатами якого надано дозвіл;

8) вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр;

9) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк;

10) припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а у разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів;

11) коли суб’єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів та газу (метану) вугільних родовищ - одного року з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами;

12) припинення дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, укладеного надрокористувачем, якому надано дозвіл відповідно до підпункту 8 пункту 8 цього Порядку, крім випадку набуття у власність об’єкта оренди (концесії).

Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу, а Радою міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження про анулювання дозволу.

24. Вимоги пунктів 22 і 23 цього Порядку не застосовуються до користувачів надр, яким надано дозвіл на підставі підпункту 15 пункту 8 цього Порядку за угодою про розподіл продукції. У такому разі право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою.

Право користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено Кабінетом Міністрів України у разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей або довкіллю в порядку, передбаченому такою угодою.

Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції, у тому числі пов’язані з припиненням (зупиненням чи обмеженням) права користування надрами, встановлюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та відповідною угодою про розподіл продукції.

З моменту усунення інвестором умов, внаслідок яких було обмежене право користування надрами, таке право підлягає відновленню у повному обсязі.

25. Про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання дозволів Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень утворює комісію з питань надрокористування.

До складу комісії з питань надрокористування, що утворюється Держгеонадрами, включаються спеціалісти Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Положення про зазначену комісію та її персональний склад затверджуються Держгеонадрами.

До складу комісії з питань надрокористування, що утворюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, включаються спеціалісти апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а також територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Положення про зазначену комісію та її персональний склад затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Наказ Держгеонадр про надання дозволу розміщується протягом п’яти днів на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання дозволу розміщується протягом п’яти днів на офіційному веб-сайті Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

26. Облік наданих дозволів ведеться державним науково-виробничим підприємством "Геоінформ України" в установленому Держгеонадрами порядку.

Орган з питань надання дозволу на письмову вимогу державних органів, зазначених у пункті 28 цього Порядку, подає узагальнену інформацію про надання, переоформлення, зупинення та поновлення дії, анулювання дозволу та внесення змін до нього.

Проведення моніторингу та наукове супроводження виконання особливих умов користування надрами, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами, здійснюються спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами та організаціями.

27. Орган з питань надання дозволу для геологічного вивчення, геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування корисних копалин продовжує строк, поновлює дію дозволів за умови надання позитивного висновку спеціалізованим державним геологічним підприємством, установою, організацією, що належать до сфери управління органу з питань надання дозволу, за результатами проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.

Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються ДКЗ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

28. Контроль та нагляд за дотриманням умов дозволу здійснюють у межах своїх повноважень орган з питань надання дозволу, Держекоінспекція, Держгірпромнагляд, Міненерговугілля, МОЗ, ДПС, а також органи місцевого самоврядування.

Додаток 1 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 307)

ПЕРЕЛІК документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону

Додаток 2 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 307)

РОЗМІР збору за продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами

Додаток 3 до Порядку

СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ на користування надрами

Додаток 4 до Порядку

СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ на користування надрами (щодо видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим)