Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Диплом (Восстановлен) (Восстановлен) (Восстанов...docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
491.67 Кб
Скачать

105

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ…………………………….......5

1.1.Економічна сутність амортизації та зносу основних засобів............................5

1.2.Класифікація методів нарахування амортизації в обліку..................................9

1.3.Вплив амортизаційної політики на фінансовий стан підприємства…….......17

1.4.Техніко-економічний аналіз моторговагонного депо м. Чернігова …….......22

РОЗДІЛ ІІ. ОБЛІК АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ………………........40

2.1.Нормативно-правове регулювання процесу нарахування амортизації основних засобів........................................................................................................40

2.2.Документальне оформлення амортизації основних засобів….………….......44

2.3.Синтетичний та аналітичний облік амортизації основних засобів……........50

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ…………………57

3.1.Аналіз складу, структури та показників ефективності використання основних засобів........................................................................................................57

3.2.Оцінка амортизаційної політики підприємства................................................67

РОЗДІЛ IV. ПРОПОЗИЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА…………………………...75

4.1. Шляхи реалізації потенціалу залізничного транспорту……………………..75

4.2. Напрямки удосконалення амортизаційної політики.......................................80

4.3. Прогнозування діяльності моторвагонного депо Чернігів………………….88

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..92

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….........96

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………...103

ВСТУП

Зміна економічних умов відтворення основного капіталу в українській економіці спричинила дослідження системи амортизації основних засобів, фінансово-економічного змісту формування і подальшої реалізації амортизаційної політики підприємства. Це обумовлено тим, що амортизаційна політика держави і окремих підприємств зокрема є одним з основних чинників відновлення і економічного зростання в умовах економічної кризи, спаду виробництва і інфляції. Проте, до цього часу відсутня цілеспрямована державна амортизаційна політика, не розроблена концепція відновлення, ефективного накопичення і використання фінансових ресурсів. Як наслідок, на рівні підприємств система амортизації розглядається як другорядна у вирішенні завдань оновлення фінансових ресурсів підприємств. Амортизаційні відрахування в значній частині використовуються не за своїм безпосереднім призначенням.

Протягом останніх років у вітчизняній і зарубіжній науці помітно підвищився інтерес до досліджень щодо амортизації основних фондів. Ознайомлення з останніми науковими публікаціями свідчить про акцентування уваги провідних вітчизняних фахівців М.Г.Чумаченка, А.Г. Савченка, Т.Д. Косової, І.І. Вініченка, М.А. Проданчука, М.Ф. Огійчука, О.Л. Хотомлянського, В.О. Парнюка та інших на стимулюючій ролі амортизації як інвестиційного ресурсу підприємства. Питанням ролі амортизаційної політики держави у формуванні власних інвестиційних ресурсів промислового виробництва присвятили свої роботи П.С. Маковеєв, М.В. Котова, О.В. Кленін, Р.В. Ільєнко, Крейдич І.М. та ін.

Незважаючи на це, в економічній літературі відсутнє чітке і обґрунтоване представлення змісту стратегічного управління амортизаційною політикою підприємства. Практично не розглянутими залишаються питання його методики і організації. Отже, відсутність цілісного підходу до формування амортизаційної політики і практична необхідність механізму стратегічного управління нею зумовили високу актуальність і практичну значимість дипломної роботи.

Загальна мета дослідження полягає у теоретичному і практичному вивченні обліку амортизації основних засобів і проведення аналізу амортизаційної політики підприємства в ринкових умовах.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

– ознайомитись з економічною сутністю амортизації основних засобів;

– навести методи амортизації основних засобів;

– дослідити вплив амортизаційної політики підприємств на загальний фінансовий стан;

– дати організаційно-економічну характеристику підприємства;

– вивчити нормативно-правове регулювання обліку амортизації основних засобів;

– ознайомитись з документальним оформленням нарахування амортизації на підприємстві;

– написати кореспонденцію рахунків з обліку амортизації основних засобів;

– проаналізувати амортизаційну політику підприємства;

– розробити заходи з удосконалення обліку амортизації і діяльності підприємства в цілому.

Методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання дійсності, системний підхід до вивчення господарських процесів, фундаментальні положення економічної теорії, макро- та мікроекономіки. Багатоаспектність явища, що аналізується, обумовила необхідність комплексного використання у роботі різноманітних методів дослідження: абстрактно-теоретичний, аналізу і синтезу, метод порівняння, метод експертних оцінок.

Інформаційним джерелом для дипломної роботи слугувати законодавчі акти, підручники, періодичні видання і облікові дані з підприємства.

РОЗДІЛ І.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1.1.Економічна сутність амортизації та зносу основних засобів

Основні засоби – це основа процесу виробництва на будь-якому підприємстві: основні засоби приймають безпосередню участь в процесі перетворення предмету праці в готову продукцію, служать для створення нормальних умов здійснення виробничого процесу, а також зберігання і переміщення товарно-матеріальних цінностей. Отже, відсутність основних засобів робить неможливим виробництво продукції (робіт, послуг).

Але в умовах ринкових відносин для підприємства важливо не просто забезпечити виробничий процес всіма необхідними основними засобами, але й своєчасно їх оновлювати.

Оцінка ситуації, яка склалася зараз в Україні, показує, що більша частина споруд, техніки і обладнання українських підприємств зношена фізично і застаріла морально і, тому вимагає заміни. За офіційними даними і експертними оцінками більше 50% основних засобів усіх підприємств країни є застарілими. Так, рівень зносу техніки, обладнання, транспортних засобів і інших активів становить 80-90%. Вони вже не забезпечують ефективне і інтенсивне виробництво. А це призводить до великих виробничих витрат. Адже, застосовуючи морально застаріле обладнання, підприємства часто вимушені використовувати морально застарілі технології, які закладені при створенні цієї техніки.

За попередніми розрахунками, проведених Міністерством промисловості України, на сьогодні на оновлення активної частини основних виробничих засобів потрібно 180 млрд. грн., для техніко-технологічного переозброєння та реорганізації технологічно застарілих виробництв ще 45 млрд. грн. Проведений аналіз літературних джерел виявив відсутність чіткого визначення вченими з економіки терміну «відтворення». Автором запропоновано наступне його визначення: це процес безперервного відшкодування вартості основних засобів або їх оновлення на новій технічній і технологічній основі за рахунок різноманітних джерел фінансування. Схематично процес відтворення основних засобів показаний на рис. 1.1.

Створення основних засобів

Підприємство

Придбання і формування основних засобів

Амортизація основних засобів

Власні джерела фінансування

Споживання (використання) основних засобів

Зовнішні джерела фінансування

Рис. 1.1. Схема процесу відтворювання основних засобів на підприємстві

Важливим фактором активізації інвестиційної діяльності в оновлення основних засобів, є лібералізація їх амортизаційної і податкової політики.

У світовій практиці вирішальна роль здійснення процесу оновлення устаткування належить амортизаційним відрахуванням. Це пояснюється перевагою амортизаційних відрахувань у порівнянні з іншими джерелами інвестицій: при будь-якому фінансовому стані підприємства амортизаційні відрахування мають місце і завжди залишаються у його розпорядженні. Амортизаційна політика, що проводиться сьогодні в Україні є недосконалою, про що свідчить наявність тенденції до збільшення ступеня зносу основних засобів. Ця проблема пояснюється невирішеністю ряду питань (недостатністю методичного забезпечення, відсутністю практичних напрацювань в Україні), що не дозволяє амортизаційній політики виконувати свої функції.

Наведемо основні визначення з податкового кодексу України, які стосуються теми дослідження.

Основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п. 14.1.138).

Податковий кодекс України вже не оперує таким поняттям як «основні фонди». Але вартісна межа для основних засобів у 2011 році залишилася на рівні 1000 грн. (п. 14 підр. 4 розд. ХХ).

Амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та НА, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п. 14.1.3).

Важливо усвідомити, що податковий кодекс України закладає перехід від групового до пооб’єктного обліку основних засобів, тому і нарахування амортизації буде здійснюватися щомісячно (сума амортизації за розрахунковий квартал відповідає добутку місячної суми амортизаційних відрахувань на три місяці) та пооб'єктно.

Так, проаналізувавши визначення поняття «амортизація», можна зробити висновок, що в сучасній економічній літературі немає його єдиного трактування. Одна група вчених вважає, що амортизація – це грошове вираження зносу, друга, - що амортизація – це не що інше, як процес перенесення вартості зносу на собівартість продукції, третя, - що амортизація – це прийом або метод бухгалтерського обліку, а четверта стверджує, що амортизація – це відшкодування грошових коштів підприємства, які воно витратило на придбання чи створення довгострокових активів. Однак майже всі вони погоджуються, що амортизація – це процес поступового списання вартості необоротних активів на витрати підприємства.

Така різниця трактування цього терміну пояснюється тим, що амортизація є складним економічним явищем, яке одночасно включає риси витрат виробництва і джерела коштів, процесу руху вартості і важеля управління відтворенням, відшкодуванням зношених і нагромадження нових засобів праці.

Отже, можна сформулювати, що амортизація являє собою складний економічний механізм, який забезпечує поступове перенесення вартості основних засобів на створювану продукцію у відповідності з рівнем зносу з метою нагромадження коштів для їх відтворення.

Таким чином, приведене визначення терміну підкреслює, що амортизація, в першу чергу, механізм, значення якого є ширшим ніж значення процесу. І як будь-який механізм, амортизація складається з різноманітних елементів, які мають свої специфічні особливості, призначення та виконують в його складі свої функції. Так, до складових елементів амортизації, відноситься знос, амортизаційні відрахування і амортизаційний фонд, які є пов’язаними сторонами одного явища. Саме ця кореляція пояснює відсутність чіткого трактування терміну «амортизація».